Київським апеляційним судом залишено без змін постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області

20 листопада 2018 року суддею Вознюком С.М. оголошено постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБИ 2.

Згідно постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від  20 листопада 2018 року ОСОБУ 2 визнано винним в тому, що він 2.10.2018 року о 16 год. 08 хв. в м. Бориспіль Київської області по вул. Віктора Йови, керував автомобілем марки «Hyundai Accеnt» д.н.з.  «НОМЕР_1», з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: виражений запах алкоголю з ротової порожнини, незв'язна мова, тремтіння пальців рук; від проходження огляду на стан сп'яніння  у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» та у лікаря нарколога водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

 Не погоджуючись з ухваленим по справі рішенням суду захисник Мамирбаєв Є.В. звернувся до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову щодо ОСОБА_2, провадження у справі закрити, зазначивши, що постанова є незаконною, оскільки  постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції не  взято до уваги докази, які були надані ним в судовому засіданні, вважає що поліцейськими було порушено порядок проведення огляду на стан сп'яніння згідно положень ст.266 КУпАП, оскільки пройти огляд в закладі охорони здоров'я ОСОБА_2  запропоновано не було та від такого огляду він не відмовлявся; посилання в протоколі про адміністративне правопорушення на те, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом є помилковим, оскільки автомобіль стояв на парковці, у направленні  водія на огляд не зафіксована відмова проходити огляд у закладі охорони здоров’я. Також апелянт зазначив, що ОСОБА_2 пізніше пройшов огляд на стан сп'яніння в Бориспільській районній лікарні, результат якого показав, що він не перебуває в стані будь-якого сп'яніння.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2018 року залишено без змін.

При цьому суд виходив з того, що  доводи апеляційної скарги щодо незаконності постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності є безпідставними.

Висновок судді першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, за обставин викладених у постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у справі доказами і є обґрунтованим.

Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_2 його вина у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №213851 від 2.10.2018р., згідно якого ОСОБА_2 від 2.10.2018 р. о 16 год. 08 хв. в м. Бориспіль по вул. Віктора Йови, керував автомобілем марки «Hyundai Accеnt» д.н.з.  «НОМЕР_1» з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини виражений, незв'язна мова, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан сп'яніння  у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Драгер» та у лікаря нарколога водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП(а.с.2); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 2.10.2018р., відповідно до якого у водія ОСОБА_2 в результаті огляду, проведеного поліцейським були виявлені такі ознаки сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини виражений, незв'язна мова, тремтіння пальців рук; огляд за допомогою спеціального технічного засобу не проводився - водій відмовився в присутності двох свідків та на огляд у заклад охорони здоров'я водій не доставлявся(а.с.3); поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, згідно яких ОСОБА_2. перебував з ознаками алкогольного сп’яніння, в їх присутності від проходження огляду на стан сп’яніння за допомогою Драгера та у лікаря-нарколога відмовився  (а.с.4,5); рапортом поліцейського роти 2 БПП в м. Бориспіль УПП в Київській області капрала поліції Кузьменко Д.О. від 2.10.2018р., згідно якого, під час патрулювання було зупинено автомобіль «Hyundai» д.н.з. «НОМЕР_1», водій якого був з вираженими ознаками алкогольного сп'яніння, в результаті на водія ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП та акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, згідно ст.265-2 КУпАП, вказаний автомобіль було доставлено за допомогою евакуатора на спеціальний майданчик (а.с.6);копією акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 2.10.2018р. (а.с.7); довідкою т.в.о. командира батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП капітана поліції Пипко О.В. від 4.10.2018р. про отримання посвідчення водія на права керування транспортними засобами ОСОБА_2 (а.с.9); довідкою т.в.о. командира батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП капітана поліції Пипко О.В. від 4.10.2018 р. про відсутність повторності вчинення адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП  ОСОБА_2 (а.с.10); відеозаписами з відеореєстратора та з нагрудних камер поліцейських, іншими наведеними у постанові доказами.

Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як  відмова  особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Доводи захисника стосовно того, що ОСОБА_2  не керував транспортним засобом не відповідають дійсності, оскільки  спростовуються наявними в матеріалах провадження доказами, зокрема, відеозаписами з відео реєстратора та нагрудних бодікамер, з яких чітко зафіксовано як ОСОБА_2 саме перед зупиненням його працівниками поліції керував автомобілем і після зупинки вийшов з автомобіля з водійського сидіння.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру, оскільки працівники поліції поводили себе зухвало та натомість вимагав проведення такого огляду в медичному закладі, в чому йому було відмовлено  працівниками поліції, є надуманими, не відповідають дійсності, оскільки спростовуються як поясненнями свідків в присутності яких ОСОБА_2 відмовився від огляду на «Драгер» і у лікаря-нарколога так і відеозаписами згідно яких чітко зафіксовано факт відмови ОСОБА_2 від проходження вказаних оглядів, в тому числі і лікаря-нарколога, на стан алкогольного сп’яніння.

Доводи апелянта стосовно того, що ОСОБА_2 пройшов огляд на стан сп'яніння в Бориспільській районній лікарні, результат якого показав, що він не перебуває в стані будь-якого сп'яніння - не заслуговують на увагу, оскільки диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність в тому числі за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що є самостійним складом адміністративного правопорушення. Факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння ОСОБА_2 не вміняється.

При цьому суд І інстанції вірно вказав на те, що  наданий ОСОБА_2 акт огляду та висновок Бориспільської ЦРЛ, відповідно до яких ознак сп'яніння у ОСОБА_2 - не виявлено, не може бути врахований, оскільки проведений з порушенням процедури визначеної ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а саме не протягом 2-х годин, як передбачено вказаними правовими нормами, а через 4 години після зупинки транспортного засобу і у відсутності працівників патрульної поліції, що є обов'язковою умовою проведення такого огляду.

Разом з тим, наявність чи відсутність стану сп'яніння у водія не впливає на наявність вини ОСОБА_2 у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння.

Посилання ОСОБА_2 на те, що свідки, які були присутніми під час пропонування йому працівниками поліції пройти огляд, запрошені працівниками поліції не на місці зупинки транспортного засобу, а біля відділку поліції, не впливають на правильність прийнятого судом рішення з врахуванням обставин та поведінки ОСОБА_2 і присутньої при цьому особи після зупинки транспортного засобу та необхідністю доставлення  ОСОБА_2 до відділення поліції.

Вказаних в апеляційній скарзі порушень працівниками поліції порядку проведення огляду на стан сп'яніння, згідно положень ст.266 КУпАП не встановлено та будь-яких доказів на спростування викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові судді обставин матеріали справи не містять і ОСОБА_2 та його захисником не надані.

Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_2 у порушенні ним п.2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена повністю, підстав для скасування постанови суду першої інстанції і закриття справи апеляційним судом не встановлено, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.