Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
За вироком суду, ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин. Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 22:00 год., ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, разом із вітчимом ОСОБА_8 В цей час, на ґрунті неприязних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на вчинення вбивства ОСОБА_8
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_4, перебуваючи разом із ОСОБА_8 на кухні, схопив у руку кухонний ніж, та наніс вказаним ножем чотири удари ОСОБА_8, спричинивши відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 63 від 10.03.2016 року тілесні ушкодження у виді:
-проникаючого колото-різаного поранення грудей з ушкодженням органів грудної та черевної порожнин, яке має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя, та знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з подальшим настанням смерті;
-двох проникаючих колото-різаних поранень живота з ушкодженням внутрішніх органів, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, і могли сприяти розвитку крововтрати;
-колото-різаної рани лівого плеча з пошкодженням м'яких тканин, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Внаслідок спричинених ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 23:30 хв. настала смерть ОСОБА_8 від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням органів грудної та черевної порожнин, яке призвело до розвитку крововтрати та тампонади серця.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи кваліфікацію кримінального правопорушення та доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненому кримінальному правопорушенні, не погоджується з вироком суду першої інстанції в частині призначеного покарання, просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України у виді 12 років позбавлення волі. Визнати показання свідка ОСОБА_4 недопустимим доказом.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вирок суду є незаконним у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість. Зазначає, що показання свідка ОСОБА_4 є недопустимим доказом. Зазначає, що судом не надано належної оцінки особі ОСОБА_4, який вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння, та його намагання представити винною у вчиненні злочину іншу особу.
Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження щодо нього закрити, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення його винуватості та вичерпаністю можливостей отримання таких доказів в суді.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вирок суду є незаконним, у зв'язку з невідповідністю нормам матеріального та процесуального права. Зазначає, що вину у вчиненому не визнає, оскільки злочин не вчиняв. Зазначає, що злочин вчинив ОСОБА_10, що матеріали справи не містять об'єктивних даних про те, що в його діях наявний прямий умисел, мотив та мета на вчинення умисного вбивства потерпілого. Крім того, зазначає, що судом при призначенні покарання не в повному обсязі було враховано пом'якшуючі обставини. Зазначає, що протокол огляду місця події від 10.03.2016 року є недопустимим доказом.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 19.06.2018 року вирок Бориспільського міськрайонного суду залишено без змін.
При цьому суд виходив з того, що висновок суду про доведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України за обставин, зазначених у вироку відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо незаконності вироку суду, у зв'язку з тим, що матеріали справи не містять об'єктивних даних про те, що в його діях наявний прямий умисел, мотив та мета на вчинення умисного вбивства потерпілого, є безпідставними і спростовуються сукупністю наступних доказів, зазначених у вироку, а саме:
- витягом з кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 12016110100000542;
- протоколом огляду місця події - квартири АДРЕСА_2 від 10.03.2016 р. з план-схемою та фотоілюстрація до даного протоколу. В ході цієї слідчої дії по центру кухні, на підлозі був виявлений труп ОСОБА_8, який лежить на спині, з ножовими пораненнями на передній поверхні черевної стінки зліва, на передній стінці живота зліва, на передній поверхні грудної клітки зліва; з синцем на нижній повіці правого ока, з садном в лобній ділянці зліва, а також на передньо-бокових поверхнях грудної клітки та живота, більше зліва, нашарування засохлої та частково засохлої крові у вигляді мазків, які накладаються один на одного, на фоні яких від ран виділяються доріжки засохлої крові в напрямку до заду;
