Верховний Суд роз’яснив підстави для видачі судом дубліката виконавчого листа

Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат – це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 419/310/12.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що Акціонерне товариство «П» звернулося до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська у цивільній справі № 419/310/12.

Заявник вказує, що надіслане 24 червня 2020 року Чечелівським відділом  ДВС у м. Дніпрі поштове відправлення з дублікатом виконавчого листа   № 419/310/12 та копією постанови держвиконавця про повернення виконавчого документа стягувачу АТ «П» не отримувало, а тому дублікат вказаного виконавчого документа є таким, що втрачений при пересилці.

Ухвалою суду першої інстанції відмовлено у задоволенні заяви АТ «П» про видачу дублікату виконавчого листа Красногвардійського районного суду  м. Дніпропетровська у цивільній справі № 419/310/12. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що строк пред`явлення виконавчого листа Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська сплив та судом не поновлений.

Апеляційний суд залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.

Позиція Верховного Суду

ВС зазначив, що пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат – це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

ВС підкреслив, що відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження  № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

ВС зауважив, що відмовляючи у задоволенні заяви АТ «П» про видачу дублікату виконавчого листа Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська у цивільній справі № 419/310/12, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що строк пред`явлення виконавчого листа № 419/310/12, виданого 18 червня 2012 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська сплив та судом не поновлений.

Крім того, відмовляючи у видачі дублікату виконавчого листа, суди виходили з відсутності доказів його втрати. ВС наголосив, що вказані висновки є передчасними з наступних підстав.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на момент видачі судом виконавчого листа  № 2/419/1138/2012 були врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (Закон № 606-XIV).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред’явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Разом із тим, частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження, № 1404-VIII, який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року  та діяв на час ухвалення оскаржуваного судового рішення (далі - Закон № 1404-VIII), виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені у вказаних правових нормах, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню,  з наступного дня після його постановлення.

Згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 23 Закону № 606-XIV у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (частина друга статті 23 Закону № 606-XIV).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (частина третя статті 23 Закону № 606-XIV).

ВС підкреслив, що аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що строк пред’явлення виконавчого документа до виконання переривається пред’явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа не позбавляє його права повторно пред’являти виконавчий документ до виконання.

Із матеріалів справи убачається, що АТ «П» неодноразово пред`являло виконавчий лист № 2/419/1138/2012 та його дублікат, видані Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська, до виконання, після чого державний виконавець відкривав виконавче провадження, а в подальшому, здійснивши ряд виконавчих дій, своєю постановою повертав виконавчий документ стягувачу без виконання у зв`язку з неможливістю виконати рішення суду, оскільки у боржника не виявлено майно, на яке можливо звернути стягнення в межах суми боргу.

Таке повернення мало місце, зокрема, 21 березня 2013 року, 21 жовтня 2013 року, 27 листопада 2014 року, 09 грудня 2015 року, 22 вересня 2017 року, 27 квітня 2018 року, 24 грудня 2019 року, 24 червня 2020 року, чим, у відповідності до пункту 1 частини першої, частин другої, третьої статті 23 Закону № 606-XIV, частин четвертій, п`ятій статті 12 Закону № 1404-VIII строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривався, тобто поновлювався.

Крім того, при винесенні 12 липня 2017 року ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська про видачу дубліката виконавчого листа фактів пропуску стягувачем строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання встановлено не було.

Разом з тим, за правилами частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

З огляду на викладене, належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом із направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення

ВС зазначив, що  в матеріалах справи відсутнє рекомендоване повідомлення про вручення надісланого стягувачу 24 червня 2020 року Чечелівським відділом  ДВС у м. Дніпріпоштового відправлення з дублікатом виконавчого листа № 2/419/1138/2012, виданого 28 серпня 2017 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку апеляційний суд на вказане належної уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви АТ «Полтава-банк» про видачу дублікату виконавчого листа.

Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду і направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Джерело: «Судово-юридична газета»