Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі за скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління

У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаною скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця, в якій просила визнати неправомірними дії та бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції з приводу невирішення питання про повернення виконавчого документа до Бориспільського міськрайонного суду та здійснення виконавчих дій по примусовому виконанню рішення Бориспільського міськрайонного суду від 27 лютого 2015 року.

В обґрунтування поданої скарги заявник зазначила, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 січня        2015 року у цивільній справі №359/5817/14-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 08 червня 2015 року, було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 та зобов'язано скаржника у добровільному порядку знести за власний рахунок збудовані 2 (дві) збірні залізобетонні конструкції - стовпи з лопастями, що збудовані на земельній ділянці, яка їй належить та знаходиться у садовому товаристві «Відродження» в с. Гнідин Бориспільського району Київської області, у 10 денний строк з дня набрання рішенням суду законної сили.

Оскаржуючи дії державного виконавця, заявник зазначала, що ухвалою апеляційного суду Київської області від 17 серпня 2016 року ОСОБА_8 було поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за його апеляційною скаргою на вищезазначене рішення Бориспільського міськрайонного суду, про що вона письмово повідомила державного виконавця ВДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції, та просила останнього не проводити дій з примусового виконання судового рішення і повернути виконавчий документ до суду, який його видав, однак 08 вересня 2016 року державним виконавцем було проведено роботи по зносу зазначених в рішенні суду збірних залізобетонних конструкцій. Крім цього, заявниця також вказувала на те, що на час проведення виконавчих дій в провадженні Бориспільського міськрайонного суду перебувала її скарга на дії та бездіяльність державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження, і державного виконавця було повідомлено про наявність цієї скарги, яка ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 15 вересня 2016 року була задоволена, у зв'язку з чим, на думку заявника, здійснюючі 08 вересня 2016 року виконавчі дії з примусового виконання рішення суду, державний виконавець фактично вийшов за межі своїх повноважень.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 15 лютого 2017 року, скаргу ОСОБА_4 на дії та бездіяльність державного виконавця залишено без задоволення.  

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями суду представник ОСОБА_4 - ОСОБА_7  звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просить просить скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 лютого 2017 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подану скаргу, мотивуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 листопада 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_7, відхилено.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 лютого 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_4 на дії та бездіяльність державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції Київської області Чернишон О.В., заінтересована особа - ОСОБА_6 залишено без змін.

При цьому суд виходив з того, що судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 липня 2015 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області було видано виконавчий лист №2/359/52/2015 по цивільній справі за позовом       ОСОБА_6 до ОСОБА_8, ОСОБА_4, треті особи: ГО «СТ Відродження», інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області та Головне управління Державної санітарно-епідеміологічної служби в Київській області, про припинення порушення прав та відновлення становища, яке існувало до порушення, відповідно до якого суд зобов'язав ОСОБА_4 у добровільному порядку знести за власний рахунок самочинно збудовані 2 (дві) забірні залізобетонні конструкції - стовпи з лопастями, які збудовані на земельній ділянці НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_4 та знаходиться в садовому товаристві «Відродження» в с. Гнідин Бориспільського району Київської області, у 10 денний строк з дня набрання рішенням суду законної сили (а.с.158-159).

Як зазначено у виконавчому документі, рішення суду набрало законної сили 08 червня 2015 року та підлягало пред'явленню до виконання протягом одного року.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що виконавчий лист виданий на підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2015 року (а.с.160-163), залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 08 червня 2015 року (а.с.165-169) та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2015 року (а.с.118-121).

Постановою державного виконавця Мариненко О.В. від 06 серпня 2015 року було відкрито виконавче провадження №48361226 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа №2/359/52, виданого 21 липня 2015 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про що повідомлено сторони виконавчого провадження (а.с.133).

Також встановлено, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2016 року (а.с.74-76), залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 23 червня 2016 року (а.с.50-53) було задоволено подання державного виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київської області (після реорганізації - Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області) та змінено спосіб виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду 27 січня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8, ОСОБА_4, треті особи: ГО «СТ Відродження», інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області та Головне управління Державної санітарно-епідеміологічної служби в Київській області, про припинення порушення прав та відновлення становища, яке існувало до порушення, відповідно до якого суд зобов'язав ОСОБА_4 у добровільному порядку знести за власний рахунок самочинно збудовані 2 (дві) забірні залізобетонні конструкції - стовпи з лопастями, які збудовані на земельній ділянці НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_4 та знаходиться в садовому товаристві «Відродження» в с. Гнідин Бориспільського району Київської області, з послідуючим стягненням витрат з ОСОБА_4

Згідно з актом державного виконавця Чернишон О.В. від 08 вересня 2016 року (а.с.42), складеного в с. Гнідин «СТ Відродження» за участі представника заявника ОСОБА_9, понятих, працівника поліції та представника ПАТ «Агробудмеханізація», працівниками останньої на підставі укладеного зі стягувачем Договору підряду від 15 серпня          2016 року (а.с.45-47) було знесено самочинно збудовані 2 (дві) збірні залізобетонні конструкції стовпів з лопастями.

Як зазначено в акті представник боржника від підпису відмовився (а.с.42).

У матеріалах виконавчого провадження міститься вимога державного виконавця, датована 29 серпня 2016 та адресована     ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, за змістом якої державний виконавець вимагав 08 вересня 2016 року о 07.00 год. бути присутніми за адресою: СТ «Відродження» в с.Гнідин Бориспільського району Київської області при проведенні виконавчих дій, а саме: при примусовому знесенні самочинно збудованих 2 (двох) збірних залізобетонних конструкцій - стовпів з лопастями, які збудовані на земельній ділянці НОМЕР_1,  яка належить ОСОБА_4, та знаходиться в садовому товаристві «Відродження» (а.с.43-44).

Також з наданих заявником документів вбачається, що 05 серпня 2016 року ОСОБА_4 направила до Відділу державної виконавчої служби Бориспільського МРУЮ заяву з проханням не проводити дій з примусового виконання судового рішення, яке оскаржено в апеляційному порядку та повернути виконавчий лист до суду, який його видав, посилаючись на те, що по вищевказаній цивільній справі №359/5817/14-ц (2/359/52/2015) іншим відповідачем по справі подано апеляційну скаргу (а.с.6), яка отримана Бориспільським ВДВС 11 серпня 2016 (а.с.9).

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент проведення оскаржуваних дій), виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у  разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

У справі, яка переглядається, встановивши, що на момент вчинення державним виконавцем дій щодо примусового знесення самочинно збудованих 2 (двох) збірних залізобетонних конструкцій стовпів з лопастями, постанова про відкриття виконавчого провадження була чинною, а також те, що державному виконавцю не було відомо про відновлення апеляційним судом Київської області строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду і скаржник протилежного не довела, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення поданої скарги.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

За таких обставин, у силу п. 1 ч. 1 ст. 342 ЦПК України колегія суддів відхиляє касаційну скаргу і залишає ухвалу без змін, оскільки її прийнято з додержанням вимог закону.