Верховним Судом залишено без змін рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області

У квітні 2019 року Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»   звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Бориспільська районна державна нотаріальна контора, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовну заяву мотивовано тим, що 01 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі -АТ «Райффайзен Банк Аваль»), та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір, за умовами якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» зобов`язався надати кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом у розмірі 233 070,00 дол. США, а ОСОБА_5 зобов`язався щомісячно до 01 лютого 2018 року повертати кредит шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 3 618,79 дол. США та відсотків за користування кредитом у розмірі 14,00 % річних.

Для забезпечення належного виконання грошових зобов`язань за кредитним договором 01 лютого 2008 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 уклали договір іпотеки, за яким ОСОБА_5 передав в іпотеку АТ «Райффайзен Банк Аваль» нерухоме майно, а саме земельну ділянку площею 0,150 га. АТ «Райффайзен Банк Аваль» виконав свої зобов`язання за кредитним договором та перерахував ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 233 070,00 дол. США.

В ході проведення претензійно-позовної роботи АТ «Райффайзен Банк Аваль» стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Станом на 12 листопада 2018 року заборгованість ОСОБА_5 перед АТ «Райффайзен Банк Аваль» становила 354 154,74 дол. США.

Відповідачі проживали з ОСОБА_5 за однією адресою, тому вважаються такими, що прийняли спадщину після його смерті. У зв`язку з цим до відповідачів у складі спадщини перейшли всі права та обов`язки, що належали спадкодавцю, в тому числі й за кредитним договором та договором іпотеки.

Ураховуючи зазначене, АТ «Райффайзен Банк Аваль» просило суд:  у рахунок погашення боргу за кредитним договором від 01 лютого 2008 у розмірі 284 680,69 дол. США звернути стягнення на земельну ділянку площею 0,150 га.  АДРЕСА_1 , які є предметом іпотеки, шляхом продажу їх на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; - виселити ОСОБА_6 , яка зареєстрована та проживає в зазначеному будинку, та зняти її з реєстраційного обліку.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2020 року,  до участі в розгляді справи залучено співвідповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2020 року,  до участі в розгляді цивільної справи залучено правонаступника позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ред Пойнт Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Ред Пойнт Фінанс»), а також замінено законного представника неповнолітньої ОСОБА_2 з ОСОБА_6 на ОСОБА_1.

У березні 2021 року ТОВ «ФК «Ред Пойнт Фінанс» подало заяву про зміну предмета позову, звернувшись до суду з позовом до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Бориспільська районна державна нотаріальна контора, Служба у справах дітей та сім»ї Бориспільської районної державної адміністрації, про звернення стягнення на спадкове майно.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2021 року у задоволенні позову ТОВ «ФК «Ред Пойнт Фінанс» відмовлено.

Постановою від 23 вересня 2021 року Київський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Ред Пойнт Фінанс», рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2021 року - без змін.

У листопаді  2021 року ТОВ «ФК «Ред Пойнт Фінанс»  звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги ТОВ «ФК «Ред Пойнт Фінанс».

Фактичні обставини справи, встановлені судами

01 лютого 2008 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль», уклало з ОСОБА_5 кредитний договір відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» зобов`язалося надати кредит у розмірі 233 070,00 дол. США, а ОСОБА_5 зобов`язався щомісячно до 01 лютого 2018 року повертати кредит шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 3 618,79 дол. США, а також відсотків за користування кредитом у розмірі 14,00 % річних.

Того ж дня для забезпечення належного виконання грошових зобов`язань ОСОБА_5 за вказаним кредитним договором, між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 , укладений договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_5 передав в іпотеку АТ «Райффайзен Банк Аваль» нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,150 га, а також житловий будинок, загальною площею 196,90 кв. м, що розташований за адресою:

АДРЕСА_1 .

АТ «Райффайзен Банк Аваль» виконав свої зобов`язання за кредитним договором та надав ОСОБА_5 кредит у розмірі 233 070,00 дол. США.

27 березня 2009 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 уклали додаткову угоду до кредитного договору від 01 лютого 2008 року, якою тимчасово на період з 27 березня 2009 року до 27 березня 2010 року було зменшено розмір щомісячного платежу за кредитним договором, а також був збільшений розмір кредиту шляхом видачі додаткового траншу 27 березня 2009 року у розмірі 1 818,81 дол. США.

ОСОБА_5 належним чином грошові зобов`язання перед АТ «Райффайзен Банк Аваль» не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість, яка станом на 19 лютого 2011 року становить 354 154,74 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України на 19 лютого 2011 року становить в еквіваленті 2 812 590,70 грн. та складається з: заборгованості за основним боргом - 239 920,10 дол. США, що в еквіваленті 1905 373,46 грн, а також заборгованості за відсотками - 44 760,59 дол. США, що в еквіваленті 355 475,18 грн, пені - 69 474,05 дол. США, що в еквіваленті 551 74,06 грн.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

07 грудня 2011 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до Бориспільської районної державної нотаріальної контори із запитом стосовно факту смерті ОСОБА_5 , інформації щодо відкриття спадкової справи, а також спадкоємців померлого.

Листом від 17 грудня 2011 року завідувач Бориспільської районної державної нотаріальної контори Черненко Н. Б. повідомила АТ «Райффайзен Банк Аваль» про заведення спадкової справи  після смерті ОСОБА_5.

