Аналіз судової статистики щодо розгляду Бориспільським міськрайонним судом Київської області справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

08301, м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, 8, тел./факс (04595) 6-76-19,

inbox@bpm.ko.court.gov.ua

Аналіз судової статистики щодо розгляду Бориспільським міськрайонним судом Київської області справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП

Аналізуючи судову статистику справ про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху за ст. 130  Кодексу України про адміністративні правопорушення, які надійшли протягом 2023 року на розгляд до Бориспільського міськрайонного  суду Київської області, в період військового стану відслідковується тенденція до збільшення кількості справ про притягнення громадян до відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного та наркотичного сп’яніння в порівнянні з аналогічними справами, які надійшли до суду.

Стаття 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) передбачає відповідальність за декілька складів правопорушень, зокрема, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп’яніння; вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю, алкоголю, наркотичних засобів, тощо.

Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП та положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, даний огляд проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником поліції або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Матеріали відеозапису обов’язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 5 та 6 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Важливим інструментом, який дозволяє оцінити роботу як судової системи загалом, так і кожного конкретного суду, є судова статистика.

Так за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 рр. в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебувало 1122 справ про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП, із них:

Розглянуто – 997;

Накладення адміністративного стягнення у виді штрафу – 698;

Адміністративний арешт – 4;

Позбавлення права керування транспортними засобами  - 586;

Закрито провадження у справі за відсутністю в діях особи, що питягується до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення – 297;

Закрито провадження у справі   у зв’язку із  смертю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – 1;

 Матеріали повернуті на дооформлення та передано за підсудністю до інших судів – 5;

Застосування заходів передбачених ст.24-1 КУпАП – 3;

Конфіскація предмета – 3;

Накладено суму штрафу - 14 184 800 грн.;

Сплачено добровільно – 1 768 000 грн.;

Всього оскаржено матеріалів в апеляційній інстанції – 157;

Залишено без змін – 107;

Скасовано – 23;

Повернуто апеляційну скаргу особі, яка її подала -27.

Аналіз  статистичних даних  показав, що посадові особи, які складають протоколи про адміністративні правопорушення часто відносяться до оформлення матеріалів про правопорушення поверхово та формально.

При складанні протоколів за ст.130 КУпАП  працівниками поліції  порушується порядок та процедура огляду на стан сп’яніння. Також, у деяких справах відеозапис з нагрудної камери працівників поліції не є безперервним, а тому поза кадром залишається   багато важливих обставин, які б  мали місце для винесення постанов, що призводить до закриття провадження у справах.

Так наприклад, у справі № 359/215/23 провадження закрито  у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши, проаналізувавши та оцінивши докази у справі, в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що в діях водія З. відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України з наступних підстав.

Ознайомившись з відеозаписом самої події, суд встановив, що після незгоди водія З., з результатами огляду на стан сп’яніння,  алкотестером «Drager 6810» з боку поліцейських не було запропоновано йому пройти огляд у встановленому законом порядку на визначення стану сп’яніння в закладі охорони здоров’я, а почали відразу складати протокол про адміністративне правопорушення на водія, чим грубо порушили приписи ч. 3 ст. 266 КУпАП.

Інспектори поліції повинні були забезпечити доставку водія З. до найближчого закладу охорони здоров'я, шляхом видачі відповідного направлення, за результатами якого, останній міг би чи відмовитись від його проходження, чи пройти його. Таким чином, можливо стверджувати, що інспектори поліції, фактично порушили процедуру огляду водія на стан алкогольного сп’яніння, яка передбачена вищевказаними нормативно-правовими актами.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що в справі відсутні належні та допустимі докази, які б вказували на порушення водія З. п.2.9 (а) ПДР України, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складений всупереч вимогам ст.ст.254,256, 266 КУпАП та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103.

Таким чином, оскільки встановлений законом порядок огляду на стан сп’яніння (огляд на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі відмови від такого огляду, направлення поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я у відповідності до Інструкції) не виконано, особа не направлялася на огляд до медичної установи, не відмовлялась від такого огляду, оскільки таких беззаперечних доказів не надано, то відсутній склад адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП.

