Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У квітні 2016 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради, Виконавчого органу Бориспільської міської ради, в якому просив розглянути скаргу на постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Бориспільської міської ради № 4 від 24.03.2016 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 152 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн.; скасувати вказану постанову в зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення та закрити справу.
Позивач вважав постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради незаконною, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ст.152 КУпАП.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2016 року позовні задоволено частково. Скасовано постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Бориспільської міської ради № 4 від 24.03.2016 р., про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6- закрито. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року, скасовано рішення суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності. В іншій частині рішення першої інстанцій залишено без змін.
Не погоджуючись із рішенням попередніх інстанцій, Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 8 листопада 2017 року касаційну скаргу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради - залишено без задоволення. Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2016 року в частині скасування постанови адміністративної комісії виконавчого комітету Бориспільської міської ради № 4 від 24.03.2016 року, про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року у справі № 359/3042/16-а залишено без змін.
При цьому суд виходив з того, що судами попередніх інстанцій встановлено, що Адміністративною комісією виконавчого комітету Бориспільської міської ради № 4 від 24.03.2016 року відповідачем було виявлено факт порушення позивачем «Правил благоустрою м. Борисполя», затверджених рішенням Бориспільської міської ради Київської області від 10.04.2008 року № 3645-32-У, а саме: ОСОБА_5 проводилися земляні роботи без дозвільних документів. На підставі встановлення факту порушення позивачем «Правил благоустрою м. Борисполя» складено протокол про адміністративне правопорушення № 346 від 15.03.2016 року.
Постановою Адміністративної комісії виконавчого комітету Бориспільської міської ради № 4 від 24.03.2016 року ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Вважаючи такі дії Адміністративної комісії виконавчого комітету Бориспільської міської ради протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що постанова Адміністративної комісії виконавчого комітету Бориспільської міської ради № 4 від 24.03.2016 року, в справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, стосовно ОСОБА_5 є неправомірною, оскільки в оскаржуваній постанові не зазначено, які саме вимоги Правил благоустрою м. Борисполя, затвердженого рішенням сесії Бориспільської міської ради від 10.04.2008 №3645-32-V порушено позивачем.
Крім того в протоколі про адміністративне правопорушення № 346 від 15.03.2016 року у графі «Відомості про свідків чи потерпілих» зазначені прізвища ОСОБА_7 та ОСОБА_8, однак у адміністративній справі відсутні їх пояснення, а в постанові відповідача № 4 від 24.03.2016 року зазначено невірні паспортні дані щодо прізвища позивача та серія паспорта.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення є виключними дискреційними повноваженнями Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради. А тому суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У ст. 152 КУпАП встановлено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до визначеної компетенції у ч. 1 ст. 218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частинами першою - п'ятою статті 152-1, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, статтями 156-1, 156-2, 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 186-1, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.
Таким чином, Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено повноваження адміністративних комісій міських рад на розгляд справ та притягнення до адміністративної відповідальності осіб за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
У відповідності до п. п. 4 п. Б ч.1 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо утворення адміністративних комісій.
Враховуючи наведене, Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради є уповноваженим органом на розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП на території Бориспільської міської ради.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи,яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з адміністративної справи та встановлено судами попередніх інстанцій єдиним доказом у справі про адміністративне правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення № 346 від 15.03.2016, в якому відсутні відомості щодо встановлення конкретного положення локального нормативно-правового акту - Правил благоустрою м. Борисполя, затвердженого рішенням сесії Бориспільської міської ради від 10.04.2008 № 3645-32-V, що були порушені позивачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КУпАП сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу.
З огляду на наведене колегія суддів зазначає, що відповідачем при притягненні ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності, як у протоколі № 346 від 15.03.2016, так і у постанові № 4 від 24.03.2016 року не було визначено, яке правило у сфері благоустрою Бориспільської міської ради було порушено. При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.11) у графі «Відомості про свідків чи потерпілих» зазначені прізвища ОСОБА_7 та ОСОБА_8, проте у адміністративній справі відсутні їх пояснення, а оскаржувана постанова містить невірне зазначення як прізвища позивача, так і його паспортних даних.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, відповідачем при прийнятті рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача недотримано вимоги КУпАП, що тягне за собою скасування оскарженої постанови Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради № 4 від 24.03.2016 року.
Також колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про необґрунтованість позовних вимог в частині закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення, оскільки згідно положень ст. 284 КУпАП повноваженнями на винесення постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення наділений орган (посадова особа), до компетенції якого віднесено право на розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відноси від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративної справи.
У п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, суб'єкт, який виконує делеговані повноваження органу місцевого самоврядування, може виступати стороною у справі, а тому твердження скаржника, що адміністративна комісія при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради не може виступати стороною у даній справі є необґрунтованими.
Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.
_03_03.png)
