Шостим апеляційним адміністративним судом залишено без змін рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області

30.08.2018 року ОСОБА_2 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з  адміністративним позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови Київської митниці Державної фіскальної служби Українки у справі про порушення митних правил №0342/12500/18 від 23.06.2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6818 гривень 85 копійок.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням по справі відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати  вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

 В апеляційній скарзі відповідач, посилається  на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2018 року залишено без змін.

При цьому суд виходив з того, що 06.04.2017 митним брокером ТОВ «ЕКОВІС ЛОДЖИСТІК Україна» ОСОБА_2 до відділу митного оформлення №15 митного поста «Західний» (м.Київ, вул.Малинська, буд.20) Київської міської митниці з метою випуску у вільний обіг товарів, що надійшли на адресу ТОВ «РОБЕРТ БОШ ЛТД» (02660, м.Київ, вул.Крайня, 1, ЄДРПОУ 14347262), було подано, а Київською міською митницею прийнято до митного оформлення митну декларацію в електронному вигляді, та зареєстровано під №UA 100010/2017/260676 із прикріпленими до неї сканованими зображеннями товаросупровідних документів (а.с.75-76).

Крім того, з метою митного оформлення позивачем було задекларовано в графі 31 товар №128, а саме: «ручний електроінструмент: пістолет для склеювання Dremel Glue Can 910, комплект стержні 3 шт., арт. F0130910JC-144 шт., виробник ROBERT BOSCH GMBH, торгова марка DREMEL, країна виробництва TW» (а.с.76).

Також встановлено, що в графі 33 МД позивачем було зазначено код товару згідно з УКТ ЗЕД - НОМЕР_1, в графі 47 вказана ставка митного збору - 2%, ставка ПДВ -20% (а.с.76).

Як визнано сторонами 06.04.2017 митний контроль та митне оформлення товару за ЕМД було завершено, товар випущено у вільний обіг.

05 січня 2018 року Офісом великих платників податків ДФС проведено перевірку, за наслідком якої складено Акт №н2/18/28-10-14-09/НОМЕР_2 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «РОБЕРТ БОШ ЛТД» (код ЄДРПОУ 14347262) з питань правильності класифікації згідно УКТ ЗЕД товарів за товарною підкатегорією НОМЕР_1, щодо яких проведено митне оформлення за митними деклараціями в період з 10 лютого 2015 року по 09 жовтня 2017 року (далі по тексту - Акт перевірки) (а.с.78-91).

Відповідно Акту документальної перевірки при перевірці правильності класифікації згідно із УКТ ЗЕД товарів «ручний електроінструмент: клеїльний пістолет…», «Ручний електроінструмент: пістолет для склеювання…», щодо яких проведене митне оформлення за МД, було встановлено, що ТОВ «РОБЕРТ БОШ ЛТД» здійснило митне оформлення зазначених товарів за кодом УКТ ЗЕД - 8467 29 85 00 (ставка ввізного митна -2%). Також зазначено, що з урахуванням вимог УКТ ЗЕД, Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, Пояснень до груп УКТ ЗЕД до товарної позиції 8467 УКТ ЗЕД включаються інструменти ручні пневматичні, гідравлічні або з вмонтованим електричним або неелектричним двигуном. До товарної підкатегорії НОМЕР_1 включаються інші інструменти ручні пневматичні, гідравлічні або з вмонтованим електричним або неелектричним двигуном (ставка ввізного мита 2%).

З урахуванням даних мережі інтернет щодо клейових пістолетів, інструкції та паспорта на товар зазначено, що «Клейовий пістолет» виробника Bosch PKP 18En розрахованого на аматорське та професійне використання, а також, що заявлені товари «Ручний електроінструмент : клеївий пістолет …», «Ручний електроінструмент : пістолет для склеювання …» повинні відноситись до товарної позиції 8516 79 «Електричні водонагрівачі акумульовані або безінерційні та електричні нагрівачі занурені; прилади електричні для обігрівання приміщень, ґрунту; електронагрівальні апарати перукарські або сушарки для рук; праски електричні; інші побутові електронагрівальні прилади; елементи опору нагрівальні, крім включених до товарної позиції 8545 : - інші прилади електронагрівальні: - інші » відповідно до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2014 року. Згідно УКТ ЗЕД товарна підпозиція 851679 включає дві товарні підкатегорії : НОМЕР_3 - глибокі масляні жаровні та НОМЕР_4 - інші. Таким чином товари «Ручний електроінструмент : клеївий пістолет …», «Ручний електроінструмент : пістолет для склеювання …» повинні класифікуватися в товарній підкатегорії 8516 79 70 00 (а.с.82-84).

