Проводиться узагальнення судової практики розгляду кримінальних справ (проваджень) щодо злочинів проти життя і здоров’я особи за 2014 рік

На виконання листа Апеляційного суду Київської області від 01.04.2015 року №  7604/07-16/15 Бориспільським міськрайонним судом Київської області проводиться узагальнення судової практики розгляду кримінальних справ (проваджень) щодо злочинів проти життя і здоров’я особи за 2014 рік.

В узагальненні необхідно звернути увагу на допущені судами першої інстанції помилки (з наведенням прикладів) і спірні питання застосування норм кримінального та кримінального процесуального права під час ухвалення вироків за результатами розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів проти життя і здоров’я та запропонувати можливі шляхи їх вирішення.

Окремо навести проблемні питання, які виникають при застосуванні судом положень статей 115-145 Кримінального кодексу України (КК), в яких використовуються оціночні поняття, зокрема:

1) «спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб», вказавши кількість осіб, створення небезпеки для життя яких утворює зазначену ознаку (п.5 ч.2 ст.115КК);

2) «тяжка образа з боку потерпілого»(статті 116, 123 КК);

3) «сильний фізичний біль», «фізичне страждання», «моральне страждання» (ст.127 КК);

4) «неналежне виконання обов’язків» (статті 131, 137, 140 КК);

5) «тяжкі наслідки» (статті 135, 137-141 КК).

Надати відомості про судову практику розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів, передбачених ст. 118 (умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або в разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця) та ст. 124 КК (умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або в разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця).

Також в узагальненні необхідно розкрити зміст кваліфікуючих ознак окремих злочинів проти життя і здоров’я, зокрема: «протизаконне насильство», «систематичне знущання» (ст.116 КК), «жорстке поводження», «шантаж», «примус до протиправних дій», «систематичне приниження людської гідності», «інша залежність від винуватця» (ст.120 КК), «спосіб, що має характер особливого мучення» (ч.2 ст.121 КК), «характер мордування» (ч.2 ст. 126 КК); «реальні підстави побоювання здійснення погрози» (ст. 129 КК), «невиліковна інфекційна хвороба» (ст.130 КК).  Щодо тих кваліфікуючих ознак злочинів, які характеризуються систематичністю вчинення певних дій, необхідно вказати, яка щонайменша кількість дій за певний часовий проміжок утворює систематичність. При наданні інформації про практику розгляду кримінальних проваджень щодо катування доцільно розкрити зміст мети як обов’язкової кваліфікуючої  ознаки – «дискримінація потерпілого» (ст.127 КК).

Під час проведення узагальнення потрібно визначити проблемні питання судової практики в частині кваліфікації злочинів проти життя і здоров’я, в тому числі щодо розмежування умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст. 121 КК) і  вбивства з необережності   (ст. 119 КК). При  розгляді питань, пов’язаних із кваліфікацією діяння особи за ст. 117 КК, необхідно зазначити який часовий  проміжок охоплюється поняттям «одразу після пологів», застосованим у ст. 117 КК. Доцільно дослідити практику судів щодо кримінальних проваджень щодо злочинів, передбачених 135 – 145 КК, додатково висвітливши проблемні питання, пов’язані з особливостями банкетних та відсильних диспозицій норм, закріплених у зазначених статтях кримінального закону, що зумовлюють застосування інших нормативно-правових актів.

Також необхідно надати статистичні дані, відомості про спірні питання застосування норм процесуального права та запропонувати можливі шляхи їх вирішення.