Київським апеляційним судом залишено без змін постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.07.2022 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Не погоджуючись із постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження за відсутності складу та події адміністративного правопорушення. Зазначає, що жодного порушення не вчиняв, тому працівниками поліції безпідставно було складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності. Також, працівниками поліції проводилась відеофіксація події не в повному обсязі. Окрім зазначеного, ОСОБА_1 від керування транспортним засобом відсторонено не було, як і не вилучався його автомобіль. Також, працівниками поліції не виписувалось направлення для проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі. Також, в апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова була проголошена 15.07.2022, повний текст судового рішення був отриманий лише 02.02.2023, з ЄДРСР, а останній день подачі скарги припав на 25.07.2022. Апеляційну скаргу подано до Бориспільського міськрайонного суду Київської області 09.02.2023. Отже, причини пропуску строку ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції є поважними, тому суд прийшов  до висновку про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження..

Щодо наявності винуватості ОСОБА_1 за склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2022 о 06 год. 35 хв. в м. Борисполі Київської області, по вул. Київський шлях, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, а також у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначені обставини підтверджені дослідженими в судовому засіданні, письмовими доказами: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №243507 від 08.06.2022;

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів,

що знижують увагу та швидкість реакції ;

письмовими поясненнями свідків ;

відеозаписом з нагрудної камери поліцейського  та іншими матеріалами справи. Дані, що містяться у зазначених джерелах доказів, повністю відповідають фактичним обставинам справи та вказують на вину ОСОБА_1 у порушенні вищезазначених вимог ПДР України.

Відповідно до ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Оскільки у відповідності до приписів ст. 254 КУпАП складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачено виключно у випадку його вчинення, уповноважена посадова особа на момент складання протоколу повинна мати в своєму розпорядженні належні та допустимі докази, визначені ст. 251 КУпАП, які беззаперечно доводять вину особи у вчиненні правопорушення.

Також, згідно п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного/алкогольного сп`яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку направляв останнього у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що з нагрудної відеокамери працівника поліції вбачається, що поліцейськими неодноразово роз`яснювалось ОСОБА_1 користування спеціальним технічним приладом «Драгер». Однак, останній належним чином не виконував процедуру, і як зафіксовано на відеозапису, працівник поліції констатує, що ОСОБА_1 не дує в трубку, а втягує повітря в себе, чим вчиняв дії з метою ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі він, також, відмовився.

У зв`язку із такими діями ОСОБА_1 , які працівниками поліції були розцінені як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, було складено протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, суддя першої інстанції враховуючи наявні в матеріалах докази, дійшов правильного висновку про те, що у вчиненому ОСОБА_1 діянні наявний склад адміністративного правопорушення.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, представником    ОСОБА_1 - Муляром А.М. було заявлено в судовому засіданні клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 у складі ЗС України, в зоні бойових дій, не може бути задоволено з огляду на те, що згідно ч. 1    ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У статті 37 КУпАП зазначено, що строк адміністративного арешту обчислюється добами, виправних робіт - місяцями або днями, позбавлення спеціального права - роками, місяцями або днями.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Аналізуючи зазначені нормами КУпАП можна дійти висновку про те, що законодавцем не передбачувалась можливість зупинення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Посилання апелянта на порушення працівниками поліції інструкції щодо складання протоколу про притягнення особи до адміністративної відповідальності, фіксування події не в повному обсязі на бодікамеру не можуть бути підставою для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, оскільки зазначені дії працівників поліції апелянтом у визначеному законом порядку оскаржені не були, і ці обставини не є предметом розгляду даної справи.

За таких обставин, суддя суду першої інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність в діянні       ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, постанови суду першої інстанції без змін.

Деталі за посиланням:  Постанова Київського апеляційного суду від 23.03.2023 року