Третьою судовою палатою Касаційного цивільного суду Верховного Суду залишено без змін рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (далі - ТОВ «Нова пошта»), в якому просила: визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ «Нова пошта»  від 27 грудня 2017 року; поновити її на посаді директора філії м. Бориспіль  ТОВ «Нова пошта»; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов`язаного з незаконним звільненням та моральну шкоду в розмірі 88 100 грн.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 в період з 01 червня 2016 року по 27 грудня 2017 року працювала в ТОВ «Нова пошта» на посаді директора філії м. Бориспіль.

20 червня 2017 року до відома позивача доведено наказ від 20 червня 2017 року, згідно якого в ТОВ «Нова пошта» 21 серпня 2017 року заплановано провести скорочення штату департаменту філіальної мережі в кількості однієї штатної одиниці, а саме директора філії товариства в м. Бориспіль.

У зв`язку із зазначеним зобов`язано начальника відділу кадрового обліку  01 липня 2017 року провести переведення працівників філії в м. Бориспіль у філію в м. Бровари; погодити скорочення штатної одиниці з головою ВПСП; у термін до 21 червня 2017 року ознайомити під підпис з цим наказом і попередженням про скорочення посади відповідного працівника; у термін з      21 червня 2017 року по 21 серпня 2017 року запропонувати працівнику переведення на інші вакантні посади.

В період з 21 червня 2017 року по 21 серпня 2017 року позивачу не пропонували жодної посади та не погоджено скорочення штатної одиниці з головою ВПСП.

21 серпня 2017 року скорочення посади ОСОБА_1 так і не відбулось, у зв`язку з чим вона вважала, що наказ ТОВ «Нова пошта» від 20 червня  2017 року втратив чинність і до грудня 2017 року продовжувала працювати на посаді директора філії в м. Бориспіль і отримувала заробітну плату.

11 грудня 2017 року позивачу запропоновано три посади, від яких вона відмовилась, оскільки вони не відповідали рівню її кваліфікації, досвіду.  

Наказом ТОВ «Нова пошта» від 27 грудня 2017 року ОСОБА_1 звільнено на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, який вона вважає незаконним, оскільки звільнення відбулось без законної підстави з чисельними порушеннями, що є підставою для поновлення її на роботі зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року,  у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що при звільненні позивача роботодавцем виконано вимоги статей 43, 49-2 КЗпП України та дотримано відповідного порядку вивільнення на підставі пункту 1 статті 40 вказаного Кодексу, а отже відсутні правові підстави для поновлення позивача на роботі зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Постановою Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 13 грудня 2019 року касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року залишено без змін.

Деталі за посиланням:Постанова Верховного Суду