Узагальнення судової практики вирішення судами процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах

 

У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я

судової практики вирішення судами процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах

 

На виконання листа Апеляційного суду Київської області №07-16/14 від 06 червня 2014 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області проведено узагальнення судової практики вирішення судами процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах.

Метою проведення зазначеного узагальнення є вивчення практики суду з вказаного питання з метою виявлення проблемних або спірних питань, які виникають при розгляді вищезазначених справ.

За період 2013 р. та перше півріччя 2014 року перебувало в провадженні справ про вирішення судами процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах: 516 справ (2013 рік – 277 справ, 2014 рік – 239 справ), з яких розглянуто – 435 (за 2013 рік – 276 справ, за 2014 рік – 159 справ). Залишок нерозглянутих справ становить 81 справа станом 16.06.2014 року (дана категорія справ стосувалась поновлення строку на пред’явлення виконавчого документу стягувачем).  

Прикладами найбільш характерних помилок можливо зазначити наступні справи:

1. Цивільна справа № 6/359/58/2013 р. за скаргою Синяченко Олени Миколаївни про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню. Ухвалою судді 28.05.2013 р. скаргу було залишено без руху та надано строк – п’ять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків. Оскільки, викладені в скарзі обставини справи, які мають значення для справи, не підтверджені доказами, а саме: до скарги не додано рішення Бориспільського міськрайонного суду від 17.10.2010 р., рішення від 12.04.2013 р. та видані на підставі даних рішень виконавчі листи, а також не додані копії заяв для стягувачів. У визначений строк Синяченко О.М. у повній мірі недоліки, які зазначені в ухвалі від 28.05.2013 р. не усунула, а тому суд прийшов до висновку про неможливість відкриття провадження та скаргу вважати неподаною та повернути скаргу Синяченко О.М.

12.07.2013 р. на ухвалу від 25.06.2013 р. була подана апеляційна скарга.

Ухвалою судді Апеляційного суду Київської області від 13.08.2013 р. апеляційну скаргу Синяченко О.М. залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків п’ять днів з дня отримання ухвали. Станом на 23.09.2013 р. зазначені в ухвалі недоліки не усунуті апелянтом, тому відповідно до вимог ст.ст. 297, 121 ЦПК України апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

2. Цивільна справа № 6/359/4/2013 р. за поданням ВДВС Бориспільського МРУЮ Київської області про примусове проникнення до житла Парубець Л.М. Ухвалою судді 01.02.2013 р. подання про примусове проникнення до житла Парубець Л.М. було задоволено.

06.02.2013 р. надійшла апеляційна скарга від Парубець Л.М. на ухвалу від 01.02.2013 р.

Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Київської області від 27.05.2013 р. апеляційну скаргу задоволено частково.

Колегія суддів Апеляційного суду Київської області дійшла до висновку, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції викладеного не врахував і помилково дійшов висновку про необхідність задоволення подання державного виконавця про примусове проникнення до житла.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, порушення норм матеріального і процесуального права при її постановленні, на переконання апеляційного суду, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи у суді другої інстанції.

За таких обставин постановлена ухвала  підлягає скасуванню згідно положень п.2 ст. 312  ЦПК України.

При цьому, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні подання, оскільки необхідність входження до житла боржника відпала із скасуванням рішення на підставі якого був виданий виконавчий лист і відкрито виконавче провадження.

3. Цивільна справа № 6/359/68/2013 р. за поданням ВДВС Бориспільського МРУЮ Київської області про примусове проникнення до житла Гордієнко В.М., Гордієнко Ю.Б., Гордієнко А.В., Гордієнко І.В., Гордієнко В.В., Гордієнко О.І., Гордієнко М.В., Гордієнко О.В., Гордієнко О.М., Гордієнко І.О., Гордієнко С.О., Гордієнко М.О., Гордієнко Н.М., Гордієнко І.О. Ухвалою судді від 26.06.2013 р. подання державного виконавця було задоволено. На ухвалу суду Гордієнком В.М. 09.07.2013 р. була подана апеляційна скарга.

