Київським апеляційним судом залишено без змін рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області

У березні 2020 року позивачі, посилаючись на перешкоджання у користуванні, належними їм на праві власності земельними ділянками, звернулися до суду з позовом до Київської міської організації Українського товариства мисливців і рибалок (далі - КМО УТМР), в якому просили усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками, зобов`язавши  відповідача за власний рахунок демонтувати металевий паркан, який самовільно встановлений на земельних ділянках з кадастровими номерами 3220881300:04:001:3703 та 3220881300:04:001:4012, які розташовуються на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району, СТ «Бичаки» та зобов`язати КМО УТМР за власний рахунок відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення шляхом встановлення по межі земельних ділянок позивачів залізобетонного паркану, довжиною 141 погонний метр, що в перерахунку складає 43 залізобетонні плити, марки ЗПБ 30.20 3000?2550?160 та                      44 залізобетонні стовпи марки СОГ-3,2.

Позов обґрунтували тим, що вони є власниками суміжних земельних ділянок, відповідно площею 0,7854 га, з кадастровим номером 3220881300:04:001:4012 та, площею 0,6865 га, з кадастровим номером 3220881300:04:001:3703, з цільовим призначенням для колективного садівництва, які знаходяться на території СТ «Бичаки» Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Зазначали, що їх земельні ділянки межують із земельною ділянкою, площею 2,6685 га, з кадастровим номером 3220881300:04:001:1918, яка надана для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення та належить КМО УТМР.

У 2004 році на межі земельних ділянок позивачів була збудована залізобетонна огорожа, яка проіснувала до 2018 року без будь-яких територіальних претензій КМО УТМР. Проте, в квітні 2018 року позивачі виявили, що залізобетонний паркан, який відмежовував земельні ділянки позивачів від земельної ділянки КМО УТМР був повністю зруйнований та на земельних ділянках позивачів був встановлений новий металевий паркан. Під час встановлення нового паркану КМО УТМР було самовільно захоплено частину земельних ділянок позивачів, загальною площею 0,33 га. Позивачі звертались до КМО УТМР з вимогою-претензією про усунення порушень земельного законодавства. Незважаючи на це, КМО УТМР ухиляється від усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та відновлення паркану.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09.07.2020 позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач подав до суду апеляційну скаргу, в якій посилався на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

В обґрунтування апеляційної скарги вказував те, що висновки суду щодо протиправного зайняття відповідачем частин земельних ділянок, належних позивачам, площею 0,33 га, не відповідають дійсним обставинам справи.

Зазначив, що КМО УТМР з 1989 року здійснюється використання земельної ділянки під будівництво та обслуговування Риболовно-спортивної бази «Вишеньки» на підставі рішення №162 від 25.09.1989, та таке право закріплено за КМО УТМР державним актом на право користування землею від 1990 року серії Б №086253. Починаючи з 1990 та до 09.01.2019 КМО УТМР не було відомо про зміну меж земельної ділянки під РСБ «Вишеньки».

Також зазначив, що згідно Розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 24 червня 2003 року №361 вилучено у КМО УТМР 0,44 га забудованих земель в адміністративних межах мисливсько-рибальської спортивної бази «Вишеньки» на території Вишеньківської сільської ради, однак відповідачу не було відомо про існування даного розпорядження, а в додатках до розпорядження відсутня письмова згода щодо вилучення земель, що свідчить про неправомірне позбавлення відповідача частини земельної ділянки, площею 0,44 га.

Додав, що КМО УТМР ніколи не відмовлялися від належної їм частини земельної ділянки та не надавало згоди на вилучення з постійного користування земельної ділянки під РСБ «Вишеньки».

Вважав, що таке вилучення земельної ділянки у КМО УТМР суперечить положенням Земельного кодексу України чинного на час виникнення правовідносин та в даний час, розпорядження про вилучення частини земельної ділянки,  оскаржується  до Господарського суду м. Києва.

За вказаних обставин просив скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09.07.2020 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив із наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його правильним з огляду на таке.

Судом встановлено, що з копії державного акту на право приватної власності на землю від  17 грудня 2003 року, виданого на ім`я ОСОБА_2 та копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3211640372018 від 14.05.2018,вбачається, що остання є власником земельної ділянки, площею 0,6865 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:3703, яка надана для ведення колективного садівництва та знаходиться на території СТ «Бичаки» Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області .

Згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07 травня 2014 року, виданого на ім`я ОСОБА_1 та копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № В-3211640352018 від 14 травня 2018 року, останній є власником земельної ділянки, площею 0,7854 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:4012, яка надана для ведення колективного садівництва та знаходиться на території СТ «Бичаки» Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Листом ГУ Держгеокадастру у Київській області від 11 вересня 2018 року про розгляд звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:001:1918, яка розташована в адміністративних межах Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, та перебуває у користуванні КМО УТМР, встановлено, що згідно проведених заходів контролю фактичні межові знаки земельної ділянки, площею 2,6685 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:1918, яка належить КМО УТМР, не відповідають відомостям із Державного земельного кадастру. Площа самовільно зайнятої земельної ділянки, що знаходиться у користуванні КМО УТМР складає 0,33 га.

У зв`язку з виявленими порушеннями 20 вересня 2018 року відносно керівника КМО УТМР ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП, а згідно постанови про накладення адміністративного стягнення від 24 вересня 2018 року останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 340 гривень.

