Узагальнення судової практики розгляду суддями Бориспільського міськрайонного суду Київської області деяких питань, пов’язаних із відновленням втраченого судового провадження у цивільних справах

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

вул. Київський шлях, 72, м. Бориспіль, 08300 Тел./факс (04595) 6-76-19 E-mail:

Узагальнення судової практики

розгляду суддями  Бориспільського міськрайонного суду Київської області деяких питань, пов’язаних  із відновленням втраченого судового провадження у цивільних справах

На виконання листа Апеляційного суду Київської області від 29 березня 2016 року №07-13/11/2016 Бориспільським міськрайонним судом Київської області проведено узагальнення судової практики розгляду суддями Бориспільського міськрайонного суду Київської області деяких питань, пов’язаних із відновленням втраченого судового провадження у цивільних справах, у тому числі в зоні АТО протягом 2014 – 2015 років.

Відновлення втраченого судового провадження є самостійним інститутом цивільного процесуального права, різновидом цивільного провадження і має цілу низку особливостей, завдяки яким він відрізняється від інших видів провадження цивільних справ в загальних судах загальної юрисдикції.

За чинним законодавством України названий інститут регулюється окремим розділом IX ЦПК України (ст. ст. 402-409 ЦПК).

Під втратою судового провадження слід розуміти втрату заведеної судом цивільної справи, якій присвоєно певний порядковий номер та заведено статистичну картку та в якій має місце відображення всього ходу цивільного процесу, всі процесуальні акти, які супроводжували такий процес, включаючи ухвалене рішення чи ухвалу суду, тобто коли відсутні відомості про відкриття провадження та подальший рух справи на всіх стадіях цивільного процесу. Відтак процедура відновлення втраченого судового провадження полягає у встановленні юридичних фактів – винесення судом рішення або ухвали про припинення провадження у справі. І рішення, і визначення судів про припинення провадження у справі є юридичними фактами, які, як правило, в сукупності з іншими юридичними фактами мають як матеріально, так і процесуально-правові наслідки.

 Втрата судового провадження може статися внаслідок об’єктивних причин (пожежа, стихійне лихо тощо), а також суб’єктивних причин – недбалості або навмисних дій працівників суду чи інших осіб (наприклад, крадіжки, підпалу, пошкодження). Хоча причиною втрати провадження можуть бути і правомірні дії працівників суду, зокрема утилізація (знищення) цивільної справи у зв’язку з закінченням строку її зберігання.

 Відновити втрачене судове провадження можна лише в судовому порядку. Разом із тим справи щодо відновлення втраченого судового провадження, спрямовані на судовий захист процесуальних прав осіб, які (права) пов’язані з втратою судового провадження, становлять окрему самостійну категорію справ, що розглядаються судами загальної юрисдикції. Цей різновид цивільного судочинства має низку особливостей, що відрізняють його від розгляду справ позовного, наказного й окремого провадження. Разом із тим деякі ознаки окремого провадження – безспірність вимоги, наявність у справі заявника – притаманні і справам з відновлення втраченого судового провадження.

Повна втрата судового провадження має місце в тих випадках, коли зникли або були знищені всі матеріали справи, часткова – коли втрачені лише певні процесуальні документи.

Згідно зі ст. 405 ЦПК України звернення до суду з проханням відновити втрачене провадження здійснюється шляхом подання заяви. Цивільне процесуальне законодавство встановило певні вимоги щодо змісту та форми заяви, оскільки тільки при додержанні цих вимог заява може бути належним засобом порушення судової діяльності, направленої на захист охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у спра­ві, шляхом поновлення судових документів.

Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі. Очевидно, що законодавець для даного провадження встановив виключну територіальну підсудність ст. 404 ЦПК України. У заяві про відновлення втраченого провадження обов’язково має зазначатися: про відновлення якого саме провадження просить заявник, чи було у справі ухвалено рішення по суті справи або постановлена ухвала про закриття провадження, якою саме особою з числа осіб, які брали участь у справі, був заявник, хто конкретно і в якості кого брав участь у справі, місце проживання чи місцезнаходження цих осіб, що відомо заявнику про обставини втрати провадження, про місцезнаходження копій документів провадження або відомостей щодо них, поновлення яких саме документів заявник вважає необхідним, з якою метою необхідно їх поновити. До заяви про відновлення втраченого провадження необхідно додати документи або їх копії, навіть тоді, коли вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у заявника або у справі. Наслідком недодержання вимог до змісту заяви є відмова у відкритті провадження у справі або залишення заяви без розгляду.

Отже, по-перше, якщо у заяві не зазначено мету відновлення провадження або відомості, необхідні для його відновлення, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, якою встановлює заявникові строк, необхідний для усунення цих недоліків.

По-друге, якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, непов’язана із захистом його прав та інтересів, суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі про відновлення провадження або залишає заяву без розгляду, якщо провадження було відкрито.

