У вироку не можуть бути зазначені дві різні підстави для виправдання особи

На цьому наголосила суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду  Світлана Яковлєва під час тренінгу для тренерів «Актуальні питання судових процедур та написання судових рішень у світлі новел процесуального законодавства у кримінальному судочинстві».

Світлана  Яковлєва розповіла про особливості написання судових рішень з урахуванням правових висновків Верховного Суду. За словами судді ККС ВС, цьому питанню потрібно приділяти значну увагу, адже трапляються випадки, коли судове рішення виписано таким чином, що залишити його в силі неможливо.

Зокрема, Світлана  Яковлєва звернула увагу на виправдувальні вироки і нагадала, що у Кримінальному процесуальному кодексі України чітко прописані підстави ухвалення виправдувального вироку (ст. 373 КПК України). Такий вирок  постановляється, якщо не доведено, що:

1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;

2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;

3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом  підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 (встановлена відсутність події кримінального правопорушення) та 2 (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення) ч. 1 ст. 284 КПК України.

«Якщо в мотивувальній частині вироку зазначається одна  підстава виправдання особи, а в резолютивній – інша, то це є підставою для скасування судового рішення. Наприклад, якщо в мотивувальній частині вироку суд висловився про те, що в діянні особи відсутній склад злочину, то зазначати в резолютивній частині вироку про її виправдання з  підстави недоведеності вчинення нею кримінального правопорушення не можна», — наголосила суддя ККС ВС.

У мотивувальній частині виправдувального вироку, зауважила  Світлана Яковлєва, обов’язково зазначається формулювання обвинувачення, яке пред’явлене особі.

«На практиці трапляється, що суд спочатку зазначає «особа вчинила крадіжку за  таких-то обставин», а потім – «виправдати особу за недоведеністю її вини». Виникає питання, як особу було виправдано, якщо сам суд у вироку зазначив, що вона вчинила крадіжку. Тому у виправдувальному вироку необхідно зазначити, що особа обвинувачується у вчиненні певного кримінального правопорушення, але суд визнав обвинувачення недоведеним.

Джерело: court.gov.ua