Апеляційним судом Київської області залишено без змін постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2018 року,ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (п.16), визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого  ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 352 грн.40 коп.

Згідно постанови суду, 17.12.2017 року о 03 год. 12 хв. в м. Борисполі по вул. Київський шлях, 20, водій ОСОБА_2, керував транспортним засобом Deawoo FSO д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» та у найближчому закладі охорони здоров'я водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить її скасувати та провадження по справі закрити, за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження у зв'язку з тим, що про розгляд справи належним чином повідомлений не був, участі в судовому засіданні не приймав, про винесене рішення захиснику та ОСОБА_2 стало відомо лише 02.04.2018 року.

Постановою апеляційного суду Київської області від 14 травня 2018 року поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2018 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_2, залишено без задоволення. Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2018 року щодо ОСОБА_2 - залишено без зміни.

При цьому суд виходив з того, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду підлягає до задоволення, оскільки про розгляд справи ОСОБА_2 повідомлений не був, участі в судовому засіданні не приймав, про винесене рішення йому стало відомо лише 02.04.2018 року.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.

Як убачається з матеріалів справи, суддя першої інстанції, всебічно розглянув справу, об'єктивно оцінив добуті докази, з'ясував фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення і дав їм вірну оцінку.    

Суддею враховано фактичні обставини справи та докази, які свідчать про те, що 17.12.2017 року о 03 год. 12 хв. в м. Борисполі по вул. Київський шлях, 20, водій ОСОБА_2, керував транспортним засобом Deawoo FSO д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» та у найближчому закладі охорони здоров'я відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_2 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 088996 від 17.12.2017, в якому викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення, він підписаний свідками та ОСОБА_2;

-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що інспектор роти №1 Батальйону УПП в м.Бориспіль, лейтенант поліції Ронський О.О. у зв'язку з перебуванням ОСОБА_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, запропонував останньому, в присутності двох свідків, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер», однак ОСОБА_2 відмовився проходити такий огляд;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в центральній лікарні м. Бориспіль, з якого вбачається, що у зв'язку з перебуванням ОСОБА_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, йому запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі охорони здоров'я, на що водій відмовився в присутності двох свідків;

-розпискою від 17.12.2017 року, в якій ОСОБА_2 зобов'язався не сідати за кермо та не керувати транспортним засобом на протязі 24 годин;

-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 17.12.2017 року, відповідно до яких, 17.12.2017 року їх автомобіль було зупинено працівниками поліції для участі в огляді водія транспортного засобу на стан алкогольного сп'яніння, та вони стали свідками того, як ОСОБА_2 працівники поліції пропонували пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер», однак ОСОБА_2 відмовився від такого проходження, після чого, працівники поліції запропонували ОСОБА_2 пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі охорони здоров'я, однак останній відмовився їхати до лікарні, ОСОБА_2 також відмовився від будь-яких підписів та пояснень;

-відеозаписами з відеореєстратора зі службового автомобіля працівників поліції, а також з нагрудних відеокамер працівників поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_2 керував автомобілем Deawoo FSO д.н.з. АІ1137ВТ та був зупинений працівниками поліції, мав ознаки алкогольного сп'яніння, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення, та відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомого спеціального технічного засобу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, а також у найближчому закладі охорони здоров'я - Бориспільській ЦРЛ у присутності двох свідків.

Ставити під сумнів дані докази у суду немає підстав, оскільки вони отримані у відповідності до вимог закону.

Таким чином, на підставі зібраних у справі доказів суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 cкладу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апелянта про однобічний та неповний розгляд справи в суді першої інстанції через те, що в судове засідання не викликались свідки є помилковими, оскільки в матеріалах справи є наявні пояснення цих свідків, в яких вони детально викладають обставини адміністративного правопорушення, брати під сумнів які у суду апеляційної інстанції немає підстав.

Щодо посилань в апеляційній скарзі на конфлікт між працівниками поліції та ОСОБА_2 через те, що працівники поліції відмовились надати останньому документи на вимірювальний пристрій «Драгер» та повідомляти причину зупинки, як на підставу недовіри до них, то вважаю їх необґрунтованими, оскільки вони повністю спростовуються переглянутими відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, з яких зокрема вбачається, що намагаючись уникнути відповідальності, ОСОБА_2 то відмовлявся надавати посвідчення водія працівникам поліції, то погоджувався з перебуванням в стані алкогольного сп'яніння, але заперечував факт керування транспортним засобом.

Будь-яких конфліктних ситуацій з приводу огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер» та вимагання в працівників поліції відповідних документів відеозаписом не підтверджено, тому вважаю, що такі доводи захисту спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

Також, відеозаписом з відео реєстратору поліцейського автомобіля підтверджується факт надання ОСОБА_2 працівниками поліції, після складення протоколу про адміністративне правопорушення, копії протоколу з зазначенням місця та часу слухання адміністративної справи в суді, тому посилання захисту на порушення вимог закону працівниками поліції через ненадання ОСОБА_2 копії протоколу є неналежними.

Крім того, під час апеляційного розгляду 26.04.2018 року, ОСОБА_2 фактично визнав свою вину в тому, що керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, просив його не позбавляти права керування транспортними засобами, у зв'язку з тим, що працює таксистом та ця робота є основним джерелом доходів його родини.