Колегія суддів Апеляційного суду Київської області перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія судців дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи подання державного виконавця суд першої інстанції виходив з того, що боржники в добровільному порядку рішення суду не виконують, перешкоджають проникненню до свого житла, разом з тим без примусового проникнення до житла боржника державний виконавець позбавлений можливості застосувати всі заходи для виконання виконавчого провадження.

Колегія суддів погодилась з такими висновками суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла і не допускається проникнення до нього чи до іншого володіння особи та проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Проте указана конституційна гарантія не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Тому вказане обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначене в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Згідно з положеннями ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла боржника при виконанні судових рішень та рішень інших органів ( посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла за поданням державного виконавця.

Відповідно до ст. 1, з п. 15 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" ( далі Закону) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). У процесі здійснення виконавчого провадження, державний виконавець має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника -фізичної особи, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі ДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції знаходиться виконавчий лист № 2-615/2004 року від 12 січня 2010 року виданий Бориспільським міськрайонним судом Київської області 03 лютого 2010 року, яким було замінено зобов’язальний спосіб і порядок виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 24.12.2004 року на примусовий, зокрема: Гордієнко В.М., Гордієнка Ю.Б., з їх неповнолітніми дітьми Гордієнко A.B., Гордієнко І.В., Гордієнко В.В., Гордієнко В.М., Гордієнко О.І., з їх неповнолітніми дітьми Гордієнко М.В., Гордієнко О.В., Гордієнко О.М., Гордієнко І.О., з їх неповнолітніми дітьми Гордієнко С.О., Гордієнко М.О., Гордієнко Н.М., Гордієнко І.О., звільнити належні позивачеві територію і всі зайняті приміщення за адресою: 0853, Артем Б-3, Київська область, Бориспільський район, 3-й км. Переяслав-Хмельницької траси шляхом примусового виселення відповідачів з усіма іншими фізичними особами їх сімей з будівель №3,5; вивезення належного відповідачам майна та обладнання з будівель № 3, 5; вивезення з усіх господарських споруд домашньої худоби, свиней, коней, домашньої птиці, які належать відповідачам. В тому числі - з хлівів, територій, які відповідачі використовують на об'єкти під вигул та з футбольного поля і-альтанки; вивезення належних відповідачам техніки та інвентаря з усіх складських, господарських приміщень та майстерні; вивезення належної відповідачам сільськогосподарської та іншої продукції з усіх складських та господарських споруд та приміщень, вивезення з території об'єкту всіх належних відповідачам транспортних засобів, палива, мінеральних добрив, обладнання для техніки та інших матеріальних цінностей; виключення відповідачів з обліку всіх комунальних і обслуговуючих підприємств Бориспільського району та м. Бориспіль Київської області; заборонити в подальшому в’їзд на територію об'єкта автотранспорту, сільськогосподарської продукції, розміщення та складу, в т.ч. в буртах, сільськогосподарської продукції, проведення в майстернях ремонтних робіт сільськогосподарської та іншої техніки, зберігання паливо мастильних матеріалів, запасних частин, коліс для тракторів, тощо, займати будь-які приміщення під склади, майстерні, використовувати територію для зберігання майна, яке належить відповідачам.

Постановою старшого державного виконавця ВДВС Бориспільського МРУЮ 10.02.2010 року було відкрито виконавче провадження та надано строк добровільного виконання рішення від 24.12.2004 року до 25.02.2010 року, з якою боржники ознайомлені під підпис.

Відділом ДВС Бориспільського МРУЮ неодноразово надсилались боржникам вимоги про добровільне виконання рішення суду, однак боржники в добровільному порядку рішення суду не виконали, не виселились, в будинок та приміщення державного виконавця не впускають, двері не відчиняють.

Таким чином, державним виконавцем було дотримано вимог закону щодо належного повідомлення боржника про вчинення виконавчих дій, а доводи апелянта про те, що подання державного виконавця про примусове проникнення до житла боржників є надуманим, спростовуються наявними у матеріалах справи актами державного виконавця, згідно з якими боржниками не надано можливості потрапити до приміщень.

