Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У вересні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до військової частини А2215 в особі житлової комісії Міністерства оборони України, в якому просила визнати недійсним рішення житлової комісії військової частини А2215 про зняття ОСОБА_7 з квартирного обліку з 28 червня 1994 року та зарахування його на квартирний облік з 03 вересня 1997 року у військовій частині А2215, яке оформлене протоколом №8 від 25 вересня 2012 року, зобов'язати військову частину А2215 поновити ОСОБА_4, як вдову померлого ОСОБА_7, на квартирному обліку у військовій частині А2215 з 28 червня 1994 року.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2017 року позов задоволено.
Визнано недійсним рішення житлової комісії військової частини А 2215 про зняття ОСОБА_7, померлого чоловіка ОСОБА_4, з квартирного обліку з 28 червня 1994 року та зарахування його на квартирний облік з 03 вересня 1997 року у військовій частині А2215, яке оформлене протоколом №8 від 25 вересня 2012 року.
Зобов'язано житлову комісію військової частини А2215 поновити ОСОБА_11, як вдову померлого ОСОБА_7 на квартирному обліку у військовій частині А2215 з 28 червня 1994 року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорюване рішення житлової комісії військової частини А2215 від 25 вересня 2012 року (протокол №8) було винесено з порушенням встановленого порядку, визначеного «Інструкцією про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», затвердженою наказом Міністерства оборони України № 737 від 30 листопада 2011 року (далі - Інструкція).
Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів того, що чоловік позивача ОСОБА_7 був зарахований на квартирний облік внаслідок подання ним відомостей, що не відповідають дійсності, або неправомірних дій посадових (відповідальних) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік. Не надано також доказів того, що оспорюване рішення житлової комісії військової частини А2215 від 25 вересня 2012 року (протокол №8) було письмово доведено до відома ОСОБА_7 у визначений Інструкцією п'ятнадцятиденний строк, а також, що він викликався (повідомлявся) про таке засідання комісії.
Факт проведення засідання житлової комісії 25 вересня 2012 року за відсутності звільненого з військової служби ОСОБА_7 відповідачем не оспорювався, доказів про його виклик (повідомлення) про таке засідання суду не надано.
Оскільки чинне законодавство прямо передбачає обов'язок житлової комісії військової частини повідомляти військовослужбовця про прийняте рішення письмово, і таких доказів письмового повідомлення відповідачем не надано, суд першої інстанції, у сукупності із встановленими вище обставинами дійшов висновку про обґрунтованість позову.
Про порушення прав позивачу стало відомо у лютому 2017 року, після її звернення до військової частини А2215 щодо підстав перенесення квартирної черги з 28 червня 1994 року на 03 вересня 1997 року, у зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що строк позовної давності позивачем не пропущений.
Постановою апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2017 року апеляційну скаргу військової частини А2215 залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права і процесуального права, а зводяться до переоцінки доказів, яким судом дана належна правова оцінка.
Апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду , що позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки про порушення своїх прав вона дізналася у лютому 2017 року після її звернення до військової частини А2215 щодо підстав перенесення квартирної черги з 28 червня 1994 року на 03 вересня 1997 року.
Згідно висновків апеляційного суду, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам процесуального та матеріального права, обставинам справи, а доводи скарги висновків суду не спростовують, тому підстави для його скасування відсутні.
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року, військова частина А2215, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати ухвалені у справі рішення та відмовити у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення необґрунтовано з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно та неправильно встановили обставини, які мають значення для справи, а висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.
На квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також зареєстровані в даному населеному пункті. Тобто умовами взяття на квартирний облік є постійне проживання громадянина в тому населеному пункті, в якому він зараховується та наявність прописки (до 2003 року) або місця реєстрації (з 2003 року).
Судами не враховано, що у житловій справі ОСОБА_7 та в матеріалах справи відсутні докази щодо дати та місця реєстрації ОСОБА_7 у м. Бориспіль станом на 28 червня 1994 року.
При ухваленні судових рішень не були встановлені причини пропуску строку позовної давності та відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності помилково не був застосований судом як підстава для відмови у позові.
23 квітня 2018 року на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_4 на касаційну скаргу.
Доводи відзиву зводяться до того, що судом досліджено всі докази та вірно дано їм правову оцінку, у зв'язку із цим просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Інші учасники судового процесу не скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу, своїх заперечень щодо її змісту і вимог до Верховного Суду не направили.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини третьої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
03.05.2018 р. постановою Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного суду рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2017 року залишено без змін.
При цьому суд виходив з того, що 17 листопада 1984 року позивач ОСОБА_4 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7
Наказом командира військової частини А2215 від 13 червня 1994 року капітана ОСОБА_7 з 09 червня 1994 року зараховано в списки особового складу частини, який призначений наказом командира військової частини 55127 від 12 квітня 1994 року №052 на посаду офіцера (народознавця, спеціаліста по історії України, історії Збройних Сил України, групи виховної роботи), що прибув з військової частин 21927 с. Велика Круча Пирятинського району.