25 вересня 2018 року керівнику КМО УТМР ОСОБА_3. видано припис про усунення виявлених порушень земельного законодавства у частині, що стосується накладення меж земельної ділянки відповідача на межі земельних ділянок позивачів.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 06 грудня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до ГУ Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним та скасування протоколу про адміністративне правопорушення за      ст. 53-1 КУпАП і постанови про накладення адміністративного стягнення від 24 вересня 2018 року, відмовлено .

Крім цього, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року відмовлено у задоволенні позовної заяви КМО УТМР до ГУ Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним та скасування припису  №473-ДК/0060Пр/03/01-18 від 25 серпня 2018 року.

29 серпня 2019 року Управлінням контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Київській області складено акт обстеження земельної ділянки   №686-ДК/47/АО/10/01-19, а 04 вересня 2019 року складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від №686-ДК/466/АП/10/01-19. Зі змісту даних актів вбачається, що керівником КМО УТМР ОСОБА_3 вимоги повторного припису від 19 липня 2019 року №362-ДК/0069Пр/03/01-19 про усунення виявлених порушень земельного законодавства також не виконано, площа самовільно зайнятої земельної ділянки складає 0,33 га.

На підставі вищезазначених обставин, судом першої інстанції встановлено факт протиправного зайняття відповідачем земельних ділянок, які на праві власності належать позивачам, площа накладення становить 0,33 га.

Судом також встановлено, що згідно звіту про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків нанесених власнику зруйнованої огорожі, що розташована на земельній ділянці за адресою: Київська область, Бориспільський район, в адміністративних межах Вишеньківської сільської ради, СТ «Бичаки», виконаного ПП «Авто-Експрес», розмір матеріального збитку для відновлення зруйнованої залізобетонної огорожі, загальна довжина якої складає 141 погонний метр або в перерахунку: 43 залізобетонні плити марки ЗПБ 30.20 3000?2550?160, та 44 залізобетонних стовпи, марки СОГ-3,2, становить 211 385,00 грн.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, належним чином оцінивши доказ, надані сторонами, застосувавши положення ст. 16, 319, 321, 391 ЦК України, положення ст. 91, 152, 212 ЗК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем протиправно зайнято земельні ділянки, належні позивачам, з площею накладення 0,33 га.

Крім того, судом враховано, що представником відповідача Власенком Д.О. у судовому засіданні визнано факт знесення відповідачем залізобетонного паркану, який відмежовував земельну ділянку КМО УТМР з кадастровим номером 3220881300:04:001:1918 від належних позивачам земельних ділянок з кадастровими номерами 3220881300:04:001:3703 та 3220881300:04:001:4012 та встановлення нового металевого паркану по колись існуючій межі. Також представником відповідача визнано ту обставину, що позивачі є належними власниками спірної земельної ділянки на час вирішення даного спору. Матеріли справи не містять доказів, що спірна земельна ділянка, площею 0,33 га, на праві власності належить відповідачу.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що висновки суду про те, що відповідачем протиправно зайнято частини земельних ділянок, належних позивачам, площею 0,33 га не відповідають дійсним обставинам справи.

Як зазначено в апеляційній скарзі - розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації від 24 червня 2003 №361 вилучено у КМО УТМР 0,44 га забудованих земель в адміністративних межах мисливсько-рибальської спортивної бази «Вишеньки» на території Вишеньківської сільської ради.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що він не надавав згоду на вилучення частини земельної ділянки, та що таке влучення суперечить положенням законодавства, оскільки такі доводи не є предметом даного спору. Крім того, як вже зазначалося вище матеріали справи не містять доказів підтвердження права власності КМО УТМР на земельну ділянку площею в 3 га (2,6685+0,33). Натомість з матеріалів справи вбачається, що відповідач володіє земельною ділянкою площею 2,6685 га.

Доводи апеляційної скарги про те, що розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 24.06.2003 №361 оскаржується до Господарського суду м. Києва на правильність висновків суду щодо наявності правових підстав для задоволення позову не впливає, а відтак не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Більше того, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції таких доказів КМО УТМР не надавало.

Натомість, позивачі в своїх додаткових поясненнях до відзиву на апеляційну скаргу, зокрема з приводу оскарження відповідачем розпорядження, зазначили, що відповідач два рази звертався до Господарського суду Київської області із позовною заявою, в якій оскаржував розпорядження від 24.06.2003. Ухвалами Господарського районного суду Київської області від 21.07.2020 та від 10.11.2020 позовну заяву КМО УТМР визнано неподаною та повернуто позивачу. Також додали, що у 2019 році КМО УТМР звертався до адміністративного суду з метою оскарження вказаного розпорядження, однак ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2020, яка постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020, залишена без змін, закрито провадження у адміністративній справі.

Колегія суддів, з урахуванням положень ст. 367 ЦПК України, не може прийняти до уваги клопотання скаржника про витребування доказів, оскільки таке клопотання вже заявлялось до суду першої інстанції та було вирішено відповідно до вимог ЦПК України. Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, 29.05.2020 представником відповідача було подано клопотання про витребування доказів, у задоволенні якого протокольною ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29.05 2020 відмовлено (а.с. 69-70). Апеляційна скарга не містить доводів щодо незгоди з протокольною ухвалою суду про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є законним та обґрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановою від 30 листопада 2020 року апеляційну скаргу Київської міської організації Українського товариства мисливців і рибалок - залишено без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2020 року - залишено без змін.

Деталі за посиланням: Постанова