Таким чином, подання державного виконавця є обґрунтованим, вимоги підтверджені належними та допустимими доказами у справі, а доводи апелянта не ґрунтуються на вимогах закону, тому ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, а доводи апелянта є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що проникнення до житла боржника необхідне для виконання рішення суду, яке набрало законної сили, і його виконання неможливе без вказаного заходу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення подання.

Доводи апеляційної скарги про порушення державним виконавцем порядку проведення виконавчих дій нічим не підтверджені і спростовуються матеріалами справи.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду має залишитись без змін.

4. Цивільна справа №6/359/11/2014 р. за поданням ВДВС Бориспільського МРУЮ Київської області щодо примусового входження в житло Дуброва В.В.

Ухвалою судді від 31.01.2014 р. подання про примусове проникнення було задоволено.

На дану ухвалу 12.02.2014 р. була подана апеляційна скарга.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 16.04.2014 р. апеляційну скаргу Дуброва В.В. задоволено частково.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 4 листопада 2013 року старший державний виконавець ВДВС Бориспільського МРУЮ виніс постанови про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчого листа про вселення Дубрової І.В., Дуброва Д.В. та Кріта Я.Л. в квартиру №10 по вулиці Радянській, 3 в селі Ревному Бориспільського району.

Відповідно до ч.2 ст.79 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення державний виконавець виконує його примусово. Примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому.

Згідно з ч.1 ст.376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Постановляючи ухвалу про примусове проникнення в квартиру №10 по вулиці Радянській, 3 в селі Ревному Бориспільського району суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до актів державного виконавця від 12 листопада 2013 року (а.с.8) та 3 грудня 2013 року Дубров В.В. не відкривав вхідні двері та не надав стягувачам ключі від них. У такий спосіб він перешкоджає вселенню Дубрової І.В., Дуброва Д.В. та Кріта ЯЛ. в квартиру.

Однак, з такими висновками колегія суддів не погодилась.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» копія постанови про відкриття виконавчого провадження надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як вбачається з матеріалів справи, Дубров В.В. не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження і ним не було отримано повідомлень від державного виконавця про час і місце виконавчої дії, яка буде проведена. Також відсутні докази того, що кореспонденція повернулася з адреси боржника у зв'язку з його відмовою в отриманні поштового відправлення або у зв'язку з тим, що боржник не знаходиться за такою адресою.

З огляду на те, що з'ясування вказаних обставин має суттєве значення для правильного вирішення судом подання, колегія суддів приходить до висновку, що державним виконавцем не були вжиті всі можливі заходи без порушення прав та інтересів стягувана та боржника щодо вселення Дубрової І.В., Дуброва Д.В. та Кріта ЯЛ.

Виходячи з вищенаведеного, ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Цивільна справа № 6/359/3/2014 р. за поданням ВДВС Бориспільського МРУЮ Київської області щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта гр. Шандурського Р.О. Ухвалою судді від 17.01.2014 р. у задоволенні подання було відмовлено. На дану ухвалу 03.02.2014 р. була подана апеляційна скарга.

Ухвалою судді Апеляційного суду Київської області від 10.02.2014 р. апеляційну скаргу державного виконавця ВДВС Бориспільського МРУЮ Київської області залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків п’ять днів з дня отримання ухвали. Станом на 11.03.2014 р. зазначені в ухвалі недоліки апелянтом не усунуті в належний строк, тому відповідно до вимог ст.ст. 297, 121 ЦПК України апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

6. Цивільна справа № 6/359/151/2014 р. за поданням ВДВС Бориспільського МРУЮ Київської області про встановлення або заміну способу і порядку виконання рішення суду.

Ухвалою судді від 24.02.2014 р. подання було задоволено.

На дану ухвалу 19.03.2014 р. була подана апеляційна скарга.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 28.04.2014 р. апеляційну скаргу було задоволено частково.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи подання старшого державного виконавця ВДВС Бориспільського МРУЮ, суд першої інстанції керувався ст.373 ЦПК України та ч.1 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» й виходив із наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення суду.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 06 вересня 2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Бориспільського МРУЮ Йова P.O. було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2/359/2392, виданого 03 вересня 2013 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області про зобов'язання Завідняк O.A. за її власний рахунок знести будинок, зведений нею на земельній ділянці № 5 по вул. Ентузіастів, 16 в CT «Перемога-Плюс», що розташовується на території Гнідинської сільської ради. Боржнику запропоновано добровільно виконати рішення суду до 13 вересня 2013 року.

