Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До суду звернулась особа з позовом до винуватця дорожньо-транспортної пригоди про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Позивач зазначав, що внаслідок ДТП були спричинені пошкодження належному йому автомобілю, розмір яких свідчить про фізичне знищення транспортного засобу.
Страхова компанія на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за наслідками розгляду його заяви виплатила йому кошти. Але позивач просив стягнути з особи різницю між фактичним розміром майнової шкоди та страховою виплатою, а також кошти на відшкодування моральної шкоди.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Суд виходив з того, що відповідно до порядку відшкодування шкоди у зв'язку з фізичним знищенням транспортного засобу, передбаченого статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачу, як власнику транспортного засобу відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована, ліміт страхової відповідальності страховика, з урахуванням заяви-приєднання до умов добровільного страхування цивільної відповідальності (акцепт) становить 150 000,00 грн, позивач погодився з виплаченою йому сумою страхового відшкодування, будь-яких вимог до компанії не заявляв, та відмовився від передачі залишків транспортного засобу. Крім того, позивач не надав доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди.
Апеляційний суд скасував таке рішення та ухвалив нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Суд стягнув з відповідача на відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження автомобіля, який вважається фізично знищеним, грошові кошти та зобов'язав позивача передати відповідачу залишки автомобіля. Крім того, суд частково задовольнив вимоги про відшкодування моральної шкоди.
Верховний Суд у складі касаційного цивільного суду не погодився з таким вирішенням спору та скасував рішення апеляційного чуду в частині вирішення вимог про відшкодування майнової шкоди. В цій частині Верховний Суд визнав вірним висновок суду першої інстанції (постанова від 30.01.2019 у справі №753/21303/16-ц).
Верховний Суд зазначив, що розмір страхового відшкодування залежить також від того, визнає власник транспортний засіб фізично знищеним чи ні.
У разі визнання його таким власнику відшкодовується шкода у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам, пов'язаним з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро.
Верховний Суд зауважив, що з матеріалів справи не убачається, чи при зверненні до страхової компанії позивач визнав належний йому автомобіль фізично знищеним та чи згодний він був передати страховій компанії залишки транспортного засобу. Наданий компанією розрахунок розміру страхового відшкодування (з яким позивач погодився), свідчить про те, що він виконаний для випадку, коли потерпіла особа не визнає належний йому автомобіль фізично знищеним і не погоджується передати його залишки страховій компанії. З виплаченим страховою компанією розміром страхового відшкодування позивач погодився.
Крім того, Верховний Суд нагадав про правовий висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 14-176 цс 18, відповідно до якого покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах ліміту відповідальності страховика на страхувальника, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Джерело: Українське право