Апеляційним судом Київської області залишено без змін рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області

В серпні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом. Свої вимоги обґрунтовував його тим, що йому на праві власності належить автомобіль марки «Chevrolet Lacetti», номерний знак НОМЕР_1. 13 квітня 2015 року  о 15 годині 00 хвилин в м. Борисполі по   вул. Київський шлях сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобілю позивача були спричинені механічні пошкодження. Розмір матеріальної шкоди, спричиненої ОСОБА_3 пошкодженням його автомобіля, склав 50469 гривень. Крім того, позивач витратив грошові кошти в розмірі 750 гривень на проведення автотоварознавчого дослідження. Винною особою у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди була визнана ОСОБА_2, яка, керуючи автомобілем марки «Jeep Compass», номерний знак НОМЕР_2, не була уважною, не дотрималась безпечної дистанції та допустила зіткнення з автомобілем марки «Kia Ceed», номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5, який рухався попереду в попутному напрямку. Після цього автомобіль марки «Kia Ceed», номерний знак НОМЕР_3, зіткнувся з автомобілем марки «Toyota Prado», номерний знак НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_4, який також рухався попереду в попутному напрямку. Після цього автомобіль марки «Toyota Prado», номерний знак НОМЕР_4, зіткнувся з автомобілем ОСОБА_3 Відповідач відмовилась добровільно відшкодувати позивачу матеріальну шкоду. ОСОБА_3 просив суд стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 50469 гривень та витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 750 гривень.

Під час розгляду цивільної справи ОСОБА_3 тричі змінював позовні вимоги. Після проведення судової транспортно-трасологічної експертизи позивач дійшов до переконання, що винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди є ОСОБА_4, а не ОСОБА_2 Його цивільно-правова відповідальність застрахована в ПАТ НАСК «Оранта».

ОСОБА_3 просив суд стягнути з ПАТ НАСК «Оранта» матеріальну шкоду в розмірі 44109 гривень та з ОСОБА_4 - іншу частину матеріальної шкоди в розмірі 6360 гривень, витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 750 гривень та моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 серпня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» подали апеляційні скарги.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_3  просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову,посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування скарги зазначає, що вина ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні дорожньо- транспортної пригоди підтверджується: постановою про закриття кримінального провадження від 16 травня 2015 року, постановами Бориспільського міськрайонного суду, висновком експертизи КНІСЕ № 8828/16-52. Тому шкода завдана ДТП кількома особами, відшкодовується кожною з них у частці завданій нею (у порядку часткової відповідальності).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2  просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову,посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування скарги зазначає, що в оскаржуваному рішенні судом не було встановлено осіб, які є винними у порушенні правил дорожнього руху, тому безпідставно було відмовлено в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову,посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування скарги зазначає, що судом першої інстанції не повністю досліджено матеріали справи на надано невірну оцінку доказам, судом не взяті до уваги висновки викладені слідчим в постанові про закриття кримінального провадження від 16 травня 2015 року. Зазначає, що в оскаржуваній постанові судом не було встановлено осіб, які є винними в порушенні правил дорожнього руху, а тому протиправно відмовлено в позові.

Постановою апеляційного суду Київської області від 07 лютого 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»    залишено без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 серпня 2017 року залишено без змін.

При цьому суд виходив з того, що судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_3 є власником автомобіля марки «Chevrolet Lacetti», номерний знак НОМЕР_1.

13 квітня 2015 року приблизно о 15 годині 00 хвилин в м. Борисполі по вул. Київський шлях сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобілю марки «Chevrolet Lacetti», номерний знак НОМЕР_1, були спричинені механічні пошкодження.