У визначений державним виконавцем строк рішення суду боржником не виконано, що підтверджується актом державного виконавця від 13 вересня 2013 року.

Постановою державного виконавця від 13 вересня 2013 року на боржника накладено штраф у розмірі 1700 грн. за невиконання рішення суду.

20 вересня 2013 року державним виконавцем на адресу Завідняк O.A. надіслано вимогу, в якій її зобов'язано виконати рішення суду до 27 вересня 2013 року виконати рішення суду.

З акту державного виконавця від 27 вересня 2013 року вбачається, що боржником рішення суду не виконано.

Постановою старшого державного виконавця від 27 вересня 2013 року на Завідняк O.A. накладено штраф у розмірі 340 грн. за повторне невиконання рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що 13 листопада 2013 року до ВДВС Бориспільського МРУЮ звернулася Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області з листом № 7/10-10/1311/03, в якому просила ВДВС Бориспільського МРУЮ звернутись до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, на примусове знесення будинку, зведеного на земельній ділянці № 5, по вул. Ентузіастів, 16 CT «Перемога Плюс» за рахунок стягувана з послідуючим стягненням боргу з відповідача.

Відповідно до вимог ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Згідно з ч.1 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, встановлений главою 7 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення  підлягає  негайному  виконанню,  його  виконання  перевіряється  не  пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Правовий аналіз вказаної норми закону свідчить про те, що спеціальним законом, а саме Законом України «Про виконавче провадження», встановлений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії, обов'язки і права державних виконавців, які у разі необхідності мають право залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувана та здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами. Тому надання державному виконавцю будь-яких прав на проведення виконавчих дій з виконання рішення суду, які він має відповідно до спеціального закону ще й судовим рішенням, не потрібно.

Задовольняючи подання про зміну способу і порядку виконання рішення суду на зобов'язання Завідняк O.A. знести будинок за рахунок стягувана, суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст.213,214 ЦПК України на вказану норму закону уваги не звернув та передчасно дійшов висновку про задоволення вказаного подання.

Відповідно до вимог ч.3 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню на підставі ст.312 ЦПК України з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки постановлена з порушенням порядку, встановленого для його вирішення.

