Присяжні продовжують здійснювати свою діяльність у кримінальному провадженні до його завершення

Присяжні, які розпочали судовий розгляд у кримінальному провадженні в складі суду присяжних, продовжують здійснювати свою діяльність у кримінальному провадженні до його завершення (постановлення судового рішення по суті) попри набрання чинності Законом від 2 червня 2016 року "Про судоустрій і статус суддів" і закінчення строку, встановленого п. 37 розділу XII Закону, за винятком випадків, коли строк дії їх повноважень (два роки) закінчився. Про це йдеться у роз'ясненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

При цьому присяжні, які внесені до списку присяжних у порядку, передбаченому Законом про судоустрій від 7 липня 2010 року, можуть розпочати здійснення своїх обов’язків відповідно до положень КПК (визначення автоматизованою системою документообігу суду із числа присяжних) до 30 березня 2017 року включно або до формування оновленого списку присяжних згідно з п. 37 розділу XII Закону від 2 червня 2016 року "Про судоустрій і статус суддів", якщо таке формування передувало цій даті. При цьому присяжні, які розпочали судовий розгляд у складі суду присяжних, наприклад, 29 березня 2017 року, продовжують виконувати свої обов’язки у кримінальному провадженні до його завершення (постановлення судового рішення по суті), за винятком випадків, коли строк дії їх повноважень (два роки) закінчився.

У своєму роз'ясненні ВССУ вказав, що можливість залучення до здійснення правосуддя громадян України як присяжних передбачено нині лише в Кримінальному процесуальному кодексі Україні. Тому передбачена цим Законом необхідність формування списку присяжних не зумовлює розширення їх функцій, юридичне поле їх діяльності й надалі залишається винятково кримінальним.

Натомість Цивільний процесуальний кодекс України передбачає утворення складу суду для розгляду окремих категорій справ за участю народних засідателів. Законодавчо можливість заміни статусу «народного засідателя» на «присяжного» не передбачена. У зв’язку із цим формування оновлених списків присяжних, тобто формування таких списків з можливістю включати до переліку присяжних громадян, обраних народними засідателями, жодним чином не сприяє вирішенню ситуації, що склалася в цивільному судочинстві.

У суді зазначають, що народні засідателі (на відміну від присяжних) обиралися безстроково, водночас дія повноважень останніх (присяжних) обмежувалась двома роками (нині строк їх повноважень становить три роки); процедура формування списків присяжних (списки мають бути сформовані протягом шести місяців з дня набрання Законом чинності (п. 37 розділу XII ЗУ від 2 червня 2016 року)) закріплена у главі 3 розділу III «Судді та присяжні» цього Закону.