ДЛЯ ВИЗНАННЯ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ ПРОТИПРАВНОЮ НЕДОСТАТНЬО ЛИШЕ ФАКТУ НЕСВОЄЧАСНОГО ВИКОНАННЯ ОБОВ’ЯЗКОВИХ ДІЙ: ВСУ

Верховний Суд України під час розгляду справи за позовом особи до Вищої ради юстиції роз’яснив, що може бути визначено як протиправна бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Позивач оскаржував бездіяльність ВРЮ щодо ненадання у встановлений законом строк судді (позивачу) та його представнику рішення у дисциплінарній справі.

Вищий адміністративний суд України у задоволенні позову відмовив. Суд послався на те, що несвоєчасне направлення копії рішення позивачу пов’язане із неможливістю його підписання усіма членами ВРЮ у зв’язку із їх знаходженням у відрядженні та перебуванні на лікарняному, що підтверджується наданими відповідачем документами, і, відповідно, не може свідчити про протиправну бездіяльність відповідача.

ВСУ залишив таке рішення суду без змін.

Суд зазначив, що протиправна бездіяльність суб’єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов’язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб’єкта владних повноважень, були об’єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

У постанові від 13.06.2017 у справі № 21-1393а17 ВСУ роз’яснив, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов’язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Крім того, суд зауважив, що самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набувати) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

Відповідно до обставин справи спірне рішення прийнято за результатами таємного голосування, його резолютивну частину було публічно оголошено безпосередньо після винесення, результати розгляду порядку денного засідання були опубліковані на офіційному веб-сайті ВРЮ.

ВСУ зазначив, що незважаючи на те, що копія рішення була направлена позивачу поза межами строку, визначеного законом, причинами цього слугували об’єктивні обставини. А тому Суд дійшов висновку, що оскаржені дії ВРЮ вчинені в рамках розумних строків та за реально можливих умов їх здійснення.