Навчальні відпустки працівникам: терміни й особливості надання

Відповідно до чинного законодавства відпустку в зв’язку з навчанням роботодавець надає працівникам, які навчаються без відриву від виробництва. Строк, період і підстави надання таких відпусток залежать від багатьох умов. Яких саме, роз’яснюють у Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області.

Право на додаткову, так звану навчальну відпустку передбачено Конвенцією Міжнародної організації праці «Конвенція про оплачувані учбові відпустки № 140», ратифікованою Законом України від 26 вересня 2002 року № 174, Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП), Законом України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 року № 1556-VII (далі — Закон № 1556) (стаття 62) та Законом України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504), який дуже чітко регламентує це питання.

Так, відповідно до Закону № 504 навчальні відпустки надаються:

• працівникам, які здобувають загальну середню освіту в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах (стаття 13);

• працівникам, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних навчальних закладів (стаття 14);

• працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах із вечірньою та заочною формами навчання; працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки (стаття 15).

Щоб отримати навчальну відпустку, працівнику-студенту необхідно надати роботодавцю (відділу кадрів чи іншій відповідальній особі) довідку-виклик навчального закладу на сесію та обов’язково написати заяву про надання такої відпустки.

Скільки може тривати навчальна відпустка

Тривалість навчальної відпустки у вищому навчальному закладі залежить від рівня акредитації вишу, курсу, на якому навчається працівник і виду занять (сесії).

Водночас треба зазначити про законодавчу колізію. Попри скасування в 2014 році акредитації вищих навчальних закладів (наразі акредитують тільки освітні програми), Закон № 504 не зазнав змін. Тож визначати тривалість навчальної відпустки слід, як це регламентує Закон № 1556, підпункт 12 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень, де зазначено, що до приведення відповідних нормативно-правових актів у відповідність із вимогами цього Закону умови оплати праці осіб, які навчаються, зберігаються:

• для університетів, академій, інститутів — на рівні вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації;

• для коледжів (включаючи коледжі як структурні підрозділи університетів, академій, інститутів) — на рівні вищих навчальних закладів I–II рівнів акредитації.

Отож, працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки:

1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсах у вищих навчальних закладах:

• першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 10 календарних днів;

• третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 20 календарних днів;

• незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання — 30 календарних днів;

2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у вищих навчальних закладах:

• першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 20 календарних днів;

• третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 30 календарних днів;

• незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання — 40 календарних днів;

3) на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації — 30 календарних днів;

4) на період підготовки та захисту дипломного проєкту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання першого та другого рівнів акредитації, — два місяці, а у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації — чотири місяці.

Особливості надання відпустки на навчання

Важливо, що навчальна відпустка надається незалежно від запланованих щорічних основної та/або додаткової відпусток. Це різні відпустки, а тому порядок і строки їх надання не залежать один від одного. Ще одна особливість: навчальна відпустка у жодному випадку не підлягає поділу на частини чи перенесенню, продовженню на святкові та неробочі дні, адже у виклику чітко зазначається, на який період викликають студента.

А як бути з працівниками, які здобувають освіту одночасно у кількох вищих навчальних закладах? Прямих обмежень щодо кількості днів відпусток у таких випадках чинним законодавством не передбачено, а отже, згідно зі статтею 15 Закону № 504 працівник має право на додаткові оплачувані навчальні відпустки повної тривалості як в одному виші, так і в іншому. При цьому обов’язково дотриматися процедури та порядку отримання цієї відпустки.

Щодо навчальної відпустки сумісникам, то частина 1 статті 15 Закону № 504 чітко зазначає, що навчальна відпустка надається працівникам, які успішно навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання. Стаття 217 Кодексу законів про працю передбачає, що на час додаткових відпусток у зв’язку з навчанням (статті 211, 213, 216 КЗпП) за працівниками зберігають середню зарплату за основним місцем роботи. Тому працівники, які працюють за сумісництвом, право на навчальну відпустку мають лише за основним місцем роботи.

Утім, на прохання сумісника йому обов’язково надають відпустку без збереження заробітної плати на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи (пункт 14 статті 25 Закону № 504). Відповідний наказ роботодавець видає на підставі заяви сумісника і довідки з основного місця роботи або засвідченої належним чином копії наказу про навчальну відпустку.