13.05.2014 р. справа надійшла до Бориспільського міськрайонного суду Київської області. 23.05.2014 р. суддею була винесена ухвала, якою було відмовлено у задоволенні подання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Зважаючи на те, що після рішення суду, яке вступило у законну силу, вимагає виконання сторонами та іншими особами, щодо яких воно ухвалене, суд не завжди виступає суб’єктом цих правовідносин. І ці правовідносини не завжди є цивільними процесуальними.                Відповідно до ст. 368 ЦПК за кожним рішенням, яке набрало законної сили або допущене до негайного виконання, за заявою особи, на користь якої воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Підставою для виконання є також ухвали про забезпечення позову, визнання мирової угоди. Силу виконавчого документа має і судовий наказ. Коли на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що є в кількох місцях, або коли рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним листом. Виконавчі документи про стягнення виконавчого збору направляються до органів податкової служби, які у подальшому виступатимуть стягувачами. У порядку, встановленому цивільним процесуальним законом, можуть розглядатися справи з приводу:  видачі дубліката виконавчого листа або судового наказу (ст. 370 ЦПК, ст. 111 Закону України «Про виконавче провадження»); поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання (ст. 371 ЦПК, ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження»); відстрочка або розстрочка виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання (ст. 373 ЦПК, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження»); розгляд питання про затвердження мирової угоди та відмови від примусового виконання рішення (ст. 372 ЦПК, ст. 111, 37 Закону України «Про виконавче провадження»); вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу (ст. 374 ЦПК, ст. 78 Закону України «Про виконавче провадження»); вирішення питання про оголошення розшуку боржника або дитини (ст. 375 ЦПК, ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження»); вирішення питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи (ст. 376 ЦПК, ч. 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»); вирішення питання про звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках (ст. 377 ЦПК); заміна сторони виконавчого провадження (ст. 378 ЦПК, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»); визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (ст. 379 ЦПК, ч. 6 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»); роз’яснення судового рішення (ст. 221 ЦПК, ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»); розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця (судовий контроль за виконанням судових рішень) (розділ VII ЦПК, ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження»); вирішення питання про поворот виконання (ст.ст. 380-382 ЦПК).Втрачений оригінал виконавчого листа чи судового наказу може бути поновлений шляхом видачі дубліката за заявою стягувача або державного виконавця. Справа розглядається судом, який видав виконавчий документ з викликом сторін та заінтересованих осіб, при чому їхня неявка у судове засідання не є перешкодою для вирішення питання. За видачу дубліката виконавчого документа справляється плата (ст. 370 ЦПК). У випадку пропуску строку пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання (виконавчої давності) стягувач може звернутися до суду із заявою про його поновлення. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання і розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі, проте їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк (ст. 371 ЦПК).За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити спосіб і порядок виконання рішення (ст. 373 ЦПК). Мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення на затвердження. Суд має право перевірити і не затвердити мирову угоду або не прийняти відмови стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб. За результатами розгляду мирової угоди або відмови від примусового виконання суд постановляє ухвалу відповідно до загальних правил щодо розпорядження матеріально-правовими правами сторін цивільного процесу (ст.ст. 174-175, 372 ЦПК). Питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу вирішується судом за поданням державного виконавця у десятиденний строк з викликом у судове засідання сторін та за обов’язковою участю представників органів опіки та піклування. Проте неявка сторін не є перешкодою для вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу (ст. 374 ЦПК).Розшук у виконавчому провадженні оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача. Суд має право витребувати від державного виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку. Суд розглядає подання державного виконавця у десятиденний строк (ст. 375 ЦПК).Для забезпечення конституційного принципу недоторканості житла державний виконавець для проведення виконавчих дій, пов’язаних із примусовим проникненням до житла чи іншого володіння особи повинен звернутися до суду. Заявником у справі виступає державний виконавець, який подає до суду заяву, погоджену із начальником відділу державної виконавчої служби. Ці питання вирішуються судом негайно за участю державного виконавця, без виклику чи повідомлення сторін чи інших заінтересованих осіб (ст. 376 ЦПК). Допускається законом можливість звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що знаходяться на поточних, депозитних чи інших рахунках цих осіб. Вирішення такого питання, а також питання про звернення стягнення на грошові кошти, які знаходяться на рахунках самого боржника, здійснюється судом за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Це питання вирішується за участю державного виконавця без виклику чи повідомлення сторін чи інших заінтересованих осіб (ст. 377 ЦПК). У десятиденний строк судом розглядається питання про правонаступництво у виконавчому провадженні. Це здійснюється за поданням державного виконавця або за заявою особи, яка бажає вступити правонаступником. Суду повинні бути представлені документи, які підтверджують правонаступництво у матеріальних правовідносинах (ст. 378 ЦПК). У разі звернення стягнення на майно, яке перебуває у спільній власності, постає потреба визначення частки у ній боржника. Тому державний виконавець повинен звернутися до суду із відповідним поданням, яке розглядається судом у десятиденний строк з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Їхня неявка не перешкоджає вирішенню питання (ст. 379 ЦПК).

В ході проведення аналізу встановлено, що основними причинами скасування судових рішень залишаються:

-    неповне з’ясування судом обставин справи, що мають значення для справи;

- недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

-    невідповідність висновків суду обставинам справи;

- неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Цивільні справи пов’язані з виконанням судових рішень ( розділ VI Цивільного процесуального кодексу України) вирішуються судами неоднозначно, а тому потребують правового роз’яснення.

