Третьою судовою палатою Касаційного цивільного суду Верховного Суду залишено без змін рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовами до                       ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які об`єднані в одне провадження, про усунення перешкод у володінні, користуванні та розпоряджанні земельною ділянкою, стягнення моральної шкоди.

 Позов мотивовано тим, що він є власником земельної ділянки площею 0,1685 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Вказував, що відповідачі перешкоджають у вільному доступі та проході до його земельної ділянки, зокрема, перешкоджають роботі техніки та встановленню будівельного паркану, здійсненню будівництва. Вказані обставини підтверджуються розпочатими слідчим відділом Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області кримінальними провадженнями та показами свідків. Крім того, зазначав, що протиправними діями відповідачів йому завдано моральної шкоди.

 Посилаючись на викладені обставини, з урахуванням уточнень, просив зобов`язати відповідачів не перешкоджати йому та іншим особам, які виконують будівельні роботи, мати вільний доступ та прохід до земельної ділянки, здійснювати будівництво на ній, а також стягнути з кожного відповідача моральну шкоду в розмірі 500 тис. грн.

 Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області  від 11 листопада 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

 Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що право забудови спірної земельної ділянки (суперфіцій) належить ТОВ «Група Інвест - Проект», тому ОСОБА_2 не має права вимагати від відповідачів усунення перешкод у здійсненні будівництва на земельній ділянці. Крім того, 07 серпня 2015 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області видано наказ № 103, яким скасовано реєстрацію декларації про початок будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 . Діяльність відповідачів спрямована виключно на запобігання продовження незаконного будівництва і така діяльність, навпаки, необхідна в демократичному суспільстві, адже вона сприяє громадській безпеці та забезпеченню законності і її обмеження призведе до прямого порушення статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також, судом зазначено, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження того, що відповідачі перешкоджали йому розпоряджатися земельною ділянкою.

 Рішенням апеляційного суду Київської області від 24 січня 2017 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада  2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 Зобов`язано ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 належною йому на праві власності земельною ділянкою площею 0,1685 га з кадастровим номером 3220880905:06:004:0043, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, що розташована по АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання не вчиняти  будь-яких дій, які перешкоджають реалізації його права власності на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою за цільовим призначенням, а саме дій, які перешкоджають вільному доступу та проходу на земельну ділянку, здійсненню на ній будівництва у встановленому законом порядку. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

 Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що відповідачі перешкоджали роботі техніки, яка знаходилась на земельній ділянці, встановленню будівельного паркану, тому позовні вимоги в частині усунення перешкоди в користуванні позивачем належною йому на праві власності земельною ділянкою підлягають задоволенню. Судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідачі не належать до фізичних чи юридичних осіб відповідних органів до компетенції, яких входить перевірка та контроль за дотриманням при розміщенні об`єкта відповідності умов використання земельної ділянки містобудівним умовам і обмеженням, містобудівній документації, державних стандартів і правил під час виконання будівельних робіт. Відповідачі з приводу порушення позивачем земельного законодавства чи містобудівної діяльності до суду з позовом не зверталися. ОСОБА_2 довів факт порушення його прав та охоронюваних законом інтересів діями відповідачів.

 Також суд апеляційної інстанції виходив із того, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували заподіяння моральної шкоди у зазначеному ним розмірі.

 Постановою Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 листопада 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

 Рішення апеляційного суду Київської області від 24 січня 2017 року скасовано.

 Залишено в силі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області    від 11 листопада 2016 року.

  Деталі за посиланням:Постанова Верховного Суду