- висновком експерта № 63 від 28.04.2016 року, з якого вбачається, що при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_8, виявлено: а) колото-різана рана № 3 з рівними, не зсадненими, кровонапливними краями та кінцями: одним - гострокутним, другим - П-подібним, на передній поверхні грудної клітини зліва від якої відходить раньовий канал, який проникає в грудну та черевну порожнини в напрямку зліва направо, зверху вниз та дещо спереду назад, по ходу якого пошкоджуються серцева сумка, серце, печінка, загальна довжина раньового каналу становить приблизно 19 см. Вказане проникаюче колото-різане поранення грудей з ушкодженням органів грудної та черевної порожнин, як небезпечне для життя, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, та знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті; б) колото-різана рана № 1 з рівними, не зсадненими, кровонапливними краями та кінцями: одним - гострокутним, другим - П-подібним на черевній стінці зліва, від якої відходить раньовий канал, який проникає в черевну порожнину в напрямку спереду назад, зліва направо та знизу вверх, по ходу якого ушкоджена стінка тонкої кишки, сальник та брижа, загальна довжина раневого каналу приблизно 12,5 см.; колото-різана рана № 2 з рівними, не зсадненими, кровонапливними краями та кінцями: одним - гострокутним, другим - П-подібним на черевній стінці зліва, від якої відходить раньовий канал, який проникає в черевну порожнину в напрямку зліва направо, зверху вниз та спереду назад, пошкоджуючи купол діафрагми. Вказані два проникаючі колото-різані поранення живота з ушкодженням внутрішніх органів, як небезпечні для життя, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, і могли сприяти розвитку крововтрати; в) колото-різана рана № 4 з рівними, не зсадненими, кровонапливними краями та кінцями: одним - гострокутним, другим - "П" -подібним на лівому плечі, від якої відходить раневий канал, що йде в товщі м'яких тканин в напрямку зліва направо, дещо зверху вниз та ззаду наперед, довжина раневого каналу близько 7,2 см. Вказана колото-різана рана лівого плеча з пошкодженням м'яких тканин відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; г) забійна рана в лобній області справа. Зазначена забійна рана відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; д) садно в лобній ділянці зліва та на нижній повіці правого ока, синець на нижній повіці правого ока. Зазначені садна та синець мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Всі виявлені тілесні ушкодження утворились прижиттєво. Смерть ОСОБА_8 настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням органів грудної та черевної порожнин. Дані ушкодження могли бути заподіяні за допомогою рук та ніг людини. Враховуючи результати судово-гістологічного дослідження ступінь вираженості крововиливів та вид клітинної реакції, причину смерті, вважаю, що всі ушкодження були спричинені за короткий проміжок часу і з моменту їх спричинення до моменту настання смерті потерпілого пройшов проміжок часу, який можна вираховувати хвилинами, але не більш 30 хвилин, на протязі яких, по мірі наростання крововтрати та тампонади серця здатність до здійснення активних дій потерпілим не виключається;
- висновком експерта № 6-01/358 від 20.04.2016 року з додатками до нього з якого вбачається, що в результаті проведеного дослідження на наданому на дослідження об'єкті (предметі схожому на ніж) виявлено кров людини. Генетичні ознаки (ДНК-профіль) крові на предметі схожому на ніж встановлено. Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка слини підозрюваного ОСОБА_4 та зразка крові потерпілого ОСОБА_8 При цьому встановлено, що генетичні ознаки (ДНК-профіль) крові на предметі схожому на ніж збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка крові ОСОБА_8 та не збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка слини ОСОБА_4;
- висновком експерта № 6-01/357 від 21.04.2016 року з додатками до нього з якого вбачається, що в результаті проведеного дослідження на наданому на дослідження об'єкті (шортах ОСОБА_4.) виявлено кров людини. Генетичні ознаки (ДНК-профіль) крові на шортах встановлено. Генетичні ознаки (ДНК-профіль) крові на шортах збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка крові ОСОБА_8 та не збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка слини ОСОБА_4;
- висновком експерта № 61-мк від 26.04.2016 року, з якого вбачається, що при судово-медичному криміналістичному дослідженні двох клаптів шкіри з трупа гр-на ОСОБА_8, встановлено: на клапті шкіри з черевної стінки зліва з раною № 2 виявлено одне наскрізне колото-різане ушкодження, яке виникло від дії одностороннє-гострого колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, що мав обух "П"-подібного перетину з найбільшою товщиною слідоутворюючої частини близько 0,12 см. та лезо. Найбільша ширина слідоутворюючої частини клинка ранячого знаряддя на рівні занурення в рані не перевищувала 2 см. ± 25 % (з урахуванням направлення ліній Лангера та можливого скорочення розмірів клаптя шкіри під дією спиртово-оцтового розчину, а також з урахуванням еластичності шкірних покривів після нанесення ушкодження). На клапті шкіри з бокової поверхні грудної клітки зліва з раною № 3 виявлено одне наскрізне колото-різане ушкодження, яке виникло від дії одностороннє-гострого колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, що мав обух "П"-подібного перетину з найбільшою товщиною слідоутворюючої частини близько 0,12 см. та лезо. Найбільша ширина слідоутворюючої частини клинка ранячого знаряддя на рівні занурення в рані не перевищувала 4 см. ± 25 % (з урахуванням направлення ліній Лангера та можливого скорочення розмірів клаптя шкіри під дією спиртово-оцтового розчину, а також з урахуванням еластичності шкірних покривів після нанесення ушкодження). Виникнення виявлених ушкоджень на клапті шкіри з черевної стінки зліва з раною № 2 та з бокової поверхні грудної клітки зліва з раною № 3 з трупа гр-на ОСОБА_8, від дій наданого на дослідження ножа не виключається;