Разом з тим, мали місце порушення судом при розгляді справ цієї категорії як вимог матеріального, так і процесуального законодавства. Це послужило підставою для скасування судових рішень в апеляційному порядку.

В той же час існували випадки неоднакового застосування норм матеріального та процесуального права при перегляді ухвал суду першої інстанції в апеляційному порядку, що також впливає на зроблені судом першої інстанції висновки при розгляді справ, пов’язаних з виконанням судових рішень.

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області  перебувало сім скарг ТОВ «Бізнес – Парк 3000» на дії та постанови державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Бориспільського МУЮ у Київській області, які оскаржені в установленому законом порядку до Апеляційного суду Київської області.

Рішення по чотирьом справам переглянуті в апеляційному порядку та обговоренні на оперативній нараді суддів та працівників апарату суду 24 березня 2014 року.

Однак, при обговоренні ухвал апеляційної інстанції на нараді, встановлено, що попри подібність суспільно – правових відносин, вони отримали неоднакову цивільно – правову оцінку, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень Апеляційного суду Київської області.

Так, ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Журавського В.В. від 16 грудня 2013 року у задоволенні скарги ТОВ «Бізнес – Парк 3000» на неправомірні дії та постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження про витребування з незаконного володіння ТОВ «Бізнес – Парк 3000» на користь держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації земельної ділянки площею 9,9999 га., що розташована на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 28 січня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ «Бізнес – Парк 3000» задоволено частково, ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2013 року скасовано і передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Журавського В.В. від 16 грудня 2013 року у задоволенні скарги ТОВ «Бізнес – Парк 3000» на неправомірні дії та постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження про витребування з незаконного володіння ТОВ «Бізнес – Парк 3000» на користь держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації земельної ділянки площею 8,2520 га., що розташована на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 12 лютого 2014 року апеляційну скаргу ТОВ «Бізнес – Парк 3000» відхилено, ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2013 року залишено без змін.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. від 23 грудня 2013 року у задоволенні скарги ТОВ «Бізнес – Парк 3000» на неправомірні дії та постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження про витребування з незаконного володіння ТОВ «Бізнес – Парк 3000» на користь держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації земельної ділянки площею 3,5589 га., що розташована на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 13 лютого 2014 року апеляційну скаргу ТОВ «Бізнес – Парк 3000» задоволено частково, ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2013 року в частині відмови у визначенні протиправними дій державного виконавця щодо нене правлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією скасовано і постановлено нову ухвалу.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Чирки С.С. від 23 грудня 2013 року у задоволенні скарги ТОВ «Бізнес – Парк 3000» на неправомірні дії та постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження про витребування з незаконного володіння ТОВ «Бізнес – Парк 3000» на користь держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації земельної ділянки площею 6,0002 га., що розташована на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 13 березня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ «Бізнес – Парк 3000» відхилено, ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2013 року залишено без змін.

З огляду на вище викладене, прошу надати роз’яснення з приводу неоднакового застосування норм права апеляційною інстанцією при перегляді рішень Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

вул. Київський шлях, 72, м. Бориспіль, 08300 Тел./факс (04595) 6-76-19 E-mail:

inbox@bpm.ko.court.gov.ua

 

 

24 червня 2014р. №

На вих. № 07-16/14

 

Секретарю Судової палати

з розгляду цивільних справ

В.Д. Лащенко

вул. Володимирська,15, м. Київ-25, 01025

 

 

Бориспільський міськрайонний суд Київської області направляє узагальнення судової практики вирішення судами процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах.

 

         

            Додаток: узагальнення на 8 арк.,

            6 цивільних справ: цивільна справа № 6/359/58/2013 р.,

                                             цивільна справа № 6/359/4/2013 р.,

                                             цивільна справа № 6/359/68/2013 р.,

                                             цивільна справа №6/359/11/2014 р.,

                                             цивільна справа № 6/359/3/2014 р.,

                                             цивільна справа № 6/359/151/2014 р.

 

 

 

 

 

                Голова

Бориспільського міськрайонного суду

                     Київської області                                                                 С.М. Вознюк

 

 

Виконавці:

Темнік К.В.

Онішко І.В.