Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Боржник звернувся до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду, яким у 2008 році з нього було стягнуто грошові кошти за шкоду, спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Боржник зазначав, що про виконавчі листи йому стало відомо лише у 2016 році та існують обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, зокрема, те, що з березня 2015 року він бере участь в антитерористичній операції, є учасником бойових дій, зарахований до складу Національної гвардії України; отримав контузію, у зв'язку з чим проходить тривале лікування; має на утриманні неповнолітню дитину.
Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні заяви відмовили.
Суд першої інстанції зазначив, що судове рішення не виконується протягом майже 10 років, а обставини, на які покликається боржник в обґрунтування поданої заяви, не є винятковими, тобто такими, що відповідно до закону ускладнюють виконання рішення.
Апеляційного суд виходив з того, що виконання судового рішення у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. А військові дії та проведення антитерористичної операції не є обставинами, які ототожнюються з поняттям стихійне лихо або інші непереборні обставини, з якими законодавець пов'язує можливість відстрочки виконання судового рішення.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду також не знайшов підстав для задоволення заяви боржника.
Верховний Суд роз’яснив, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому.
Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.
При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Також суд касаційної інстанції нагадав, що у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконані провадження» роз'яснено, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Верховний Суд погодився з судами попередніх інстанцій, що наведені боржником обставини не є підставами для надання відстрочки виконання рішення суду, про яке боржнику було відомо ще у 2008 році, оскільки він був присутній у судовому засіданні (постанова від 21.02.2019 у справі № 2-54/08).
Зазначимо, що відповідно до чинної редакції Цивільного процесуального кодексу України питання розстрочення виконання рішення суду врегульовано статтею 435 ЦПК України.
Частиною четвертою вказаної статті передбачено, що, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Джерело: Українське право
_03_03.png)