- постановою слідчого Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ст. лейтенанта поліції Журавського В.В. про визнання вилучених речей речовими доказами від 10.03.2016 року;
- даними заяви ОСОБА_4 від 12.03.2016 року з якої вбачається, що остання надала дозвіл працівникам поліції на проведення слідчого експерименту за адресою свого проживання, а саме в квартирі АДРЕСА_2;
- даними, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту на місці скоєння злочину від 12.03.2016 року та відеозаписом даної слідчої дії за участю свідка ОСОБА_10 В ході цієї слідчої дії, на місці події, свідок ОСОБА_10 розповів про обставини, які сталися ІНФОРМАЦІЯ_2., в АДРЕСА_2, що повністю співпадає з його показаннями, наданими в ході судового розгляду, під час допиту в якості свідка. Також в ході слідчого експерименту ОСОБА_10 відтворив обставини події, зокрема у кімнаті, де відбувалося святкування показав, де саме хто сидів за столом, розповів про суперечку, яка виникла за столом, та детально показав, як він підійшов до ОСОБА_4, щоб заспокоїти його, на що останній його відштовхнув, внаслідок чого він падаючи зачепив ОСОБА_4, і вони впали на підлогу. Відобразив механізм їхнього падіння, показав як та куди саме вони впали в кімнаті. В подальшому зазначив, що піднявшись, він відразу пішов на кухню, при цьому чув на кухні якісь шум, схожий на суперечку між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 Показав як саме він увійшов на кухню та за допомогою статиста відтворив, де стояли по відношенню до нього та по відношенню один до одного ОСОБА_4 та ОСОБА_8 При цьому детально розповів, та за допомогою статиста, показав, як саме стояли ОСОБА_4 та ОСОБА_8, тримали один одного за руки, штовхаючись, відобразив свої дії, а саме як він відштовхнув ОСОБА_4 від ОСОБА_8 Після чого ОСОБА_4 відразу вийшов із кухні. Також детально розповів, та за допомогою статиста показав як саме він підійшов до ОСОБА_8, зазначивши, що в цей момент йому капнули краплі крові із тіла ОСОБА_8 на ногу, при цьому він помітив ще каплі крові на підлозі в кухні, показав де саме, а також за допомогою статиста відтворив поведінку ОСОБА_8, показав як саме він йому допоміг сісти на м'який куток, та в подальшому лягти на підлогу. Повністю відтворив послідовність своїх дій щодо надання першої медичної допомоги ОСОБА_8 Також зазначив, що ОСОБА_8 разом з ним допомагала ОСОБА_4, в той же час її син ОСОБА_4 будь-якої допомоги ОСОБА_8 не надавав;
- постановою слідчого Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ст. лейтенанта поліції Журавського В.В. про призначення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 15.04.2016 року;
- висновком судово-психіатричного експерта № 161 від 20.04.2016 року. Цим доказом підтверджується те, що ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності, а перебував в стані простого алкогольного сп'яніння. ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій міг усвідомлювати свої дії та керувати ними;
- даними, які містяться у копії картки № 161 відділення амбулаторної судово-психіатричної експертизи, заведеної 20.04.2016 року з метою проведення комплексної експертизи експертами КЗ КОР "ОПНМО", відносно підекспертного ОСОБА_4, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України в якій містяться робочі записи, зроблені експертом Трохманенко Л.М. під час співбесіди із ОСОБА_4 в ході проведення судово-психіатричної експертизи, з яких вбачається, що ОСОБА_4 повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 святкували день народження мами, випив 150 грам горілки, але п'яним не був. З ОСОБА_8 стосунки були не зовсім добрі, сварки були і раніше, з віком не хотів, щоб останній жив. З мамою суперечок не було. З ОСОБА_8 в них виникла сварка з приводу картоплі, в ході якої останній доказував свою правоту. В подальшому, на кухні, ОСОБА_8 виражався в його адресу нецензурною лайкою, ударив його декілька разів, відштовхнув. ОСОБА_8 схопив ніж, доказував, що він нічого не розуміє, махав ножем, порізав собі шию. Він відійшов, схопив ніж, та наніс ОСОБА_8 два удари в груди, один зверху, інший знизу. Вбивати не хотів, зробив так, тому що ОСОБА_8 міг його вбити;
- та іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.
