Київським апеляційним адміністративним судом скасовано постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області

ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні, нарахуванні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;

- зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 15.03.2017 р. з урахуванням періодів його роботи з 21.07.1982 р. по 25.07.1983 р. в Дарницькому вагоноремонтному заводі, з 01.08.1983 р. по 21.08.1992 р. в Держплемптахозаводі «Головурівський» та з 09.11.2001 р. по 15.03.2017 р. в ПАТ АК «Київводоканал» за професією електрозварника.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2017 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що суд не дослідив належним чином подані ним докази, не встановив всіх обставин справи та дійшов помилкового висновку про те, що позивач не має права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржувана постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду без змін та зазначає, що, на його думку, відсутні правові підстави для зарахування періоду роботи позивача з 01.09.2002 р. по 01.03.2017 р. до його пільгового стажу для призначення пенсії.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 р. апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задоволено частково.

 Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2017 року - скасовано та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково.

При цьому суд виходив з того, що судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2017 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На момент звернення із заявою про призначення пенсії ОСОБА_4 виповнилось 55 років.

Рішенням від 14.06.2017 р. № 1033 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії, зазначивши, що він набуде право на призначення пенсії за віком при досягненні 60 років.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні йому пенсії на пільгових умовах, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що період роботи позивача з 09.11.2001 р. по 15.03.2017 р. включається до загального трудового стажу та не підлягає врахуванню як пільговий, так як первинними документами не підтверджено факт роботи позивача електрозварювальником у вказаний період часу на умовах повного робочого дня.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Європейською соціальною хартією від 03.05.1996 р., ратифікованою Законом України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої) № 137-V 14.09.2006 (далі - Хартія), Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України), Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ), «;Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), Порядком застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383 (далі - Порядок № 383), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (далі - Порядок № 637).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Підпунктами 4, 23 частини 1 Хартії визначено, що всі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно зі ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій, є трудова книжка.

Аналогічне правове положення закріплено у ст. 48 КЗпП України та в п. 1 Порядку № 637.

Крім того, у п. 1, 2, 20 Порядку № 637 закріплено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

У відповідності до розділу ХХХІІ постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173 посада електрозварника відноситься до робіт із шкідливими умовами праці Списку 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Згідно з розділом ХХХІІІ постанови КМУ від 24.06.2016 р. № 461 професія електрогазозварника включена до Списку № 2 та надає право на пільгову пенсію.

Таким чином, з викладених законодавчих норм вбачається, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788-XII є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 2.

Водночас, основним документом, який підтверджує наявність в особи відповідного стажу роботи, є трудова книжка, а за відсутності записів в ній - уточнюючі первинні документи.

Виходячи з викладеного, колегія суддів встановила, що у трудовій книжці позивача містяться записи про те, що він з 21.07.1982 р. по теперішній час працює електрозварником та електрогазозварником.

Зарахування позивача на роботу електрозварювальника підтверджується наказом від 30.07.1983 р. № 97-к.

Наказами ДКО «Київводоканал» від 06.08.1996 р. № 162, від 12.11.2001 р. № 191 про результати атестування робочих місць та наказами Департаменту експлуатації водопровідного господарства ВАТ «АК «Київводоканал» від 05.08.2003 р. № 430, від 27.03.2008 р. № 84, від 01.04.2013 р. про підсумки атестації робочих місць, від 15.12.2008 р. № 275 про доплати за шкідливі умови праці, від 12.12.2011 р. № 360/45-11 про створення комісії по атестації робочих місць за умовами праці підтверджено факт проведення атестації зокрема робочого місця позивача.

У довідках ПАТ «АК «Київводоканал» від 01.03.2017 р. № 56 та від 29.12.2017 р. № 285 зазначено, що позивач дійсно працює електрогазозварювальником 5-го розряду цеху насосних станцій «Південний» з 09.11.2001 р. (наказ від 09.11.2001 р. № 92-к) по теперішній час повний робочий день, займається різанням та ручним зварюванням та інших робіт не виконує, а також вказано, що атестація робочого місця проведена і пільговий стаж позивача становить 15 років 03 місяців та 19 днів.

У довідці ПАТ «АК «Київводоканал» від серпня 2017 року № 2328/9/5/02-17 вказано, що позивач працює з 09.11.2001 р. електрозварювальником та з 01.09.2002 р. по 31.12.2002 р., з 01.01.2003 р. по 31.12.2003 р. отримував доплату за суміщення професії слюсаря-ремонтника.