ОСОБА_7 був звільнений з військової служби у запас за пунктом 67 підпункту «Б» (за станом здоров'я) Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, з 12 березня 2002 року його виключено зі списків особового складу частини та направлено для зарахування на військовий облік у Бориспільський об'єднаний міський військовий комісаріат Київської області з правом позачергового отримання житла.
28 квітня 1994 року ОСОБА_7 звернувся до командира військової частини А2215 з рапортом про надання йому дозволу на постановку на облік у гарнізонній черзі на отримання житлової площі та внести в книгу обліку безквартирних частини зі складом його сім'ї: дружина - ОСОБА_4, син - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочка - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням житлової комісії А2115 ОСОБА_7 був постановлений на облік з 28 червня 1994 року.
Відповідно до виписки з протоколу засідання житлової комісії військової частини А2215 від 19 січня 1999 року, яким вирішено клопотати про постановку ОСОБА_7 та членів його сім'ї на квартирний облік у виконкомі Бориспільської ради депутатів трудящих, зазначено, що ОСОБА_7 тимчасово прописаний з травня 1994 року при військовій частині А2215 у м. Бориспіль Київської області.
На підставі рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області від 16 березня 1999 року №9 ОСОБА_7 видано ордер №14 від 21 березня 1999 року, відповідно до якого його сім'я у складі 4-х осіб (він, дружина - ОСОБА_4, син - ОСОБА_8, дочка - ОСОБА_9 ) була забезпечена службовим житлом - двокімнатною квартирою АДРЕСА_1, в якій зареєстрована та проживає позивач.
Згідно витягу протоколу засідання житлової комісії військової частини А2215 від 25 вересня 2012 року №8 з метою приведення квартирного обліку військової частини А2215 до вимог житлового законодавства України, усунення порушень в рішеннях житлових комісій при зарахуванні на квартирний облік, внесення до пільгових списків, на підставі п. 15 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов в Українській РСР, відповідно до якого на квартирний облік беруться потребуючи поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також прописані у даному населеному пункті, житлова комісія вирішила перенести дату зарахування на квартирний облік військовослужбовцям та особам, звільненим у запас, які не були зареєстровані у м. Бориспіль на час розгляду питання про постановку на квартирний облік на дату першої реєстрації при військових частинах м. Бориспіль - майора запасу ОСОБА_7 з 28 червня 1994 року на 03 вересня 1997 року.
Рішення житлової комісії військової частини А1215 від 28 червня 1994 року про зарахування ОСОБА_7 на квартирний облік не скасовано. ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_7 помер.
Позивач потребувала та потребує поліпшення житлових умов, як дружина померлого офіцера ОСОБА_7, який проходив військову службу у військовій частині А2215, взятий на квартирний облік за місцем служби, що не суперечить вимогам частини першої статті 37 ЖК УРСР.
Встановивши, що ОСОБА_7 був тимчасово зареєстрований з травня 1994 року при військовій частині А2215 у м. Бориспіль Київської області, що відповідає вимогам Положення про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України (в редакції чинній як на момент зарахування ОСОБА_7.), суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що при прийнятті ОСОБА_7 на квартирний облік 28 червня 1994 року було дотримано вимоги чинного на той час законодавства, яке визначало порядок забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців - за місцем проходження служби та місцем тимчасової реєстрації при військовій частині А2215.
За наведених обставин вбачаються необґрунтованими доводи касаційної скарги щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів факту реєстрації місця проживання ОСОБА_7 у м. Бориспіль станом на 28 червня 1994 року та у зв'язку із цим підстав його постановки на квартирний облік з із зазначеної дати.
Доводи відповідача про те, що рішення житлової комісії від 28 червня 1994 року про зарахування ОСОБА_7 на квартирний облік ухвалене з порушенням вимог законодавства, є безпідставними, оскільки відповідачем не доведено, що в зазначений відповідачем період до 03 вересня 1997 року ОСОБА_7 перебував на квартирному обліку за попереднім місцем служби або проживання, також не доведено, що чоловік позивача ОСОБА_7 був зарахований на квартирний облік внаслідок подання ним відомостей, що не відповідають дійсності, або неправомірних дій посадових (відповідальних) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік.
Встановивши наведені вище обставини та правильно застосувавши норми матеріального права, якими підтверджується обґрунтованість позову, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки про порушення своїх прав вона дізналась у лютому 2017 року після звернення до військової частини А2215 щодо підстав перенесення квартирної черги з 28 червня 1994 року на 03 вересня 1997 року.
Доводи касаційної скарги відповідача про невстановлення судами причини пропуску строку позовної давності вбачаються необґрунтованими та спростовуються наведеними вище обставинами і наявними в матеріалах справи доказами, яким суди дали належну оцінку.
В силу вимог статті 400 ЦПК України, суд касаційної інстанції не вдається до встановлення або до оцінки обставин, що не були встановлені в оскаржуваних рішеннях, не вдається до вирішення питання про достовірність або недостовірність доказів чи про перевагу одних доказів над іншими.
Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Аргументи касаційної скарги є аналогічними доводам апеляційної скарги, які належним чином перевірені апеляційним судом та обґрунтовані висновки щодо яких містяться у винесеній ним постанові.
_03_03.png)
