Дотримання вимог до постанови про адмінвідповідальності має виключне значення для встановлення об’єктивної істини при її оскарженні-Верховний Суд

Позивач оскаржив до суду постанову про притягнення його адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП).

Позивач покликався на те, що у постанові зазначено, що він здійснив зупинку у межах дії дорожнього знаку 3.34 «Стоянка та зупинка заборонена», проте він Правил дорожнього руху не порушував. Позивач зазначив, що не керував автомобілем, а за кермом вказаного транспортного засобу знаходився його знайомий, який здійснював зупинку у вказаному місці та в подальшому передав право керування автомобілем позивачу. Крім того, у вказаному в оскаржуваній постанові місці, взагалі відсутні забороняючи зупинку дорожні знаки, а оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог, встановлених КУпАП та містить недостовірні відомості.

Суд першої інстанції позов задовольнив та зазначив, що відповідачем не надано належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, а тому притягнення його до відповідальності є необґрунтованим та протиправним.

Апеляційний суд скасував постанову суду першої інстанції та зазначив про помилковість висновків суду першої інстанції щодо недоведеності вини позивача та наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови, оскільки вчинення позивачем адміністративного правопорушення ним не заперечується та підтверджується поясненнями інспектора патрульної поліції.

Верховний Суд погодився з рішенням суду першої інстанції, а постанову апеляційного суду скасував.

Суд зазначив, що відповідач як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Дотримання даних вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови у судовому порядку.

Проте в оскаржуваній постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності зазначено, що позивачем порушено пункт 15.9 (а) ПДР України, яким заборонено здійснення зупинки на залізничному переїзді, тоді як до адміністративної відповідальності особу притягнуто за невиконання вимог знаку 3.34 «Зупинка заборонена».

Тому суд касаційної інстанції визнав вірними висновки суду першої інстанції, що зазначені в оскаржуваній постанові обставини не відповідають фактичним обставинам правопорушення, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності (постанова від 15.03.2019 у справі №204/2352/16-а(2-а/204/72/16)).