15.03.2017 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

01.06.2017 р. відповідачем було складено акт № 1077 про результати перевірки відповідності довідки уточнюючої особливий характер та умови праці для підтвердження пільгового стажу роботи, виданої для призначення пенсії громадянину, яким встановлено, що документи. Надані підприємством для перевірки довідки про пільговий стаж роботи позивача, відповідають часу створення та зберігаються в архіві підприємства.

14.06.2017 р. відповідачем прийнято рішення № 1033 про відмову позивачу у призначенні пенсії згідно із Законом України без зазначення назви Закону з тих підстав, що у період з 2002 р. по 2004 р. позивачу нараховувалася доплата за роботу за суміщенням посади (збільшення об'єму робіт) з роботою слюсаря-ремонтника, яка не передбачена Списком № 2, а тому, на думку ОУПФУ, позивач працював неповний робочий день та не має права на зарахування періоду роботи з 01.09.2002 р. по 01.03.2017 р. до пільгового стажу роботи.

Таким чином, підставою для відмови позивачу у призначенні пільгової пенсії стало невизнання відповідачем періоду його роботи з 01.09.2002 р. по 01.03.2017 р. на посаді електрогазозварювальника як такого, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Разом з тим, дослідивши вищезазначені докази та обставини справи, судова колегія звертає увагу на те, що жодний з документів, наданих сторонами та залучених до справи, не містить відомостей про те, що позивач у період з 01.09.2002 р. по 01.03.2017 р. працював на посаді електрогазозварника неповний робочий день, а навпаки у зазначених вище довідках роботодавця вказано, що він працював повний день, і сам лише факт виконання ним робіт за суміщенням у період з 01.09.2002 р. по 31.12.2002 р. та з 01.01.2003 р. по 31.12.2003 р. та отримання відповідної доплати (50% та 47%) не є достатньою правовою підставою для висновку, що в цей період роботи на посаді електрогазозварника ним виконувалися неповний робочий день.

Більш того, апеляційний суд зазначає, що позивач працював за суміщенням лише в період з 01.09.2002 р. по 31.12.2002 р. та з 01.01.2003 р. по 31.12.2003 р., однак позивачем не зараховано до його пільгового стажу період з 01.09.2002 р. по 01.03.2017 р..

Тож, доводи відповідача щодо відсутності у позивача прав на зарахування періоду роботи з 01.09.2002 р. по 01.03.2017 р. до пільгового стажу видаються голослівними та безпідставними і відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не доведено правомірності прийнятого ним рішення від 14.06.2017 р. № 1033.

Крім того, апеляційний суд також зазначає, що матеріалами справи підтверджується й пільговий стаж позивача з 21.07.1982 р. по 25.07.1983 р. в Дарницькому вагоноремонтному заводі, з 01.08.1983 р. по 21.08.1992 р. в Держплемптахозаводі «Головурівський» і відповідачем не доведено зворотного та, як зазначалося вище, відповідно до рішення від 14.06.2017 р. № 1033 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії через невизнання лише періоду з 01.09.2002 р. по 01.03.2017 р.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що в даному випадку відповідачем було безпідставно відмовлено позивачу в зарахуванні до його пільгового стажу періоду роботи з 01.09.2002 р. по 01.03.2017 р., що обумовлює протиправність рішення Борипільського ОУПФУ від 14.06.2017 р. № 1033 та необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом його скасування та зобов'язання відповідача повторно розглянути питання щодо призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем при зверненні до суду було обрано інший спосіб захисту порушеного права, а саме шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії та зобов'язання її призначити. Однак, в даному випадку права позивача були порушені безпосередньо рішенням відповідача від 14.06.2017 р. № 1033 і вирішення даного позову без скасування такого рішення не призведе до відновлення порушених прав позивача, оскільки саме воно стало підставою для не призначення йому пільгової пенсії. Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача саме призначити пенсію не підлягають задоволенню за виниклих правовідносин, оскільки на даній стадії вони є передчасними і призведуть до втручання в дискреційні повноваження відповідача щодо обчислення сумарного стажу роботи, зокрема пільгового, для призначення пенсії.

Водночас, у відповідності до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що для ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача з дотриманням вимог чинного процесуального законодавства доцільним є вийти за межі позовних вимог відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України та задовольнити їх у вказаний вище спосіб, тобто шляхом визнання протиправним та скасування рішення Борипільського ОУПФУ від 14.06.2017 р. № 1033 та зобов'язання відповідача повторно розглянути питання щодо призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

Отже, судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини справи, висновки, викладені в рішенні суду, не відповідають обставинам справи, постанова суду ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне, апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково, постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2017 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити частково.