ВС: апеляційний суд може закрити кримінальне провадження як за матеріалами, що надійшли із суду першої інстанції, так і на нових матеріалів

Вироком суду особу засуджено за ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України до покарання у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме на суму 5100 грн.

Відповідно до вироку суду усупереч вимогам пункту 10.1 Правил дорожнього руху перед перестроюванням і зміною напрямку руху особа не переконався у безпечності своїх дій, створив небезпеку та перешкоду іншим учасникам руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з іншим автомобілем, що рухався у зустрічному напрямку, після чого в результаті некерованого руху автомобіля допустив наїзд на пішохода, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Апеляційний суд вирок місцевого суду залишив без змін.

Касаційні скарги на судові рішення подали і засуджений, і потерпіла. Особи зазначали про те, що примирилися та звернулися до слідчого з клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, про що подали відповідні розписки, які містяться в матеріалах провадження. Проте слідчий направив до суду обвинувальний акт. Розгляд справи в суді першої інстанції відбувся без участі потерпілої, хоча вона бажала бути присутньою в судовому засіданні і просила суд відкласти розгляд справи на іншу дату. При цьому суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності усупереч вимогам ст. 286 Кримінального процесуального кодексу України не з`ясував його думки щодо закриття кримінального провадження, а постановив обвинувальний вирок. Апеляційний суд не дотримався вимог ст. 404 КПК, розглянув апеляційну скаргу засудженого неналежним чином, не дослідивши повторно обставин, досліджених судом першої інстанції, а саме клопотання особи і заяви потерпілої про закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК, та безпідставно залишив вирок без змін.

Верховний Суд касаційні скарги задовольнив, вирок та ухвалу судів скасував та на підставі ст. 46 КК звільнив особу від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК, а кримінальне провадження закрив.

Касаційний кримінальний суд зазначив, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання засудженого, мотивуючи своє рішення тим, що під час досудового розслідування від обвинуваченого та потерпілої не надходило заяв і клопотань щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням сторін, а розгляд провадження в суді першої інстанції здійснювався відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК, згідно з якими визнано недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким з учасників судового провадження не заперечувалися й не оскаржувалися.

ВС вказав, що те, що під час розгляду провадження судом першої інстанції підстави та умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК ще не існували (суд до моменту ухвалення вироку не отримав заяву від потерпілої), не позбавляло суд апеляційної інстанції обов`язку дати оцінку тому, чи виникли й існують такі підстави та умови на час апеляційного розгляду.

Касаційний кримінальний суд зауважив, що апеляційний суд може закрити кримінальне провадження як за матеріалами, що надійшли із суду першої інстанції, так і на підставі нових матеріалів, наданих учасниками процесу або витребуваних самим апеляційним судом. 

Суд касаційної інстанції зазначив, що до набрання вироком законної сили були наявні і залишаються наявними на цей час усі підстави та умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК: він уперше вчинив злочин невеликої тяжкості, повністю відшкодував шкоду, обвинувачений і потерпіла однозначно заявили та неодноразово підтвердили, у тому числі у своїх заявах, адресованих суду касаційної інстанції, що вони примирилися і просять закрити кримінальне провадження.
З огляду на наведені факти, які підтверджуються матеріалами провадження, та вимоги закону ВС визнав висновки суду про відсутність факту примирення винного з потерпілою та відсутність підстав для застосування до особи ст. 46 КК безпідставними (постанова від 13.08.2019 у справі № 537/1772/17).

Джерело: Українське право