Київським апеляційним адміністративним судом скасовано постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області

Позивач звернувся з позовом про визнання протиправними дії та скасування рішення Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про відмову в перерахунку його пенсії у зв'язку з підвищенням посадових окладів працівникам прокуратури.

Просив  зобов'язати відповідача, на підставі його заяви від 19 січня 2017 року, довідки від 09 грудня 2016 р. № 18-1737зп про його заробітну плату станом на 1 грудня 2015 року, виданої Генеральною прокуратурою України, відповідно до ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 р., чинної в 2008-2009 р.р., та постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013 щодо підвищення посадових окладів працівникам прокуратури на 25 відсотків з 01.12.2015 р., починаючи з 20 січня 2016 року провести перерахунок та виплату йому за вислугу років пенсії, виходячи із розміру 90 % від його місячної заробітної плати, зазначеної у довідці про заробітну плату №18-1737зп за посадою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України, з якої позивач звільнився в 2009 р. у зв'язку з виходом на пенсію, без обмеження максимального розміру пенсії та виплатити суму індексації грошових доходів і інших виплат до пенсії.

Також прийняти постанову, якою заборонити відповідачу незаконно відраховувати частину коштів із його пенсії в подальші роки, визнати позивача непрацюючим пенсіонером з 14.04.2009 р. з моменту його звільнення з роботи, чим гарантувати дотримання і захист його прав і свобод від порушень з боку суб'єкта владних повноважень-Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.08.2017 позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до  ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з того, що згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213 норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру» скасовуються, а тому з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах визначених Законом України «Про прокуратуру»не призначаються, раніше призначені не перераховуються.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком в повній мірі виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач працював в органах прокуратури на різних прокурорсько-слідчих посадах з 02 березня 1971 року по 14 квітня 2009 року.

Наказом Генерального прокурора України №337ц від 21.04.1997 р. ОСОБА_2 було звільнено з посади старшого слідчого з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років.

14 квітня 2009 року позивач звільнений за власним бажанням із займаної посади у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років, відповідно до вимог ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру».

Таким чином, з 01.05.1997 року позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного Фонду України та йому призначено пенсію за вислугою років згідно ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру»( у редакції від 12.07.2001 р. за № 2663-111) у розмірі 90 % від середнього заробітку з посади старшого слідчого з особливо важливих справ Генеральної прокуратури   України.

До червня 2011 року позивач перебував на обліку Управлінні Пенсійного фонду України у Деснянському районі м.Києва, з червня 2011 року перебуває на обліку в Бориспільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області у зв'язку зі зміною місця реєстрації та проживання.

Відповідно до довідки, виданої Генеральною прокуратурою України від 19 грудня 2016 року №18-1737зп (т.1 а.с.40), вона видана позивачу про те, що він працював в Генеральній прокуратурі України на посаді старшого слідчого ОВС, заробітна плата на 01 грудня 2015 року складається: основний оклад - 3103,00 гривень, надбавка за класний чин - 135,0 гривень, надбавка за вислугу років 1295,20 гривень, щомісячна премія, на яку нараховуються страхові внески 16180, 25 гривень, надбавки, які передбачені законодавством: надбавка за виконання особливо важливого завдання - 3173,234 гривень; надбавка слідчим за вислугу років - 809,50 гривень, матеріальна допомого на оздоровлення (1/12) -709,66 гривень, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових потреб -1/12)-709,66 гривень, всього - 26115,51 гривень.

В зв'язку з підвищенням посадових окладів працівникам органів прокуратури, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку раніше призначеної йому пенсії на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 19.12.2016 року № 18-1737зп.

Листом № 1140/04 від 26.01.2017 року Бориспільського об'єднаного управління пенсійного фонду України Київської області, позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії, посилаючись на те, що відповідно до п. 20 ст.86 ЗУ «Про прокуратуру» № 1697-УІІ від 14.10.2014 р. умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, оскільки ЗУ «Про прокуратуру» втратив чинність, крім пунктів 3,4,6,11 ст.50-1, а також, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів» не передбачено проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Пунктом 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», в редакції, яка була чинна до 15 грудня 2015 року, було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

У подальшому до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» були неодноразово внесені зміни.

Пенсія позивачу була призначена відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, яка діяла до набрання чинності цими законами.

Однак, зміни внесені до вказаної статті стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку.

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють   ч.ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 213-VІІІ змін не зазнали (змінилась лише нумерація частин цієї статті).

Відповідно до ч.13 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи  з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа  вийшла  на  пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії  перераховуються  у зв'язку з  підвищенням  заробітної  плати  відповідних  категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з  першого числа місяця,  що йде за місяцем, у якому настали обставини,  що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Отже, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури є ч. 12, ч. 17ст. 50 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, які змін у зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року не зазнали.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Верховним Судом України у постановах від 10.12.2013р. (справа №21-348а13) та від 17.12.2013р. (справа №21-445а13).

01.04.2015 набув юридичної сили Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213, згідно з п. 5 Прикінцевих положень якого, передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

15.07.2015 частково набув чинності Закон України «Про прокуратуру» (2014 року), згідно з п. 3 Прикінцевих положень якого Закон України «Про прокуратуру» (1991 року) втрачає чинність, крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1.

Крім того, як вбачається з відповіді відповідача, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-19 від 24.12.2015 з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року продовжує дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Проте, як вбачається з п. 2 Прикінцевих положень Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-19 від 24.12.2015 року, дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01 січня 2016 року.

Отже, суд приходить до висновку про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу на підставі поданої довідки.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цієюКонституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення «Кечко проти України» від 08.11.2005 якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

При перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом № 213-VIII від 02.03.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (1991 року), які змін у зв'язку із прийняттям Закону №213-УІІІ від 02.03.2015 не зазнали.

Неможливість здійснення перерахунку призначеної позивачу пенсії через відсутність відповідної постанови не можуть бути враховані.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.09.2014, за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.

Тобто, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на перерахунок пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 введено в дію нову норму, якою встановлено, що максимальний розмір пенсії, зокрема, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказана норма набула чинності 01.10.2011.

В подальшому, статтю змінено з п. 25 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911- VIII та чинна її редакція передбачає, що у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії, зокрема, працівникам прокуратури не може перевищувати 10740 гривень.

Разом з тим, відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону № 3668-УІ від 08.07.2011 обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсія Позивачу призначена до набрання вказаним законом чинності, а тому вона не може обмежуватись максимальним розміром, як встановленим початковою редакцією закону, так і внесеними до нього змінами.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду попередньої інстанції і дають підстави вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Таким чином, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в частині.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів постановила апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.08.2017 у справі за  адміністративним позовом ОСОБА_2 до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій і рішення відповідача неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.08.2017 - скасувати та постановити нову про часткове задоволення позовних вимог.

Визнати протиправними дії та рішення Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_2 у зв'язку з підвищенням посадових окладів працівникам прокуратури.

Зобов'язати Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Київській області відповідно до ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 р., та постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013, починаючи з 20.01.2016 провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії за вислугу років, виходячи із розміру 90 % від місячної заробітної плати, згідно довідки від 09 грудня 2016 № 18-1737зп про заробітну плату виданої Генеральною прокуратурою України, за посадою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України,  без обмеження максимального розміру пенсії.

В решті позовних вимог - відмовити.