Наведеним у вироку доказам суд дав належну юридичну оцінку і вірно дійшов висновку про вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Крім того, доводи ОСОБА_4 в апеляційній скарзі про те, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України він не вчиняв, є необґрунтованими та спростовуються поясненнями потерпілої ОСОБА_6, яка зазначила, що її покійний батько неодноразово їй розповідав про те, що у нього були конфлікти із обвинуваченим ОСОБА_4, через те, що останньому не подобалося, що його мати разом із ОСОБА_8 дуже часто разом вживали алкогольні напої, та він виказував своє незадоволення ОСОБА_4, у зв'язку з чим між ними виникали сварки, в ході яких її батько завжди заступався за ОСОБА_4, а тому в подальшому конфлікти відбувалися між її батьком та ОСОБА_4; показаннями свідка ОСОБА_13, якій ОСОБА_4 розповідав, що його мати разом з ОСОБА_8 постійно п'ють, пропивають всі гроші, брали горілку та продукти харчування в магазині у борг, а він змушений за це платити, в їх родині ніколи не має грошей, багато кредитів, його мати здала в ломбард все золото, що мала, у зв'язку з чим ОСОБА_4 недолюблював ОСОБА_8, а тому коли він випивав, то ставав агресивним, і починав чіплятися до матері, виражався в її адресу нецензурною лайкою, кидався на неї з кулаками, і в таких випадках ОСОБА_8 завжди заступався та захищав ОСОБА_4, і сварка продовжувалася вже між ним та ОСОБА_4 Показаннями свідка ОСОБА_14, в яких вона зазначила, що у її тітки ОСОБА_4 виникали сварки із її синами, зокрема із ОСОБА_4, і ОСОБА_8 завжди її захищав, у зв'язку з чим конфлікти виникали вже між ними; показаннями свідка Трохманеко Л.М., в яких остання зазначила, що ОСОБА_4 під час співбесіди в ході проведення судово-психіатричної експертизи, розповів їй, що ІНФОРМАЦІЯ_2. в них з ОСОБА_8 виникла сварка, в ході якої на кухні він схопив ніж, та наніс ОСОБА_8 два удари в груди, один зверху, інший знизу.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що протокол огляду місця події від 10.03.2016 року складений в порушення вимог законодавства, є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки судом у відповідності до ст. 89 КПК України надана оцінка та вирішено питання допустимості доказів у вироку суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
В частині 1 ст. 233 КПК України закріплено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьої цієї статті.
Так, нормами кримінально-процесуального законодавства не визначено, у якій формі має бути викладена добровільна згода особи, котра є володільцем житла. Про те, що проникнення відбулося за добровільною згодою особи, може бути надана її письмова заява, або зазначено у протоколі огляду, засвідченому підписом власника.
В матеріалах справи наявна письмова заява ОСОБА_4 від 10.03.2016 року про добровільну згоду на огляд працівниками поліції квартири № 9, розташованої в с. Мартусівка Бориспільського р-ну Київської обл. по вул. Заводська, буд. 9.
Як вбачається з матеріалів справи, процедура огляду місця події 10 березня 2016 року була дотримана повністю та відповідала положенням ст. 237 КПК України.
Враховуючи наведене, доводи обвинуваченого ОСОБА_4, про непричетність його до нанесення ножових поранень ОСОБА_8, від яких останній помер, є необґрунтованими та такими, що надані з метою уникнення відповідальності за скоєний злочин.
Порушень норм КПК України, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом рішення, в частині доведеності винності ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, колегією суддів не встановлено.
Посилання в апеляційній скарзі прокурора про призначення ОСОБА_4 занадто м'якого покарання, є необґрунтованими, виходячи з наступного.
З вироку суду вбачається, що при призначенні ОСОБА_4 покарання суд врахував конкретні обставини справи та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно із ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має місце реєстрації та місце постійного проживання, де проживає разом із матір'ю, є особою молодого віку, має повну загальну середню освіту, згідно характеристики дільничного інспектора характеризується з посередньої сторони, а згідно характеристики мешканців будинку - з позитивної сторони, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває, неодружений, на даний момент офіційно не працевлаштований. Обставини, які пом'якшують покарання судом не встановлено, обставини, що обтяжують покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. №7 (Із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 18 від 10 грудня 2004 р., № 8 від 12 червня 2009 р. та № 11 від 6 листопада 2009 р.) призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
У відповідності до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_4 судом першої інстанції покарання у виді 10 років позбавлення волі, за своїм видом і розміром є необхідним та достатнім для їх виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
_03_03.png)
