flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз’яснив, як реалізувати процесуальні права у випадку, якщо судове провадження втрачено

03 лютого 2017, 08:45

На практиці трапляються випадки, коли при зверненні до суду за реалізацією процесуальних прав у цивільній справі з’ясовується, що цивільне провадження втрачено, що могло би бути перешкодою у реалізації права особи на судовий захист, якби у цивільному процесуальному законодавстві не було передбачено інституту відновлення втраченого судового провадження.

Причини втрати судового провадження можуть бути різними та зумовлені факторами як суб’єктивного, так і об’єктивного характеру (пожежа, затоплення приміщення, військові дії, умисне знищення матеріалів, недбалість працівників суду під час зберігання справи у суді, тощо).

Статтею 402 Цивільного процесуального кодексу України передбачено можливість відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито.

Судове провадження, втрачене до закінчення судового розгляду, не підлягає відновленню, а заявник у такому випадку має право пред’явити новий позов.

З метою з’ясування проблемних питань застосування судами норм Розділу ІХ ЦПК України та надання відповідних роз’яснень Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ підготовлено Узагальнення практики розгляду судами деяких питань, пов’язаних із відновленням втраченого судового провадження, у тому числі на тимчасово окупованій території і в зоні АТО.

Відповідно до норм ЦПК України для відновлення втраченого судового провадження до належного суду має звернутися особа, яка брала участь у справі, або судове провадження може бути відновлено за ініціативою суду.

Заява про відновлення втраченого судового провадження подається особами, які мали конкретний процесуальний статус у втраченому провадженні як позивач, відповідач, третя особа, представник, заявник або заінтересована особа, а також як орган та особа, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Згідно з роз’ясненнями ВССУ заява про відновлення втраченого судового провадження повинна подаватися до суду першої інстанції, оскільки саме в цьому суді формується та зберігається (зберігалася) справа. Тобто відновлення втраченого судового провадження здійснюється місцевим судом, незалежно від того, на якій стадії розгляду (в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції) перебувала справа. Якщо необхідно здійснити апеляційний або касаційний розгляд справи, її матеріали після такого відновлення передаються місцевим судом відповідно до суду апеляційної або касаційної інстанції. Правила щодо підсудності мають дотримуватися й у випадку, коли питання про відновлення втраченого судового провадження ініціюється судом.

Підсудність справ про відновлення судового провадження, втраченого на тимчасово окупованій території України або в районі проведення АТО, встановлюється Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та Законом України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції».

Статтею 405 ЦПК України визначено вимоги до змісту заяви про відновлення втраченого судового провадження.  

ВССУ називає визначальним зазначення у заяві відомостей щодо мети відновлення втраченого судового провадження для оцінки судом відповідності такої заяви вимогам закону та вирішення питання про відкриття провадження у справі. Так, якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов’язана із захистом його прав та інтересів, суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі про відновлення провадження або залишає заяву без розгляду, якщо провадження було відкрито.

Результати проведеного ВССУ аналізу свідчать, що метою відновлення втраченого судового провадження може бути одержання завіреної копії судового рішення, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, скасування заходів забезпечення позову, вирішення питань, пов’язаних із зверненням судового рішення до виконання, тощо. Від мети відновлення судового провадження залежить обсяг документів втраченого судового провадження, які будуть відновлені.

В Узагальненні визначено, що предметом доказування у справах про відновлення втраченого судового провадження є:

1) факт втрати судового провадження;

2) факт того, що судовий розгляд у втраченому провадженні було завершено (ухвалено рішення по суті справи або постановлено ухвалу про закриття провадження);

3) зміст втрачених документів матеріалів справи.

ВССУ звернуто увагу, що з практики однією з підстав закриття розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження є недоведеність заявником факту втрати судового провадження.

Однак такої підстави для закриття розгляду заяви ЦПК не передбачено, а суд на підставі частини четвертої статті 10 ЦПК має сприяти з’ясуванню факту втрати справи, зокрема, шляхом витребування матеріалів справи з канцелярії або архіву суду, ініціювання службової перевірки місцезнаходження матеріалів справи, тощо.

Що стосується доказування факту втрати судового провадження на території проведення АТО, ВССУ зазначено, що якщо суд, у провадженні якого знаходилась справа, матеріали якої просить відновити заявник, знаходився на такій території і матеріали цієї справи не було передано згідно з визначеною Законом № 1632-VII та розпорядженнями ВССУ підсудністю, факт втрати судового провадження не потребує доведення заявником.