Касаційним адміністративним судом Верховного Суду залишено без змін постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про:

а) визнання протиправною відмову відповідача у перерахунку йому пенсії;

б) зобов'язання перерахувати пенсію за віком, застосувавши показники середньої заробітної плати на одну застраховану особу в Україні у 2014-2016 роках, відповідно до положень ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У касаційній скарзі Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що починаючи з 1998 року ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років, призначену    відповідно до Закону України «Про пенсійне    забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

26.01.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з досягненням пенсійного віку.

Листом від 20.04.2017 №4511/03 відповідач повідомив позивача, що його пенсія перерахована з 26.01.2017 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в   цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік.

Вважаючи, що відповідач невірно визначив показник середньої заробітної плати при перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2017 році має застосовуватися середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії, тобто за 2014-2016 роки, як це передбачено ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що позивач фактично просить перевести його з одного виду пенсії на інший, що відповідно до чинного законодавства позбавляє Пенсійний орган можливості розрахувати пенсію позивача з урахуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії.

Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.

Постановою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду залишеною без змін ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 року та постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.09.2017 року.

При цьому касаційний суд виходив з того, що немає підстав для відступлення від вказаного правового висновку.

Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

Так, у постанові від 10.07.2018 (справа № 520/6808/17) Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Однак  позивач у справі № 520/6808/17 звертався до Пенсійного органу із заявою про призначення іншої пенсії за іншим законом.

Так, позивачу у справі № 520/6808/17 було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне    забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2017 року він звернувся вперше.

На підставі викладеного, Верховний Суд у справі № 520/6808/17 дійшов висновку про неправомірність застосування відповідачем частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до спірних правовідносин.

У справі, що розглядається суди встановили:

а) ОСОБА_2 було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне    забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

б) у 2017 році за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»ОСОБА_2 звернувся вперше.

Таким чином, беручи до уваги зазначені вище висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про той факт, що при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2017 році має застосовуватися середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії, тобто за 2014-2016 роки.

Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

 Деталі за посиланням: Постанова