З копії звіту автотоварознавчого дослідження цього транспортного засобу від 1 черв-ня 2015 рокувбачається, що матеріальна шкода, заподіяна ОСОБА_3 пошкодженням його автомобіля, становить 50469 гривень, з яких вартість втрати товарного вигляду складає 6360 гривень.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Jeep Compass», номерний знак НОМЕР_2, допустила зіткнення з автомобілем марки «Kia Ceed», номерний знак НОМЕР_3, який рухався попереду в попутному напрямку. ОСОБА_5, керуючи автомобілем марки «Kia Ceed», номерний знак НОМЕР_3, допустив зіткнення з автомобілем марки «Toyota Prado», номерний знак НОМЕР_4, який також рухався попереду в попутному напрямку. ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «Toyota Prado», номерний знак НОМЕР_4, допустив зіткнення з автомобілем марки «Chevrolet Lacetti», номерний знак НОМЕР_1.

Вирішуючи вказаний спір та відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції виходив із того, що відсутня вина ОСОБА_4 у спричиненні дорожньо-транспортній пригоді.

З вказаним висновком погоджується і колегія суддів виходячи з наступного: відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в абз.4 п.4 постанови №4 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В абз.1 п.7 постанови №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» Пленум Верховного Суду України визначено, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Згідно з п.22.1 ст.22 та п.32.7 ст.32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи. При цьому страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

За правилом ч.1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що відсутня вина ОСОБА_4 у спричиненні ДТП, особою, винною у заподіянні ОСОБА_3 матеріальної шкоди пошкодженням його автомобіля, є ОСОБА_2.

Посилання апелянтів на те, що підставою звільнення від адміністративної відповідальності ОСОБА_5 та ОСОБА_4. було не відсутність складу правопорушення, а - не виконання правоохоронним органами своїх функцій та  закінчення строків притягнення правопорушників до відповідальності є припущеннями та спростовуються матеріалами справи.

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду від 17 липня 2015 року   відносно ОСОБА_4 було закрито провадження в справі у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Ця обставина свідчить про відсутність вини ОСОБА_4 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. (т.1 47-48)

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду від 12 листопада 2015 року відносно ОСОБА_5 також було закрито провадження в справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Ця обставина також свідчить про відсутність вини ОСОБА_5 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду від 3 липня 2015 року  ОСОБА_2 була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Вказані обставини на підставі ч.4 ст.61 ЦПК України (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 2147-VIIІ),  не потребують доказування.

Посилання апелянтів на те, що вина ОСОБА_4 у ДТП підтверджується висновком експертизи КНІСЕ № 8828/16-52 безпідставні.

Відповідно до вимог ч.6 ст.147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього ж Кодексу.

Згідно з ч.3 та ч.4 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 постанови №8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», при дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватись на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності.

З висновку експерта вбачається, що зіткнення автомобіля марки «Jeep Compass», номерний знак НОМЕР_2, з автомобілем марки «Kia Ceed», номерний знак НОМЕР_3, відбулось пізніше від зіткнення автомобіля «Kia Ceed», номерний знак НОМЕР_3, з автомобілем марки «Toyota Prado», номерний знак НОМЕР_4, та не могло призвести до зіткнення автомобіля марки «Toyota Prado», номерний знак НОМЕР_4, з автомобілем марки «Chevrolet Lacetti», номерний знак НОМЕР_1.

З першого абзацу ж висновку судової транспортно-трасологічної експертизи №8828/ 16-52 від 8 грудня 2016 року зворот вбачається, що неможливо визначити механізм дорожньо-транспортної пригоди, а також послідовність (черговість) зіткнення автомобілів.

Судом першої інстанції були допитані експерти ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які приймали участь у проведенні експертизи та пояснили, що механізм дорожньо-транспортної пригоди визначити неможливо .

Оцінивши покази експертів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, та також змісту висновку судової транспортно-трасологічної експертизи №8828/16-52 від 8 грудня 2016 року суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що висновок експерта містить суперечливу та непослідовну інформацію, достовірність якої спростовується  постановами суддів Бориспільського міськрайонного суду.

Інші доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, ухвалу постановлено з додержанням норм процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Рішення  суду першої інстанції ухвалене з додержанням  норм матеріального і процесуального права і передбачених законом  підстав для його скасування  при апеляційному розгляді не  встановлено.