Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У квітні 2016 року Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_3, Обслуговуючого кооперативу «Соренто», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, про визнання недійним та скасування рішень Великоолександрівської сільської ради, а саме: від 31 липня 2012 року №823-37-УІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам згідно списку для ведення особистого селянського господарства в с. Чубинське, Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району, Київської області», від 10 вересня 2013 року №1381-53-УІ «Про передачу гр. ОСОБА_12 у власність земельної ділянки», від 21 листопада 2013 року №1573-56-УІ «Про зміну цільового призначення земельної ділянки, що знаходиться у власності гр. ОСОБА_8», від 21 листопада 2013 року №1574-56-УІ «Про зміну цільового призначення земельної ділянки, що знаходиться у власності гр. ОСОБА_7», від 21 листопада 2013 року №1570-56-УІ «Про зміну цільового призначення земельної ділянки, що знаходиться у власності гр. ОСОБА_3», від 21 листопада 2013 року №1571-56-УІ «Про зміну цільового призначення земельної ділянки, що знаходиться у власності гр. ОСОБА_3», від 21 листопада 2013 року №1572-56-УІ «Про зміну цільового призначення земельної ділянки, що знаходиться у власності гр. ОСОБА_3», від 22 квітня 2014 року №1947-64-УІ «Про зміну цільового призначення земельної ділянки, що знаходиться у власності гр. ОСОБА_3», від 22 квітня 2014 року №1948-64-УІ «Про зміну цільового призначення земельної ділянки, що знаходиться у власності гр. ОСОБА_3», від 22 квітня 2014 року №1949-64-УІ «Про зміну цільового призначення земельної ділянки, що знаходиться у власності гр. ОСОБА_3».
Крім того, просив скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 від 14 листопада 2013 року індексний номер 7937725, від 18 лютого 2014 року індексний номер 11003013, від 04 лютого 2014 року індексний номер 10608259, від 04 лютого 2014 року індексний номер 10606787, від 02 грудня 2013 року індексний номер 8560836, від 24 жовтня 2013 року індексний номер 7169876, від 25 жовтня 2013 року індексний номер 7225803, від 14 грудня 2013 року індексний номер 9051420, від 11 лютого 2014 року індексний номер 10813203 на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 відповідно.
Визнати недійсними договори про встановлення права користування земельними ділянками з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 для забудови (суперфіцію), укладені між ОСОБА_3 та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Соренто» від 07 липня 2015 року.
Витребувати на користь територіальної громади села Чубинське в особі Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_3 земельні ділянки, загальною площею 0,6677 га, з наступними кадастровими номерами: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, які розташовані в селі Чубинське Бориспільського району Київської області.
Стягнути з відповідачів на користь прокуратури Київської області судового збору.
У листопаді 2017 року перший заступник прокурора Київської області звернувся із заявою про зміну позовних вимог в частині виключення визнання недійсними договорів про встановленні права користування земельними ділянками з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 для забудови (суперфіції), укладених між ОСОБА_3 і ОК «Житлово-будівельний кооператив «Соренто» від 07 липня 2015 року та визнання недійсним рішення Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району від 21 листопада 2014 року 31575-56-VI«Про зміну цільового призначення земельної ділянки, що знаходиться у власності гр. ОСОБА_10». Просив суд прийняти заяву до розгляду, пункт 2 прохальної частини позовної заяви викласти у наступній редакції:
Визнати недійсними та скасувати рішення Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району:
- від 31 липня 2012 року №823-37-УІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам згідно списку для ведення особистого селянського господарства в с. Чубинське, Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району, Київської області»;
- від 10 вересня 2013 року №1381-53-VI«Про передачу гр. ОСОБА_12 у власність земельної ділянки»,
- від 21 листопада 2013 року №1573-56-VI «Про зміну цільового призначення земельної ділянки, що знаходиться у власності гр. ОСОБА_8»,
- від 21 листопада 2013 року №1574-56-VI «Про зміну цільового призначення земельної ділянки, що знаходиться у власності гр. ОСОБА_7»,
- від 21 листопада 2013 року №1570-56-VI «Про зміну цільового призначення земельної ділянки, що знаходиться у власності гр. ОСОБА_3»,
- від 21 листопада 2013 року №1571-56-VI «Про зміну цільового призначення земельної ділянки, що знаходиться у власності гр. ОСОБА_3»,
- від 21 листопада 2013 року №1572-56-VI «Про зміну цільового призначення земельної ділянки, що знаходиться у власності гр. ОСОБА_3»,
- від 21 листопада 2013 року №1575-56-VI «Про зміну цільового призначення земельної ділянки, що знаходиться у власності гр. ОСОБА_10»,
- від 22 квітня 2014 року №1947-64-VI«Про зміну цільового призначення земельної ділянки, що знаходиться у власності гр. ОСОБА_3»,
- від 22 квітня 2014 року №1948-64-VI«Про зміну цільового призначення земельної ділянки, що знаходиться у власності гр. ОСОБА_3»,
- від 22 квітня 2014 року №1949-64-VI«Про зміну цільового призначення земельної ділянки, що знаходиться у власності гр. ОСОБА_3».