В справі № 359/232/23 також провадження закрито  у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до  висновку про закриття провадження у справі у зв’язку із відсутністю в діях водія В. складу адміністративного правопорушення, а саме: як вбачається з матеріалів справи, огляд водія В.  на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер не проводився, водію навіть не пропонували на місці пройти огляд на стан сп’яніння, а відразу відвезли до лікарні, таким чином працівники поліції порушили порядок, визначений ст. 266 КУпАП, оскільки водій В. не висловлював незгоду на проведення огляду на місці зупинки ТЗ за допомогою приладу Драгер.  Крім того, ознайомившись  з фрагментами відеозаписів вбачається, що відеозаписи не є безперервними, що не відповідає положенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 № 1026. 

Відсутність безперервного відеозапису  позбавляє суд можливості у повній мірі перевірити дотримання поліцейським вимог закону під час виконання своїх службових обов’язків, а тому з огляду на положення ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь. При цьому, навіть ті фрагменти відеозаписів, що містяться на диску, підтверджують, що у порушення вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції жодний лікар за встановленою процедурою в лікарні водія В. не оглянув.

Враховуючи, що достатніх доказів вчинення водія В. адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП під час розгляду адміністративного матеріалу в суді не встановлено, суд дійшов до висновку, що провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Справа № 359/240/23 провадження в  справі закрито  у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Судом встановлено, що на відеозаписах, що долучені до матеріалів адміністративного правопорушення, водій Ч. не перебував за кермом автомобіля, а також відсутні будь-які інші докази на підтвердження того, що поліцейські здійснювали зупинку транспортного засобу, за кермом якого перебував Ч.

Таким чином, відсутній суб’єкт правопорушення – особа, яка керує транспортним засобом, вимоги поліцейських про проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння, пред’явлені до пасажира, не є законними, адже не передбачені Правилами дорожнього руху та іншими нормативно-правовими актами.

Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція КСУ відповідає і правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні Маліге проти Франції від 23.09.1998 року визнав кримінально – правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації No R (91), зокрема : забезпечення права особи на захист, в тому числі : знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов’язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов’язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Дослідивши матеріали адміністративного правопорушення, встановлено, що вина водія В. не знайшла свого підтвердження, а склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,  відсутній.

Постановою суду провадження  в справі про притягнення водія Ч. до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В цілому Бориспільським міськрайонним судом Київської області, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всебічно, повно та об’єктивно досліджуються всі обставини справи. Однак існують випадки скасування постанов судом апеляційної інстанції.

Підстави для скасування судових рішень такі:

У справі за № 359/3119/23   постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2023 року визнано винним водія Л.  в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,  та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Київський апеляційний суд  скасував постанову Бориспільського міськрайонного  суду, а провадження у справі закрив за відсутністю в  діях водія складу адміністративного правопорушення.

Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що судом першої інстанції встановлено, що у зв’язку із підозрою працівника поліції, щодо перебування водія Л. у стані наркотичного сп’яніння, він у встановленому законом порядку був доставлений до медичного закладу – КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» для проведення медичного огляду.

Згідно із висновком, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції, встановлено, що водій Л. перебував у стані наркотичного сп’яніння.

Згідно з листом в.о. директора  КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» водія Л. було повідомлено, що лабораторне дослідження біологічного матеріалу Л. не проводилось. Дослідження проводилось експрес-тестом.

Тобто, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції помилково взяв до уваги висновок про результати медичного огляду на стан сп’яніння, складений КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування, з порушенням Інструкції.

Справа № 359/3373/23 постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2023 року водія К. визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п’ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп. та позбавлено права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років з конфіскацією транспортного засобу.

Київський апеляційний суд  скасував постанову Бориспільського міськрайонного  суду на підставі п. 1 ч. 1 ст 247 КУпАП, у зв’язку з відсутністю в  діях водія К. складу адміністративного правопорушення.

Судом першої інстанції встановлено, що водій К. керував транспортним засобом «Chevrolet Aveo» , в стані алкогольного сп`яніння. Крім того, водій К.  двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП.

