Вироки суду присяжних у Борисполі: від виправдання щодо замаху на вбивство до довічного ув’язнення
В Україні триває процес проведення ряду реформ, серед яких і судово-правова реформа з метою забезпечення прав та свобод людини. Одним із важливих інструментів у цьому процесі є залучення пересічних громадян до розгляду разом із професійними суддями окремих категорій судових справ. Журналіст «Вістей» завітав до Бориспільського міськрайонного суду, щоб дізнатися, які кримінальні справи довелося вже розглянути суду присяжних, та більш детально ознайомився із двома справами, що найбільше вразили. Справа про замовне вбивство: підозрюваного визнано невинуватимЖурналіст дослідив дві кримінальні справи Бориспільського суду за участі присяжних, які мають абсолютно різні вироки. Дуже довгий час у Борисполі судом присяжних розглядали справу за обвинуваченням у вчиненні замовного вбивства одного з бізнесменів міста Ірпеня. Було скоєно замах на вбивство, після якого бізнесмен вижив.Так, восени 2018 стався напад на одного з бізнесменів Ірпеня — злочинці кинули в автомобіль потерпілого ємності із займистою рідиною. Проте чоловіку вдалось вибратись із авто, тоді один із злочинців наніс потерпілому декілька ударів ножем у життєво важливі органи, після чого нападники зникли з місця злочину. Незважаючи на отримані ушкодження, потерпілий вижив та ініціював досудове розслідування. Через певний час прокурор додатково висунув обвинувачення в організації замаху на умисне вбивство потерпілого.Судове провадження щодо організації замаху на умисне вбивство тривало з 2020 року по 2024 рік. Covid-19, карантин, заборона на масові зібрання, повномасштабне вторгнення — ось так справа затягнулася на роки. Фактично у цій справі суд присяжних створювали двічі, оскільки присяжні вибували з поважних причин (таких як мобілізація, зміна роботи на таку, яка позбавляє права бути присяжним, а саме на державну службу). Тобто справу розглядало два суди присяжних.Справа розглядалася у Борисполі, тому що судді Ірпінського суду були відведені від розгляду цієї справи шляхом відводів та самовідводів. Ірпінський суд фактично не міг її розглянути. Тому апеляція в законний спосіб вирішила направити справу до іншого суду, а саме до бориспільського.«Спочатку слідство встановило двох підозрюваних у замаху на вбивство, які, за версією слідства, вчинили замах. Цю справу розглядає Бородянський суд. Він розпочав розгляд справи відносно цих двох нападників, але до цього часу так і не спромігся завершити справу, — розповідає голова Бориспільського міськрайонного суду Дмитро Ткаченко. — Через деякий час слідство пред’явило звинувачення громадянину, якого вважало замовником цього замаху на вбивство. Тобто нібито він — це людина, яка знайшла цих двох нападників та пообіцяла гроші за вчинення вбивства. Підстава — конфлікти між потерпілим та звинуваченим, пов’язані з бізнесом, із незаконним заволодінням потерпілим земельною ділянкою дружини звинуваченого.Підозрюваного було затримано та почалося окреме судове провадження.
Під час судового розгляду звинувачений, який в цей час знаходився під вартою, звернувся до Європейського суду у справах людини. Предметом скарги були права й свободи, які гарантуються Конвенцією, а саме: коли звинувачений був під вартою, йому не надали належної медичної допомоги. І наразі є рішення Європейського суду з цього питання. Європейський суд слухав цю справу під кутом ненадання медичної допомоги і задовольнив вимогу. Тобто звинувачуваний виграв ту справу у Європейському суді з прав людини.
Коли справу про організацію замаху на умисне вбивство направили до Бориспільського суду, підозрюваний був ще під вартою. Проте суд присяжних змінив запобіжний захід та звільнив його з-під варти одразу після кількох перших засідань, які відбулися у Борисполі. Отже, в Борисполі чоловік був звільнений з-під варти та доводив наступні роки свою невинуватість за допомогою захисників. Крок за кроком, стадія за стадією проходили всі судові процедури».
Варто зазначити, що це одна із перших кримінальних справ, яку Бориспільський суд розглядав у складі присяжних. Саме тоді вперше відбувався відбір присяжних, процедура прийняття з присяжними рішень, дослідження доказів, комунікація суддів з присяжними.
Ключовим доказом у справі був аудіозапис розмови, який суд визнав недопустимим доказом. Адже взяли аудіозапис, зроблений більше року до вчинення замаху на вбивство, та прив’язали до нападу із іншим складом учасників, що на думку суду присяжних було неприпустимим.
Суд присяжних складався із двох суддів та трьох присяжних. Присяжними були звичайні громадяни, які за своєю згодою залучаються до здійснення правосуддя разом із професійними суддями. Порядок голосування в суді присяжних передбачає ухвалення судового рішення простою більшістю голосів. Це означає, що можливий вирок навіть голосами лише одних присяжних, оскільки їх троє.
Перша в історії Борисполя кримінальна справа за участі суду присяжних мала виправдувальний вирок. Це є доволі символічно, адже у суспільстві назріла потреба у більшій довірі до судочинства. Так, 28 травня 2024 року в Бориспільському суді судом присяжних ухвалено вирок, яким визнано обвинуваченого невинуватим в організації замаху на умисне вбивство.