По-третє, судове провадження, втрачене до закінчення судового розгляду, не підлягає відновленню. Заявник у цьому разі може пред’явити новий позов. В ухвалі суду про відкриття провадження у зв’язку з втратою незакінченого провадження про цю обставину повинно бути обов’язково зазначено.

Відновлення втраченого судового провадження можливе тільки тоді, коли зібрано достатньо матеріалів. Як докази суд може використовувати збережені частини судового провадження, документи та їх копії із справи, інші документи, що відносяться до справи, показання свідків, осіб, присутніх при завершенні процесуальних дій, суддів. Розглядаючи справу про відновлення втраченого провадження, суд використовує ту частину провадження, що збереглася, документи, видані із справи фізичним чи юридичним особам до втрати провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, що стосуються справи, виконавчого провадження. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, осіб (їх представників), які брали участь у справі, а в необхідних випадках – осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення.

Отже, предметом доказування по даних категоріях справ є:

1) відновлення якого саме судового провадження є потрібним. При цьому необхідно встановити, чи було прийнято судом рішення по суті, чи провадження у справі припинялося. Рішення або ухвала суду про припинення судового провадження, якщо воно приймалося у справі, підлягає відновленню, за винятком випадків, передбачених відповідними процесуальними кодексами;

2) процесуальне становище у справі заявника осіб, які брали участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;

3) обставини втрати провадження, місцезнаходження копій документів провадження або відомостей про них, відновлення яких саме документів заявник вважає необхідним, для якої мети необхідне відновлення зазначених документів;

4) мета відновлення втраченого судового провадження. За відсутності вказівки на мету звернення суд залишає заяву без руху і надає строк, необхідний для викладу мети заявником. Якщо зазначена заявником мета звернення не пов’язана із захистом його прав і законних інтересів, суд відмовляє в порушенні справи про відновлення втраченого судового провадження або ухвалою залишає заяву без розгляду, якщо справа була порушена.

На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. У рішенні суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні за участю всіх учасників процесу з утраченого провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з утраченого провадження. За недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення провадження і роз’яснює особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів. Строк зберігання судового провадження не має значення для вирішення заяви про його відновлення, крім випадку звернення з такою заявою для виконання рішення, якщо строк на пред’явлення виконавчого листа для виконання закінчився і судом не поновлено.

У справі про відновлення втраченого провадження заявник звільняється від оплати судових витрат. У разі подання завідомо неправдивої заяви судові витрати відшкодовуються заявником. Отже, якщо в процесі розгляду заяви суд виявить, що заявник умисно неправдиво виклав у заяві обставини втраченого провадження або завідомо не зазначив важливі для вирішення справи обставини, на нього покладаються всі судові витрати. Про це зазначається в ухвалі суду про відмову у відновленні втраченого судового провадження.

Заслуговує на увагу те, що в процесі відновлення втраченого провадження першочергово розглядається можливість відтворення матеріалів справи в тому повноцінному вигляді, в якому вони існували до моменту їх втрати і, якщо це неможливо, розглядається необхідність збирати нові фактичні дані про обставини, які підлягають встановленню по конкретній справі.

Згідно зі ст. 402 ЦПК відновленню підлягає тільки втрачене судове провадження у цивільній справі, закінчене ухваленням рішення або в якій провадження закрито. Таким чином, у порядку, передбаченому розділом IX ЦПК, не може відновлюватися частина провадження, яке ще не закінчено, оскільки у противному випадку не виключена можливість пред’явлення нового позову (заяви).

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області за період 2014 - 2015 років знаходилася лише одна справа даної категорії.

У серпні 2014 року ПАТ «ОТП Банк» звернувся до суду з заявою про відновлення втраченого провадження у цивільній справі про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку його пред’явлення у справі про стягнення кредитної заборгованості по кредитному договору, яка подана і оформлена в порядку, визначеному ст. 405 ЦПК України. Підстав для повернення заяви або відмови у прийнятті до провадження  у справі відсутні. Під час вивчення матеріалів заяви було встановлено, що заява підсудна Бориспільському міськрайонному суді Київської області.

18 грудня 2014 року від представника заявника Р.-ої С.О. до канцелярії суду надійшла заява, в якій просить залишити заяву без розгляду.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

За таких обставин ухвалою від 18 грудня 2014 року  позов залишено без розгляду.

Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що розглядаючи справи даної категорії судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області дотримуються вимог матеріального та процесуального законодавства, ретельно вивчають матеріали справ, всебічно, повно і об’єктивно досліджують обставини справи, ухвалюючи кінцеве рішення у справі.

Стосовно пропозицій щодо заходів, які необхідно вжити для формування єдиної судової практики з цієї категорії справ, слід зазначити, що при розгляді справ та ухвалені рішень суддям потрібно постійно вивчати матеріали судової практики Верховного та Вищого Спеціалізованого Суду, практики Європейського суду з прав людини та обговорювати причини скасування судових рішень судами вищої інстанції.