Визнаючи водія К. винним у скоєні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції зазначив, що його вина підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, висновком результатів медичного огляду за результатами якого встановлено, що  водій К. перебуває у стані алкогольного сп`яніння, даними направлення на медичний огляд водія транспортного засобу, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, постановою про накладення адміністративного стягнення від 09.04.2023 року, довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення від 10.04.2023 року, постановами Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.10.2022 року (набрала законної сили 19.01.2023 року) та Носівського районного суду Чернігівської області від 08.02.2023 року (набрала законної сили 09.03.2023 року) про визнання водія К. винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,  оглядом водія на стан алкогольного сп`яніння.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд не погоджується з  висновком суду першої інстанції щодо доведення вини  водія К. враховуючи наступне.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ст. 251 КУпАП).

Згідно з п. 10 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння.

Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Матеріали справи не містять роздруківки з приладу за допомогою, якого проводилось тестування  водія К .

Обставини, які зазначені посадовими особами у протоколі про адміністративне правопорушення, повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про доведеність вини  водія К.  у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, за відсутності доказу на підтвердження проходження водієм огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального засобу.

Справа № 359/5877/23 постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2023 року водія Ш. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Київський апеляційний суд  скасував постанову Бориспільського міськрайонного  суду на підставі п. 1 ч. 1 ст 247 КУпАП, у зв’язку з відсутністю в  діях водія Ш. складу адміністративного правопорушення.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 червня 2023 року о 10 год. 30 хв. в м. Борисполі, по вул. Запорізька, 18, водій Ш. керував транспортним засобом марки «Volkswagen»,  з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З відеозапису, що міститься у матеріалах справи, вбачається, що на місці зупинки  затриманий не відмовлявся пройти огляд на стан сп`яніння. Зі змісту розмови вбачається, що на момент пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння, у  працівників поліції не було  спеціальних технічних засобів, у зв`язку з чим працівниками поліції водію Ш.  роз`яснювалося право перевірки стану алкогольного сп`яніння у спеціалізованому медичному закладі, на що водій  відмовився, посилаючись на необхідність виконання ним завдання керівника, остільки поспішав на склад Нової пошти з метою отримання поштового відправлення й його негайної доставки по місцю роботи.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП (у редакції, що діяла на момент вчинення адміністративного правопорушення) у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно з п. 4, 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1103 від 17 грудня 2008 року (в редакції, що діяла на момент зупинки транспортного засобу) огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Вказаним порядком визначено, що до медичного закладу для проведення огляду на стан сп`яніння водій направляється виключно, якщо він відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами.

Разом з тим, поліцейські  внаслідок неналежної організації ними своїх посадових обов`язків, зупинивши водія Ш., не забезпечили проходження водієм на місці зупинки огляду на стан алкогольного сп`яніння. Водій погоджувався пройти огляд на стан сп`яніння, однак такий огляд поліцейські належним чином не забезпечили.  

При цьому до апеляційної скарги долучено висновок щодо результатів медичного огляду виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції  № 23 від 14.06.2023 складений КНД «ББЛІЛ» об 11 год. 20 хв., яким у водія Ш. ознак алкогольного сп`яніння не виявлено .

Тобто, водій у визначений законом двогодинний проміжок часу з моменту його зупинки об 10 год. 31 хв. в порядку самозвернення пройшов перевірку на стан алкогольного сп`яніння.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У той же час, у справі "Barbera, MesseguandJabardo v. Spain" від 06.12.98 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

З огляду на те, що з урахуванням вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, не доведено належними та допустимими доказами факт керування  водієм Ш. транспортним засобом, та наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, апеляційний суд вважає, що в діях  водія Ш. відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що свідчить про відсутність в діях останнього події і складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Така  статистика свідчить не лише про зниження правосвідомості громадян, а й є сигналом до погіршення безпекової та, як наслідок, криміногенної ситуації на дорогах громади, адже керування транспортом у стані сп'яніння, за своїм характером, несе істотні ризики для всіх: як водіїв, так і пішоходів, та є виключно навмисним правопорушенням.