Київським апеляційним адміністративним судом залишено без змін постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області

 31 жовтня 2016 року суддею Мурановою-Лесів І.В. оголошено постанову у  справі за позовом ОСОБА_3 до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подала апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що при перерахунку пенсії державним службовцям має застосовуватися норма, яка діяла на момент призначення пенсії.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2016  року, - без змін.

При цьому суд виходив з того, що судом першої інстанції встановлено, ОСОБА_3 з 01.12.2015 перебуває на обліку в Бориспільському об'єднаному управлінні пенсійного фонду України Київської області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 83 % від суми заробітної плати державного службовця, з якої сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В червні 2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям за відповідною посадою.

Листом від 01.07.2016 № 6523/ відповідач відмовив позивачу в задоволенні зазначеної заяви, з посиланням на відсутність правових підстав для перерахунку пенсії.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що правові підстави для перерахунку пенсії позивачу наразі дійсно відсутні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ) у редакції, яка була чинною станом на час призначення пенсії позивачу, передбачалось, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Однак, в наступному законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось.

Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» і викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок внесено зміни, які набрали чинності 01 січня 2015 року, в статтю 37-1 Закону України «Про державну службу», що регулює порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців та фактично скасовано норми законодавства, які визначали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою та підстави для такого перерахунку.

Крім того постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка діє з 15 грудня 2015 року, було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865, а саме, виключено п. 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу».

Колегія суддів звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015  №1013, на яку посилається суд першої інстанції при вирішенні питання про задоволення позовних вимог, регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

Таким чином, з 15 грудня 2015 року діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу».

На час звернення позивача до управління Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.

Оскільки чинним законодавством України скасовано право на перерахунок призначених пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням окладів з 01.01.2015, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, жодних підстав для визнання протиправними дій (бездіяльності) управління Пенсійного фонду та проведення перерахунку призначеної пенсії, суд апеляційної інстанції не вбачає.

При цьому, колегія суддів зауважує, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії»  констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивачу на підставі ст. 37-1 Закону №3723-ХІІ і Постанови №865 у редакціях, чинних на момент призначення його пенсії, з огляду на вищенаведене. Тобто, у спірних правовідносинах відповідач здійснював свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а підстав для скасування оскаржуваної постанови суду, - немає.