Постанова ККС ВС щодо наслідків направлення до суду обвинувального акта поза межами строків досудового розслідування

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора на ухвалу місцевого суду про закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування та на ухвалу апеляційного суду, якою судове рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Як зазначено в постанові ККС ВС, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців. Строк досудового розслідування може бути продовжений із підстав та в порядку, передбачених КПК України (ст. 219 КПК України).

У цьому кримінальному провадженні відомості про вчинення кримінального правопорушення були внесені до ЄРДР 19 вересня 2018 року, 5 квітня 2019 року особі повідомлено про підозру, а 4 липня 2019 року місцевий суд продовжив строк досудового розслідування до 5 вересня того ж року.

4 вересня 2019 року стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів, з якими підозрювана та її захисник ознайомилися 10 лютого 2020 року.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею. Тобто останній день строку досудового розслідування – 11 лютого 2020 року.

Обвинувальний акт був складений 5 лютого 2020 року, а 10 лютого підозрюваній та її захиснику під розписку в межах строку досудового розслідування вручено копії обвинувального акта. 13 лютого того ж року обвинувальний акт відправлено до суду, того ж дня суд його отримав (тобто поза межами строку, визначеного у ст. 219 КПК України).

Отже, касаційні доводи прокурора про те, що орган досудового розслідування жодних порушень строків досудового розслідування, зазначених у ст. 219 КПК України, не допустив, а строк направлення обвинувального акта до суду кримінальним процесуальним законом не визначений, є необґрунтованими.

Крім того, як зазначено в постанові ККС ВС, повноваження суду закрити кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України встановлено у ст. 314 КПК України, а тому касаційні доводи прокурора про відсутність повноважень у суду першої інстанції закривати кримінальне провадження з цих підстав, оскільки це є прерогативою прокурора, є неприйнятними.

Касаційні доводи про те, що суд не розглянув клопотання прокурора про надання часу для підготовки документів, що свідчать про реєстрацію вихідного листа до суду з обвинувальним актом у системі електронного документообігу, яка функціонує в органах прокуратури, колегія суддів касаційного суду вважає непереконливими, оскільки в касаційній скарзі прокурор не заперечує того факту, що обвинувальний акт скеровано до суду 13 лютого 2020 року, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 290 КПК України досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів. Саме звернення до суду з обвинувальним актом, а не лише його складання, затвердження чи вручення стороні захисту, має бути вчинено в рамках строку досудового розслідування.

Постанова у справі № 752/3218/20 (провадження №  51-2066км21)– https://reyestr.court.gov.ua/Review/98146645.