У зв'язку з цим, контролюючим органом було зроблено висновок, що товари «Ручний електро-інструмент : клеївий пістолет …», «Ручний електроінструмент: пістолет для склеювання …» заявлені ТОВ «РОБЕРТ БОШ ЛТД» до митного оформлення за ЕМД, повинні класифікуватись за кодом товару згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_4 (ставка ввізного мита 10%).

Згідно з висновком документальною невиїзною перевіркою ТОВ «РОБЕРТ БОШ ЛТД» встановлено порушення вимог Закону України «Про митний тариф України», підпункту г) пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України, щодо невірної класифікації товарів (замість підкатегорії НОМЕР_4 (ставка ввізного мита 10%), застосовано товарну підкатегорію НОМЕР_1 (ставка ввізного мита 2%)), що призвело до заниження податкового зобов'язання з ввізного мита. Зокрема, зазначено, що за митною декларацією №UA 100010/2017/260676 від 06.04.2017 встановлено заниження мита на суму 1894,12 грн., податку на додану вартість -378,83 грн. (а.с.87-89).

В подальшому на підставі вказаного Акту документальної невиїзної перевірки №н2/18/28-10-14-09/НОМЕР_2, отриманого Київською митницею ДФС листом Офісу великих платників податків ДФС України від 18 січня 2018 року за № 3605/7/28-10-14-09-12 (а.с.77), головним державним інспектором відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС ОСОБА_4 18 квітня 2018 року було складено протокол про порушення митних правил №0342/12500/18, передбаченого статтею 485 МК України, щодо громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за фактом декларування товару згідно ЕМД №UA 100010/2017/260676 від 06.04.2017 ( а.с.6-13).

За змістом вказаного протоколу про порушення митних правил встановлено, що він містить посилання на Акт Державної фіскальної служби України за №н2/18/28-10-14-09/НОМЕР_2 від 05 січня 2018 року, як на підставу виявлення порушення митних правил, яким встановлено в період з жовтня 2015 року по грудень 2017 року порушення ТОВ «РОБЕРТ БОШ ЛТД» Закону України «Про митний тариф України», підпункту г) п. 5 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України, щодо невірної класифікації товарів (замість підкатегорії НОМЕР_4 (ставка ввізного мита 10%), застосовано товарну підкатегорію НОМЕР_1 (ставка ввізного мита 2%)), що призвело до заниження податкового зобов'язання з ввізного мита.

Зазначено, що за результатами зміни коду УКТ ЗЕД товарів проведено розрахунок податкових зобов'язань ТОВ «РОБЕРТ БОШ ЛТД», згідно з якими різниця митних платежів становить за вищевказаною ЕМД 2272,95грн.

23 червня 2018 року в.о. заступника начальника Київської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_5 за результатами розгляду матеріалів справи про порушення митних правил 0342/12500/18 прийняв оскаржувану постанову, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчинені порушення митних правил передбачених ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в сумі 6818,85грн. ( а.с.-18-25).

При цьому, в постанові помилково зазначено, що митне оформлення відбувалось на Київській митниці ДФС, а не Київською міською митницею, як зазначено в протоколі про порушення митних правил та слідує з електронної митної декларації (а.с.7, 18, 75).

Не погодившись з даною постановою, позивач подав скаргу до ДФС України, за наслідком розгляду яких головним державним інспектором відділу провадження у справах про ПМП управління митних розслідувань та міжнародної взаємодії Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС України ОСОБА_6 17 липня 2018 року винесено постанову, якою постанову Київської митниці ДФС від 23 червня 2018 року залишено без змін, а скаргу ОСОБА_2- без задоволення (а.с.26,27-31).

Оскаржувана позивачем постанова від 23 червня 2018 року про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за порушення митних правил вмотивовані тим, що агентом з митного оформлення ОСОБА_2 заявлено неправдиві відомості щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на відповідні вищенаведені суми, тим самим вчинено порушення митних правил, передбачене ст.485 МК України.

