За відсутності встановлення протиправності рішення державного реєстратора, таке рішення не може бути скасовано: ВАСУ

Вищий адміністративний суд України визнав незаконними судові рішення попередніх інстанцій у справі про скасування рішень державного реєстратора.

До адміністративного суду звернувся заступник прокурора в інтересах держави з позовом до відділу державної реєстрації районної державної адміністрації та просив скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби районного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.01.2014 та від 19.11.2013, якими зареєстровано право власності на земельні ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що рішенням районного суду задоволено позов прокурора про визнання недійсними договорів купівлі - продажу земельних ділянок, які були підставою виникнення права власності осіб на земельні ділянки. Ухвалою апеляційного суду від 22.09.2015 вказане рішення залишено без змін.

Окружний суд задовольнив позовні вимоги та скасував рішення державного реєстратора реєстраційної служби районного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, якими зареєстровано право власності на земельні ділянки.

Суд в постанові зазначив, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Відтак у державного реєстратора обов'язок скасувати державну реєстрацію виникає лише на підставі судового рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав, а тому в позові ставиться вимога про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Окружний суд вказав, що враховуючи те, що право власності на земельні ділянки осіб виникло на підставі договорів купівлі - продажу земельних ділянок, які у судовому порядку визнані недійсними, тому рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки підлягає скасуванню.

З такою позицією погодився і апеляційний адміністративний суд, який залишив рішення суду першої інстанції без змін.

ВАСУ скасував судові рішення та у задоволенні позову відмовив.

Суд зазначив, що згідно з частиною 1 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Частиною 1 статті 24 вказаного закону передбачено випадки відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, який є вичерпним. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Відповідно до змісту пункту 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» та статті 162 КАС України в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

Суд касаційної інстанції зауважив, що ні суд першої, ні суд апеляційної інстанції не встановив обставин, що спірні рішення державного реєстратора є протиправними та прийняті з порушенням вимог закону, в тому числі за наявності підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, тому такі рішення відповідача прийнято законно та є правомірними.

ВАСУ вказав, що за відсутності встановлення протиправності рішень державного реєстратора, такі рішення не можуть бути скасованими.

Суд дійшов висновку, що позивачем, внаслідок хибного розуміння положень статей 19, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», передчасно заявлено позов в цій справі, а судами  прийнято незаконні судові рішення, якими скасовано рішення державного реєстратора, протиправність яких в свою чергу не встановлена (постанова від 05.09.2017 у справі № 806/833/16).