Пункти 3, 5, 6 прохальної частини позовної заяви читати без змін. Пункт 4 прохальної частини позовної заяви - виключити.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2018 року (том ІІ а.с.208-218) позов задоволено,
Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням, у березні 2018 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2018 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу, мотивував, зокрема, тим, що суд дійшов висновку про належність спірних земельних ділянок до земель загального користування, а тому їх передача сільською радою у приватну власність здійснена з порушенням ст.83 ЗК України, разом з тим, такий висновок зроблений з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилання у рішення суду на довідки із державної статистичної звітності по формі 6-зем щодо спірних земельних ділянок є протиправним, оскільки такі докази в розумінні вимог ЦПК України є недопустимими, недостовірними та недостатніми. Згідно Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок у власність фізичних осіб від 27 липня 2012 року №506, спірні земельні ділянки по державній статистичній звітності обліковуються як сільськогосподарські землі, а не землі загального користування.
Крім того, державна статистична звітність по формі 6-зем розроблена виключно для інформування суб'єктів земельних відносин про наявність земель, їх розподіл за власниками та землекористувачами, угіддями та видами економічної звітності. Зазначена у такій довідці інформація жодного відношення до цільового призначення земельної ділянки не має, а тому висновки суду про те, що спірні земельні ділянки на момент їх передачі у приватну власність мали статус земель загального користування не ґрунтуються на досліджених доказах та нормах матеріального права.
Також, згідно детального плану території центральної частини с. Чубинське, запровадженого у складі Генерального плану с. Чубинське, вказані земельні ділянки відносяться до територій, які плануються використовуватися для містобудівних потреб, зокрема для житлової забудови. А тому висновки суду щодо протиправності зміни цільового призначення спірних земельних ділянок із «ведення особистого селянського господарства» на «землі для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку в с. Чубинське Бориспільського району» з огляду на відсутність плану зонування території є необґрунтованими.
Ухвалюючи рішення про витребування спірних земельних ділянок з володіння відповідача, суд не вказав, на користь якого органу чи особи вони витребовуються.
Висновки суду про придбання ним, відповідачем, спірних земельних ділянок за відплатними договорами, з посиланням на те, що відповідачу було відомо про те, що земельні ділянки відносились до земель загального користування та не підлягали приватизації, не відповідають дійсним обставинам справи. Скасовуючи рішення про державну реєстрацію за ним, відповідачем, права власності на придбані земельні ділянки, суд взагалі не послався на норму матеріального права, на підставі якого дійшов такого висновку.
Постановою Київського апеляційного суду від 20.02.2019 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2018 року - залишено без змін.
При цьому суд виходив з того, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювані рішення Великоолександрівської сільської ради є недійсними, у зв'язку з чим їх необхідно скасувати, а договори купівлі-продажу земельних ділянок, укладені між ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_19, та ОСОБА_12, з ОСОБА_3, є недійсним в розумінні ч.1 ст.215 ЦК України, оскільки останні незаконно приватизували спірні земельні ділянки, а тому не мали права розпоряджатися спірними об'єктами нерухомого майна.
ОСОБА_3 не є добросовісним набувачем, оскільки спірні земельні ділянки вибули з володіння територіальної громади с. Чубинське Бориспільського району поза її волею.
Крім того, суд поновив прокурору строк позовної давності, оскільки у справі відсутні докази тих обставин, що Великоолександрівська сільська рада вчасно направила оскаржувані рішення органам прокуратури України, що об'єктивно перешкодило прокурору вчасно пред'явити позов.
Виходячи зі змісту ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рішення Великоолександрівської сільської ради №823-37-VI від 31 липня 2012 року та №1381-53-VI від 10 вересня 2013 року суперечать ст.83 ЗК України та порушують право власності територіальної громади с. Чубинське Бориспільського району на землю.
А з огляду на наведене, з метою забезпечення законності та відновлення порушеного права, наявні підстави для визнання недійсними та скасування рішення Великоолександрівської сільської ради №823-37-VI від 31 липня 2012 року та №1381-53-VI від 10 вересня 2013 року.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що спірні земельні не відносились до земель комунальної власності є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами в ході розгляду справи, а тому відхиляються колегією суддів.
Судом встановлено, що рішеннями Великоолександрівської сільської ради №1570-56-VI - №1575-56-VI від 21 листопада 2013 року та №1947-64-VI - №1949-64-VI від 22 квітня 2014 року були затверджені проекти землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок із земель для ведення особистого селянського господарства, а також будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на землі для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку в с. Чубинське Бориспільського району.
Будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку жодним чином не пов'язано з виробництвом сільськогосподарської продукції, а також здійсненням сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності. Тому будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку не відноситься до сільськогосподарського призначення. Ці обставини свідчать про те, що зміна цільового призначення з ведення особистого селянського господарства на будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку суперечить ч.5 ст.20 ЗК України.
Крім того, з копії листа Великоолександрівського сільського голови №2-16/09/743 від 23 вересня 2015 року (том І а.с.61) вбачається, що план зонування території с. Чубинське не розроблявся та не затверджувався. Ця обставина свідчить про те, що зміна цільового призначення з будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на землі для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку також суперечить ч.3, ч.4 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою забезпечення законності необхідно скасувати рішення Великоолександрівської сільської ради №1570-56-VI - №1575-56-VI від 21 листопада 2013 року та №1947-64-VI - №1949-64-VI від 22 квітня 2014 року.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що треті особи незаконно приватизували спірні земельні ділянки, у зв'язку з чим останні не мали права розпоряджатись спірними об'єктами нерухомого майна. Ця обставина свідчить про те, що укладені ними договори купівлі-продажу суперечить ч.1 ст.319 ЦК України.
Таким чином, колегія суддів також вважає, що договори купівлі-продажу земельних ділянок, укладені між третіми особами та ОСОБА_3, є недійсним в розумінні ч.1 ст.215 ЦК України.
Однак, як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.22 постанови №5 від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред'явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК України. У зв'язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі ст.388 ЦК України звернутись до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним.
Відповідно до ч.1 ст.387, ч.1 ст.396 ЦК України власник або особа, яка має речове право на чуже майно (користувач), мають право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно з ч.1 ст.388 цього ж Кодексу якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Дійсно, як встановлено в ході розгляду справи, ОСОБА_3 придбав спірні земельні ділянки за відплатними договорами, на час укладення цих договорів право власності на земельні ділянки підтверджувалось державними актами на право власності на земельну ділянку та відповідними записами в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Разом з тим, ОСОБА_3 було відомо про те, що земельні ділянки відносились до земель загального користування, які за жодних обставин не підлягали приватизації. Наведене беззаперечно свідчить про те, що останній не є добросовісним набувачем. Крім того, земельні ділянки вибули з володіння територіальної громади с. Чубинське Бориспільського району поза її волею.
Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією та висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішення №7937725 від 14 листопада 2013 року, №11003013 від 18 лютого 2014 року, №10608259 від 04 лютого 2014 року, №10606787 від 04 лютого 2014 року, №8560836 від 02 грудня 2013 року, №7169876 від 24 жовтня 2013 року, №7225803 від 25 жовтня 2013 року, №9051420 від 14 грудня 2013 року та №10813203 від 11 лютого 2014 року про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельні ділянки загальною площею 0,6677 га з кадастровими номерами НОМЕР_1-НОМЕР_8 та НОМЕР_9 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташовані в с. Чубинське Бориспільського району, а також витребування цих земельні ділянки з чужого незаконного володіння ОСОБА_3
Як вірно зазначив суд першої інстанції, у даному випадку, припинення права власності ОСОБА_3 на спірні земельні ділянки є втручанням держави у право на мирне володіння його майном, однак таке втручання є не тільки виправданим, але вкрай необхідним, адже воно спрямовано виключно на забезпечення законності та відновлення права територіальної громади с. Чубинське на землі загального користування. Беззаперечно, такі цілі становлять суспільний інтерес, який превалює над правом власності ОСОБА_3 на свавільно захоплені ним земельні ділянки.
Що стосується строків позовної давності, колегія суддів дійшла наступного.
Зі змісту ч.1 ст.256, ч.1 ст.257 та ч.1 ст.261 ЦК України особа може звернутись до суду за захистом свого цивільного права або інтересу протягом трьох років від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права.
Згідно з ч.4, ч.5 ст.267 цього ж Кодексу сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Враховуючи, що в матеріалах цивільної справи відсутні належні докази вчасного направлення Великоолександрівською сільською радою оскаржуваних рішень органам прокуратури України, вперше прокуратура могла дізнатись про проведення незаконної приватизації земельних ділянок лише у вересні 2015 року, тобто вже після закінчення трирічного строку позовної давності. Ця обставина об'єктивно перешкодила першому заступнику прокурора Київської області вчасно пред'явити позов до суду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно поновив першому заступнику прокурора Київської області строк позовної давності.
Крім того, судом вірно вирішено питання про розподіл судових витрат згідно вимог процесуального закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не доводять зворотного. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим відповідно до вимог ст.263 ЦПК України, у зв'язку з чим відсутні підстави для його зміни чи скасування.
Виходячи зі змісту п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2018 року - залишити без змін, як таке, що ухвалене з дотримання норм процесуального права та вірним застосуванням норм матеріального права.
Деталі за посиланням: Постанова Київського апеляційного суду
_03_03.png)
