Київським апеляційним адміністративним судом залишено без змін постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач) про визнання дій відповідача щодо протизаконного застосування у 2017 році при переведенні його з пенсії за вислугу років, призначеної у 1998 році згідно із ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати за 2007 календарний рік неправомірними; зобов'язання відповідача провести обчислення пенсії за віком у відповідності до ч.1 ст.27 та ч.ч.1,2 ст.40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки(3764,40грн.), нарахування та її виплату у відповідному розмірі з дні звернення за призначенням пенсії за віком 02 червня 2017 року.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Зокрема, зазначає, для перерахунку пенсій, призначених до 2008 року застосовується показник середньої заробітної плати за 2007 рік. У зв'язку з переходом на пенсію за віком, позивачу правомірно пенсія перерахована із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року апеляційну скаргу Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - залишено без задоволення. Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2017 року – залишено без змін.

При цьому суд виходив з того, що судом першої інстанції встановлено та свідчать матеріали справи, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером, з 13.03. 1998 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та, як визнано відповідачем, перебуває на обліку в Бориспільському об'єднаному управлінні пенсійного фонду України Київської області і з 02.06.2017 року на підставі поданої заяви його переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

19.06.2017 року позивач звернувся до Бориспільського об'єднаного управління пенсійного фонду України Київської області із заявою, в якій просив провести обчислення його пенсії за віком за заявою від 02.06.2017, призначеної замість пенсії за вислугу років «військової», із застосуванням показника середньої заробітної плати по країні за 2014, 2015 та 2016 роки відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки його пенсія за віком є першою, яку йому призначено відповідно до вказаного закону .

З письмової відповіді Бориспільського об'єднаного управління пенсійного фонду України Київської області від 13.07.2017 № 7273/03 вбачається, що відповідач залишив заяву позивача без задоволення, посилаючись на те, що відповідно до розпорядження № 2071 від 02.06.2017 пенсія перерахована з 02.06.2017 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік .

Одночасно в своїй відповіді відповідач послався на Постанову Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року № 327, якою встановлено, що пенсії призначені до 2008 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перераховуються з застосуванням показника середньої заробітної плати(доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік - 1197,91 грн..

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що за цим Законом призначаються: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 10 цього Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу при обчисленні розміру пенсії за віком Управління застосувало показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховуються для розрахунку пенсії за 2007 рік у розмірі 1197,91 гривень за рік, що передував призначенню пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок призначення пенсії шляхом переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак у випадку за заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі № 21-612а14, де суд вказав, що показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки вище зазначені Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначають різні підходи (формули) обчислення розміру пенсії, зокрема, обчислення пенсії за вислугу років взагалі не передбачає застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, а обчислюється в процентному співвідношенні відповідних сум грошового забезпечення.

Позивачу вперше було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» він звернувся вперше у 2017 року, тому, при розрахунку пенсії позивача, призначеної у 2017 році відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має враховуватись показник заробітної плати за 2014-2016 роки.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача в частині застосування показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік при призначенні пенсії за віком є неправомірними, оскільки позивачу фактично було призначено пенсію за іншим законом, а не здійснено переведення з одного виду пенсії на інший в рамках одного закону, тому вимоги позивача щодо зобов'язання обчислення, нарахування та виплату пенсії за віком відповідно до  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 року підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 02 листопада 2017 та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.