Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області, Бориспільської міської ради Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про скасування рішень, визнання права на приватизацію та визнання права власності на частку квартири у порядку приватизації.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 30 серпня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідачі, ухвалюючи оскаржувані рішення, діяли у межах своєї компетенції, у порядку та у спосіб, визначений чинним законодавством. Позивачі не мають права постійного користування спірною квартирою, а тому не набули право на її приватизацію.
Постановою Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , залишено без задоволення.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 30 серпня 2016 року залишено без змін.
Деталі за посиланням: Постанова
_03_03.png)
