Порушення таємниці наради суддів: Верховний Суд зазначив важливі нюанси

Вчинення процесуальних дій та ухвалення суддями (суддею) під час перебування в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженні судових рішень по інших справах, є порушенням таємниці наради суддів.

Порушення таємниці наради суддів може бути визнано істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК, у разі, коли воно перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Про це зазначила Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 128/2455/15-к.

Як вбачається зі змісту ст. 367 КПК, під час ухвалення вироку ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд. Суд вправі перервати нараду лише для відпочинку з настанням нічного часу.

Під час перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення вироку в нарадчій кімнаті. Під час ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті приймається рішення щодо формулювання обвинувачення, яке пред’явлене особі, оцінюються докази, кожен окремо та у сукупності, вирішується питання допустимості доказів під час такої оцінки тощо.

Таким чином, вчинення процесуальних дій та ухвалення суддями (суддею) під час перебування в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженні судових рішень по інших справах, є порушенням таємниці наради суддів.

У справі № 128/2455/15-к після постановлення суддею вироку від 29.05.2018 стосовно виправданого, цим же суддею було постановлено ухвалу від 27.06.2018, якою виправлено описку в ухвалі від 21.05.2018 у цивільній справі, тобто до виходу в нарадчу кімнату у кримінальному провадженні – 17.05.2018. При цьому ухвала від 27.06.2018 про виправлення описки в цивільній справі не оскаржувалася та набула законної сили. Таким чином, мав місце факт внесення до ЄДРСР ухвали про повернення судового збору в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 під час перебування судді у нарадчій кімнаті у вказаному кримінальному провадженні, що з урахуванням положень ст. 367 КПК не є порушенням таємниці наради суддів.

Згідно з технічним записом судового засідання, клопотання прокурора щодо проведення перевірки за фактом можливого порушення таємниці нарадчої кімнати було задоволено частково та доручено проведення перевірки голові районного суду.

Порушень вимог ч. 3 ст. 404 КПК у частині того, що проведення перевірки не було доручено ТУ ДСА, колегія суддів не вбачає, а доводи касаційної скарги сторони обвинувачення в цій частині вважає необґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 419 КПК детально перевірив викладені в апеляційній скарзі прокурора доводи стосовно належності і допустимості доказів обвинувачення, які за своїм змістом є аналогічними доводам касаційних скарг прокурорів, із зазначенням відповідних мотивів прийнятого рішення.

ОП зробила висновок про те, як саме повинні застосовуватись норми права, із застосуванням яких не погодилася колегія суддів, що передала справу на розгляд об’єднаної палати.

Тобто, з урахуванням положень ст. 367 КПК вчинення процесуальних дій та ухвалення суддями (суддею) під час перебування в нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні судових рішень в інших справах, слід вважати порушенням таємниці наради суддів, яке на підставі ч. 1 ст. 412 КПК може бути визнано істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в разі коли воно за своїм характером та з огляду на обставини конкретної справи перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, тобто в тих випадках, коли вказане порушення обґрунтовано ставить під сумнів незалежність і неупередженість суддів (судді) при обговоренні та ухваленні відповідного судового рішення.

Джерело: Судово юридична газета