За вбивство колишньої дружини — довічне ув’язнення
У нашій наступній історії найбільше вражає склад учасників злочину — у жовтні 2019 року чоловік разом зі спільником вбив свою колишню дружину та залишив власного сина сиротою з малолітнім братом на руках. І все це було сплановано та вчинено із неймовірною жорстокістю заради заволодіння майном, машиною, коштами, адже колишня дружина була доволі успішною у бізнесі. Жінка самотужки виховувала двох дітей, оскільки її другий чоловік помер незадовго до народження їх спільної дитини. Бейсбольна бита, якою наносилися удари по голові, ніж, яким вчинявся напад, завчано наготована лопата, щоб викопати яму та сховати труп жертви, кайданки на руки, якими зловмисники скували жертву, заздалегідь залишені у іншому місці мобільні телефони нападників, щоб не можна було відстежити геолокацію їх перебування на місці злочину... Все це просто жахливо: маму двох дітей колишній чоловік зі спільником заманили на зустріч у безлюдне місце, скували й в кайданках вивезли на околиці села у лісосмугу, силоміць роздягли та жорстоко вбили заради грошей ударами битою по голові та наносячи удари ножем по тілу.
Вразила і позиція, коли за майже п’ять років судової справи при всіх наданих доказах підсудні не розкаялися у тому, що вчинили, а звинувачували один одного у вчиненому: «Не я спускався в яму, а він… Я не бачив, що той її вбив, я думав, що вона пішла роздягнена, просто залишивши свою машину…». А ще було неймовірно нахабно, що підозрюваний — колишній чоловік вбитої жінки — раптово за кілька судових засідань почав скаржитися на свій психічний стан, вимагаючи дослідження стану свого здоров’я. Його, звісно, дослідили. На це пішло близько пів року. У результаті, дослідивши всю надану медичну інформацію, суд присяжних визнав його психічно здоровим, а отже й осудним.
Цікавим було те, як відбувалися допити свідків. Присяжні могли задавати будь-які питання, співставляти відповіді з іншими доказами у справі, робити висновки про достовірність. Це все професійна діяльність у сфері правосуддя. По суті, коли звичайних людей залучаєш до правосуддя, довіра прийнятому рішенню зростає в суспільстві в рази. Тому фактично завдання судів присяжних у нашій країні — це відновлювати довіру до всієї судової системи. Адже коли звичайні люди приймають рішення, виносять вирок, розуміють, як це важко інколи, яка це відповідальність. Особливо, коли йдеться не про цивільні справи, а про кримінальні, у яких вироком може бути довічне ув’язнення.
Умисне вбивство — це дуже тяжкий злочин. Якщо у передній справі не було загибелі людей, а був напад, і потерпілий наразі здоровий, то до цієї справи ставлення зовсім інше. Боляче, що є родинні зв’язки. Фактично сталася побутова драма з привласнення майна колишньої дружини, викрадення людини та позбавлення її життя.
23 липня 2024 року суд присяжних виніс рішення для спільників злочину — довічне ув’язнення.
За словами судді Дмитра Ткаченка, він у своїй практиці вперше приймав рішення про довічне ув’язнення, хоча має 10-річний досвід судової практики. Суд присяжних визнав одного з підсудних, який наполягав на своїй психічній хворобі, психічно здоровим. Не повірив у його історію. Ухвалили вирок як до здорової людини з усіма наслідками, тобто довічним ув’язненням.
Вирішувалося питання визнати неосудним на момент вбивства або неосудним на момент прийняття рішення судом. Якщо неосудний на момент вбивства — це по суті виправдувальний вирок. Якщо неосудний на момент вироку — тоді б не могли призначити покарання, а призначили б примусові заходи медичного характеру і він би залишився перебувати в психіатричній лікарні. Суд присяжних визнав чоловіка здоровим та виніс найжорсткіший вирок — визнати винним у вчинені злочинів та призначити обом звинуваченим покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Суд присяжних приймає різні вироки — все залежить від конкретної справи. Один звинувачений отримав виправдання щодо замаху на вбивство, а два інших — довічне ув’язнення. Чи нововведена судова практика задіяння присяжних буде дієвою — покаже час. Принаймні маємо надію, що судочинство в Україні перейде на більш якісний рівень та відновить довіру у суспільстві.
Практика судів присяжних
В Україні присяжні визначаються шляхом випадкового відбору зі списку присяжних із додержанням принципу рівної ймовірності відбору. Присяжним може бути громадянин України, який досяг 30-річного віку, не старше 65 років, постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, не судимий та відповідає іншим вимогам до присяжних, визначених законом.
Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю.
Визначає присяжних для участі у справі автоматизована система документообігу суду.
Суд присяжних запроваджений у цивільному та кримінальному судочинстві України. Так, у відповідності до ст. 293 ЦПК у складі одного судді та двох присяжних у межах окремого провадження розглядаються справи про: — обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності; — визнання особи безвісно відсутньою чи оголошення померлою; — усиновлення; — надання психіатричної допомоги в примусовому порядку; — примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.
В усіх інших випадках у цивільному судочинстві законодавець не передбачає участі присяжних.
Також присяжні залучаються для розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції, якщо за скоєння злочину, в якому обвинувачується особа, передбачено покарання у вигляді довічного ув'язнення і сам обвинувачений подав клопотання про розгляд його справи судом присяжних. В Україні суд присяжних діє лише на рівні місцевого загального суду першої інстанції.
Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого — судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Винесення присяжними самостійного вердикту не передбачено.
_03_03.png)