22 листопада 2012 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» направило до нотаріальної контори претензію, якою просило визнати АТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитором померлого ОСОБА_5 за кредитним договором, а також надати інформацію стосовно майна та осіб, які подали заяву про прийняття спадщини. Ця претензія отримана Бориспільською районною державною нотаріальною конторою 24 листопада 2012 року, згідно зі штампом вхідної кореспонденції.

25 червня 2020 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» уклав з АТ «ОКСІ Банк» договір відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступив ПАТ «ОКСІ Банк» право вимоги до ОСОБА_5 за кредитним договором від 01 лютого 2008 року  та договором іпотеки від 01 лютого 2008 року. Вказана обставина підтверджується актом приймання-передачі документації за договором відступлення права вимоги від 25 червня 2020 року.

В той же день ПАТ «ОКСІ Банк» уклав з ТОВ «ФК «Ред Пойнт Фінанс» договір відступлення права вимоги, за яким ПАТ «ОКСІ Банк» відступив ТОВ «ФК «Ред Пойнт Фінанс» право вимоги до ОСОБА_5 за кредитним договором від 01 лютого 2008 року  та договором іпотеки, згідно з актом приймання-передачі за договором відступлення права вимоги  від 25 червня 2020 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Спадкування як перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України), є підставою для універсального правонаступництва у цивільних правовідносинах.

За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Оскільки зі смертю боржника грошові зобов`язання включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Визначені статтею 1281 ЦК України строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців є преклюзивними, їх сплив має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права).

Поняття «строк пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не тотожне поняттю «позовна давність». Так, частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 371/444/17 (провадження № 61-28842св18).

Відповідно до частин другої, третьої та четвертої статті 1281 ЦК України (в редакції, чинній на момент смерті ОСОБА_5 ) кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

При вирішенні спору про стягнення із спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Такого висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 21 серпня 2019 року в справі № 320/6489/16-ц (провадження № 61-19229св18), від 21 жовтня 2020 року в справі № 212/5525/16-ц (провадження № 61-20174св19).

Керуючись пунктом 189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, банк просив визнати АТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитором померлого, без зазначення взагалі розміру заборгованості. У випадку наявності даної інформації, банк просив повідомити таке: дату смерті, інформацію про відкриття спадкової справи, інформацію стосовно осіб, які подали заяви про прийняття спадщини, інформацію про наявність спадкоємця на користь якого посвідчено заповіт на майно чи його частку, інформацію про прийняття спадщини після померлого.

У випадку наявності такого, банк просив повідомити про видачу свідоцтва про право на спадщину із зазначенням того, на чиє ім`я свідоцтво було видане, а також перелік майна, успадкованого спадкоємцем .

17 грудня 2011 року листом завідувач Бориспільської районної державної нотаріальної контори Черненко Н. Б. повідомила АТ «Райффайзен Банк Аваль» про заведення спадкової справи  після смерті ОСОБА_5.

22 листопада 2012 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» направило до Бориспільської районної державної нотаріальної контори претензію, в якій зазначало, що станом на дату смерті ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), з яким банком 01 лютого 2008 року був укладений кредитний договір, заборгованість за вказаним кредитним договором становить 353 743, 54 дол. США, що в еквіваленті - 2 809 325,07 грн. Банк просив визнати АТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитором померлого ОСОБА_5 за кредитним договором, а також надати інформацію стосовно майна та осіб, які подали заяву про прийняття спадщини. Ця претензія отримана Бориспільською районною державною нотаріальною конторою 24 листопада 2012 року.

Ураховуючи зазначене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що направлення банком листа від 07 грудня 2011 року Бориспільській районній державній нотаріальній конторі без зазначення розміру вимоги до спадкоємців, не є вимогою в розумінні статті 1281 ЦК України, що унеможливлює визначення цього листа саме як вимоги до спадкоємців.

На підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановивши, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» стало відомо про смерть позичальника ОСОБА_5 з листа Бориспільської районної державної нотаріальної контори від 17 грудня 2011 року, проте з письмовою претензією до спадкоємців ОСОБА_5 АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося лише 22 листопада 2012 року, дійшов правильного висновку про те, що банк пред`явив вимогу до спадкоємців після спливу строку, визначеного частиною другою статті 1281 ЦК України, та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги про те, що лист банку від 07 грудня 2011 року до Бориспільської районної державної нотаріальної контори є письмовою вимогою, - безпідставні, оскільки, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, він містить запит про надання інформації та посилання на загальні норми ЦК України щодо спадкування та пункт 189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (чинної на день пред`явлення вимоги). Текстуальний зміст цього листа не свідчить про наявність у ньому будь-яких вимог чи претензій. У зазначеному листі не міститься ні розміру наявних у банку вимог, ні вимог про їх погашення за рахунок спадкового майна.

За таких обставин доводи касаційної скарги про те, що позивач не пропустив строк, передбачений статтею 1281 ЦК України, не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.

Посилання у касаційній скарзі на те, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 636/2726/16-ц (провадження № 61-21364св18), від 22 січня 2020 року у справі № 306/2000/16-ц (провадження № 61-30819св18), не заслуговують на увагу, оскільки у цих постановах та у справі, що є предметом перегляду, відмінними є, зокрема, предмет позову та встановлені фактичні обставини.

Отже, доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Постановою Першої судової палати Касаційного цивільного суду 08 лютого 2023 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ред Пойнт Фінанс» залишено без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду  від 23 вересня 2021 року залишено без змін.

Деталі за посиланням:  Постанова Верховного Суду 2