Проте, стаття 485 МК України, передбачає відповідальність у вигляді штрафу в розмірі до 300 відсотків несплаченої суми митних платежів за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органів доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Таким чином, зазначеною статтею передбачено наявність спеціальної протиправної мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини. В даному випадку конкретна мета, як обов'язкова ознака складу правопорушення - є намір особи неправомірно звільнитись від сплати митних платежів чи зменшити їх розмір. Мета - це уявлення особи про суспільно небезпечний наслідок своїх протиправних дій та про ту шкоду, що як усвідомлює винний, настане для охоронюваних законом відносин і яка є для нього бажаною. Мета дає змогу визначити заради чого, до якого результату спрямована суспільно небезпечна діяльність особи і вона може бути тільки у правопорушеннях, що вчиняються з прямим умислом, оскільки вона є свідченням бажання певного наслідку.

Відповідно до статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митних кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу (ч.1 ст.51 МК України).

Згідно ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частина 2 ст.53 МК України визначає документи, що підтверджують митну вартість товарів. Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Статтею 489 Митного кодексу України встановлено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Визначення коду УКТ ЗЕД здійснюється у відповідності до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), викладеної в додатку до Закону України від 19.09.2013 №584-VII «Про Митний тариф України».

Відповідно до «Основних правил інтерпретації УКТЗЕД», наведених в Законі, класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

- правило 1: назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп;

- правило 6: для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Водночас правило 3 «Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД» передбачає наступне:

- у разі, коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються;

Отже визначення коду УКТЗЕД товару має здійснюватися у відповідності до назви товару, його опису та роз'яснень, що містяться у Додатку до Закону України від 19.09.2013 №584-VII «Про Митний тариф України» - «Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД).

Посилання відповідача в оскаржуваній постанові на вимоги наказу Міністерства фінансів України №650 від 30.05.2012 року про затвердження «Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України», яким, зокрема, передбачено можливість отримання попереднього рішення про класифікацію товару згідно з УКТ ЗЕД - документа установленої форми, який приймається митним органом, за результатами розгляду звернення декларанта або уповноваженої ним особи, суд вважає такими щодо не доводять наявність умислу з боку позивача щодо внесення завідомо неправдивих відомостей щодо коду УКТЗЕД в митну декларацію з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, оскільки усі інші відомості в митній декларації щодо товару були заявлені дійсні, що відповідають товаросупровідній документації.

Крім того, ввезення товару здійснювалось ТОВ «РОБЕРТ БОШ ЛТД» та, відповідно, його декларування митному органу - Київській митниці ДФС та Київській міській митниці ДФС здійснювалось неодноразово, протягом тривалого періоду, що вбачається з Акту перевірки (а.с.78-91), та жодного разу у Київської митниці, а також у Київської міської митниці, як органу доходів та зборів, на який покладено обов'язок контролю правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД ( ч. 2 ст. 69 МК України), не було зауважень щодо правильності визначення коду УКТ ЗЕД.

Крім того, слід зауважити, що неправильне визначення коду УКТ ЗЕД декларантом само по собі не створює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, якщо інші відомості, необхідні для його визначення, є достовірними.

Також встановлено, що відповідачем порушені строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 467 МК України, оскільки порушення не є триваючим та з моменту його вчинення пройшло більше шести місяців. Посилання відповідача в оскаржуваних постановах, що стягнення може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення цих порушень, тобто з дати складання Акту документальної невиїзної перевірки ТОВ «РОБЕРТ БОШ ЛТД» від 05.01.2018 №н2/18/28-10-14-09/НОМЕР_2, є безпідставними, оскільки про факт декларування товару за кодом УКТ ЗЕД 8467 29 85 00, Київській міській митниці ДФС як органу доходів і зборів, на який покладено обов'язок здійснювати контроль за правильністю визначення коду УКТ ЗЕД, стало відомо в момент прийняття митної декларації до митного оформлення, таким чином, строк накладення адміністративного стягнення за фактом подачі митної декларації, що мав місце 06.04.2017, сплинув - 06.10.2017 року.

Водночас, відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чим порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається  до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.      

 Враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.