flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

ВСС назвав причини тривалого розгляду кримінальних проваджень

02 грудня 2014, 08:22

Серед основних причин тривалого розгляду кримінальних проваджень є як суб’єктивні, пов’язані із неналежною організацією роботи суду, так і об’єктивні. Наприклад, неприбуття учасників провадження.

Про це судді розмовляли під час робочої наради керівництва ВССУ з головами апеляційних судів областей та Апеляційного суду міста Києва.

Учасники засідання обговорили результати узагальнення судової практики у справах (провадженнях) стосовно осіб, які тримаються під вартою, судове провадження щодо яких триває понад 6 місяців.

Як пояснив заступник Голови ВССУ Станіслав Кравченко, за результатами опрацювання відповідних узагальнень, наданих апеляційними судами, та копій ухвал про обрання, продовження, зміну й скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у судовому провадженні було визначено проблемні питання, які потребують  обговорення та негайного реагування.  

Серед основних причин тривалого розгляду кримінальних проваджень,  зауважив доповідач, є як суб’єктивні, пов’язані із неналежною організацією роботи суду, так і об’єктивні. Це насамперед неприбуття учасників провадження (свідків, потерпілих, перекладачів) та невиконання постанов про їх примусовий привід, неналежна організація роботи Державної пенітенціарної служби України, неприбуття без поважних причин у судове засідання захисника, прокурора,

наявність багатоепізодних справ та велика кількість учасників розгляду, тривалий час проведення експертизи, невиконання органами досудового розслідування вимог КПК під час його проведення.  

На підставі наданих судами узагальнень сформовано відповідний перелік справ щодо підсудних, які тривалий час утримуються під вартою, з метою надання суддями ВССУ методичної допомоги судам нижчого рівня для якнайшвидшого розгляду таких справ. Ця робота, переконаний заступник Голови ВССУ, в подальшому має забезпечити ефективний контроль за дотриманням розумних строків розгляду цієї категорії справ.

Водночас С.Кравченко наголосив на необхідності термінового завершення розгляду кримінальних справ за КПК 1960 року, у багатьох з яких підсудні тримаються під вартою без періодичного судового контролю за доцільністю та обґрунтованістю подальшого застосування такого запобіжного заходу.

В підготовленому узагальненні надано рекомендаційні роз’яснення для забезпечення розгляду справ, у яких до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у розумні строки. Так, згідно з ними судді зобов'язані належним чином реагувати на невиконання процесуальних обов'язків учасниками кримінального провадження та реалізувати повноваження, передбачені кримінальним процесуальним законодавством, зокрема ч. 1 ст. 139 КПК.

Як уже зазначалося, однією з причин тривалого розгляду справ є проблема з доставкою засуджених у судове засідання. При цьому, зауважив С.Кравченко, недостатнє використання процесуального механізму дистанційного судового провадження, який

міг би компенсувати цю проблему, зумовлене процесуальними вимогами щодо здійснення такого провадження. Насамперед це стосується положень ч. 2 ст. 336 КПК, відповідно до якої суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує.

Наразі, зазначив суддя ВССУ, важливо визначити ті питання, які можна врегулювати за допомогою судової практики, відповідних роз’яснень,  узагальнень, і окремо питання, які потребують вирішення на законодавчому рівні. Проблемним, за його словами, є розділ кримінального процесуального закону, який регламентує застосування запобіжного заходу, продовження строків тримання під вартою на стадії направлення провадження до суду першої інстанції. Судам під час застосування положень ч. 3 ст. 315 КПК необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини, в якій встановлено порушення прав людини у зв’язку із «автоматичним» продовженням застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Проблеми із застосуванням цього запобіжного заходу виникають і на стадії апеляційного й касаційного розгляду.

Суддя також зауважив, що узагальнення судової практики у справах стосовно осіб, які тримаються під вартою понад 6 місяців у судовому провадженні, буде винесено на затвердження Пленуму ВССУ. Крім того, необхідно запланувати прийняття відповідної постанови, що, безперечно, сприятиме вирішенню актуальних питань, пов’язаних з дотриманням судами розумних строків розгляду кримінальних проваджень, у яких до обвинуваченого застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.