КСУ розмежував поняття "конфіскації майна" та "спеціальної конфіскації"

Раніше ми писали , що Конституційний Суд підтвердив конституційність положень щодо спеціальної конфіскації.

Відповідне рішення №1-р/2022 було ухвалено 30.06.2022.

Автори клопотання стверджували про невідповідність статей 96-1, 96-2 Кримінального кодексу України низці приписів Конституції України. Зокрема, заявники зазначали, що „ за своєю правовою сутністю інститут спеціальної конфіскації, хоч і належить до інших заходів кримінально-правового характеру, фактично, поряд із конфіскацією, є ще одним видом покарання за злочин “.

У Рішенні КСУ розмежував поняття "конфіскації майна" та "спеціальної конфіскації" та зазначив, що конфіскація майна полягає у примусовому безоплатному вилученні майна, яке є власністю засудженого. Внаслідок чого конфіскація майна є видом покарання, застосування якого має на меті покарання винного, його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень цим та іншими особами. Натомість спеціальна конфіскація застосовується у разі, коли майно вилучається у особи, яка не є власником чи сумлінним власником такого майна, а тому цей захід має некараний характер.

Тому твердження заявників про застосування до особи одночасно двох видів однакових покарань (конфіскації майна та спеціальної конфіскації) є безпідставними.

Суд також зазначив, що спеціальна конфіскація не є видом кримінального покарання, тому її застосування, зокрема, примусове безоплатне вилучення майна у недобросовісної третьої особи на підставі судового рішення (вирок, ухвала) не є притягненням до кримінальної відповідальності.

Суд у Рішенні зазначив, що судове рішення (вирок, ухвала) про застосування спеціальної конфіскації:

• є юридичним актом індивідуальної дії, що встановлює факт незаконності та недобросовісності набуття певною особою конкретного майна;
• спростовує презумпцію правомірності набуття права власності, встановлену в частині другій статті 328 Цивільного кодексу України.

В результаті це судове рішення є підставою для вилучення такого майна в особи, щодо якої може бути застосована спеціальна конфіскація .

На підставі чого Суд дійшов висновку, що застосування спеціальної конфіскації припиняє не право власності або право сумлінного володіння майном, а незаконне та недобросовісне володіння, тимчасово набуте внаслідок умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, визначеного КК України.

Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених КК, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою та третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 19 209-1, 210 , частинами першою та другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 29 та 29, частиною першою статей 301, 302, 11, 313, 318, 319, 362, статтею 363,частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 КК України.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі:

1) обвинувального вироку суду;

2) ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру;

4) ухвали суду про застосування примусових заходів виховного характеру.

У випадках, коли об'єктом спеціальної конфіскації є майно, вилучене з цивільного обігу, воно може бути застосовано на підставі:

1) ухвали суду про закриття кримінального провадження з інших підстав, ніж звільнення особи від кримінальної відповідальності;

2) ухвали суду, винесеного в порядку частини дев'ятої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням слідчого або прокурора, якщо кримінальне провадження закривається ними.

Статтею 96-2 КК визначено випадки застосування спеціальної конфіскації.

Зокрема, частиною першою цієї статті встановлено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для відмінювання особи до скоєння кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його скоєння;

3) були предметом кримінального правопорушення, крім повертаних власнику (законному власнику), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби або знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім повертаних власнику (законному власнику), який не знав і не міг знати про їхнє незаконне використання.

Джерело: ЛІГА-ЗАКОН