Київським апеляційним судом залишено без змін постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2023 року ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 215 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 655 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 адвокат Мамирбаєв Є.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову  через порушення норм процесуального та матеріального права та ухвалити нову постанову, якою провадження у даній справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , її захисника Мемирбаєва О.О., допитавши свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга є не обґрунтованою та не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Отже, дії, які ставляться в вину ОСОБА_1 вчинені саме під час особливого періоду, що є кваліфікуючою ознакою ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Ст. 280 КУпАП передбачено обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначених вимог місцевий суд дотримався, та дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що згідно протоколу серії НОМЕР_1 №5 про військове адміністративне правопорушення від 18 січня 2023 року, 17 січня 2023 року приблизно о 15 год. 00 хв. начальником служби охорони державної таємниці військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 у приміщенні групи секретного документального забезпечення служби охорони державної таємниці військової частини НОМЕР_1 було виявлено, що ОСОБА_1 розмовляла нерозбірливо, ухилялася від виконання своїх обов`язків та перебувала у стані, схожому на стан алкогольного сп`яніння. Останній було запропоновано пройти огляд з метою встановлення або спростування її перебування в стані алкогольного сп`яніння від проходження якого вона відмовилась, про що складено акт про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

В апеляційній скарзі та в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її захисник Мемирбаєв Є.В. вказували, що вона не перебувала на службі в стані алкогольного сп`яніння.

Зазначені доводи апеляційний суд вважає не обґрунтованими, оскільки протокол про військове правопорушення складено саме за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Зі змісту диспозиції ч. 1, 3 ст. 172-20 КУпАП вбачається, що відмова військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння утворює самостійний склад зазначеного правопорушення нарівні з розпиванням алкогольних, слабоалкогольних напоїв чи вживанням наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів  під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, чи появою таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, чи з  виконанням військовослужбовцями обов`язків військової служби в нетверезому стані.

В даному випадку у разі виявлення у військовослужбовця на території військової частини ознак сп`яніння, останній зобов`язаний на вимогу командування військової частини пройти огляд на стан сп`яніння, навіть якщо він не погоджується з наявністю у себе таких ознак  чи вважає себе таким, що не перебуває в стані сп`яніння.

Зазначений обов`язок військовослужбовця направлений на недопущення,  перебування останнього на військовій службі в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння та одночасно служить запобіжником від необґрунтованих звинувачень добросовісних військовослужбовців, які мають змогу за результатами медичного огляду спростувати висловлені претензії до їх стану.

Оскаржуючи постанову місцевого суду, адвокат Мемирбаєв Є.В. вказує про те, що ОСОБА_1 була позбавлена права на захист, оскільки не було задоволено її клопотання про призначення захисника.

Натомість, як вбачається з протоколу про військове адміністративне правопорушення ОСОБА_1 роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України, її право користуватися при розгляді справи юридичною допомогою адвоката, чи іншого фахівця в галузі права. В зазначеному протоколі міститься підпис ОСОБА_1 , що свідчить про належне роз`яснення їй прав.

Таким правом ОСОБА_1 в місцевому суді не скористалася, клопотання про призначення їй захисника чи відкладення розгляду справи з метою запросити обраного нею захисника матеріали справи не містять.

Крім того, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, крім самої ОСОБА_1 приймав участь її захисник. Однак в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 не змогла вказати, яким же чином відсутність захисника в місцевому суді, вплинуло на її можливість доводити перед судом свою невинність.

Зазначена можливість була цілком забезпечена ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, однак, жодних доказів, які б спростовували висновки місцевого суду, подано не було.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також вказує на те, що доказів, які б вказували на її винуватість матеріали справи не містять. Пояснення свідків правопорушення в акті про відмову від проходження огляду на стан сп`яніння без їх допиту в судовому засіданні є неналежним доказом.

З метою повного,  всебічного розгляду справи та перевірки зазначених доводів апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції   були допитані свідки правопорушення, а саме: начальник служби ОДТ в/ч НОМЕР_1 майор ОСОБА_2 , начальник служби ОДТ в/ч НОМЕР_1   ОСОБА_8 , офіцер ОВ штабу в/ч НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_3 , старший спеціаліст служби охорони ДТ   ОСОБА_4 , фельдшер медичного пункту в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_7. Зазначені свідки були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та відмову від давання показань та приведені до присяги.

З наданих свідками пояснень вбачається, що ОСОБА_1 була на робочому місці з ознаками алкогольного сп`яніння, зокрема нечітка мова, порушення координації рухів, легкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова. Відтак, у керівництва військової частини НОМЕР_1 були достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння, внаслідок чого і було запропоновано останній пройти медичний огляд для підтвердження чи  спростування наявності такого стану, на що остання відмовилась.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Положеннями Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 № 329 (далі - Інструкція) встановлено механізм складання протоколів про адміністративні правопорушення щодо військовослужбовців Збройних Сил України.

Додатком 1 до Інструкції затверджено форму протоколу про військове адміністративне правопорушення КУпАП.

Згідно п. 4 Розділу 2 Інструкції у протоколі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, імена, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена та по батькові (за наявності), адреси свідків, понятих і потерпілих (якщо вони є); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол серії НОМЕР_1 № 5 від 18 січня 2023 року складено у відповідності до вимог вищезазначеної Інструкції, а доводи апеляційної скарги про необхідність застосування Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки дане правопорушення вчинене не водієм транспортного засобу та не під час керування транспортним засобом.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, є суспільні відносини у сфері військової дисципліни, належне несення військової служби, а суб`єктом вчинення зазначеного правопорушення є військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти.

Доводи апеляційної скарги в частині, що акт про відмову від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 17 січня 2023 року складений на бланку, який не затверджений наказом МВС України та МОЗ України, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки, відповідно до ч. 7 Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 № 329 до протоколу долучаються матеріали (докази), що підтверджують факт вчинення військового адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків правопорушення, інші документи, які стосуються правопорушення).

До протоколу про військове адміністративне правопорушення долучено акт про відмову від проходження огляду на стан алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння від 17 січня 2023 року, який підтверджує факт вчинення військового адміністративного правопорушення ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги, в частині, що в акті про відмову від проходження огляду на стан сп`яніння зазначено іншу особу, а саме ОСОБА_5 є необґрунтованими, оскільки в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснила, що прізвище « ОСОБА_9 » є її попереднім прізвищем до укладення шлюбу. Відтак, зазначені доводи не можуть бути прийняті судом до уваги.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що місцевий суд надав  належну оцінку зазначеним діям ОСОБА_1 та обґрунтовано дійшов висновку про наявність в її діях складу військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Постановою Київського апеляційного суду від 20.03.2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Мемирбаєва Євгенія Валерійовича залишено без задоволення.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.01. 2023 року залишено без змін.

Деталі за посиланням:  Постанова Київського апеляційного суду від 20 03.2023 р.9