В січні 2024 року представник позивача Д., діючи від імені та в інтересах свого малолітнього сина, звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди з російської федерації. Завдання моральної шкоди Д. обґрунтував тим, що 29 липня 2013 року в м. Рубіжне Луганської області народився його син, який проживав у будинку разом з батьками. Для дитини у будинку була облаштована окрема кімната з власним ліжком, шафою, поличкою для речей, стіл та стільці. Дитина мала велику кількість іграшок та книжок для розвитку. Син має вади зору та у зв’язку з цим навчався в КЗ «Рубіжанська обласна спеціальна школа «Кришталик», в якій був забезпечений медичним доглядом, безкоштовним профілактичним лікуванням зору. 24 лютого 2022 року сім’я позивача, залишивши все своє майно, з усіма предметами домашнього вжитку, була вимушена виїхати. Вказані події відобразились на здоров’ї малолітнього сина, він став знервованим, втратив сон та апетит, змушений адаптуватись та соціалізуватись в нових умовах.
Рішенням суду від 12.07.2024 задоволено позовні вимоги представника позивача в повному обсязі та стягнуто з держави російська федерація на користь позивача моральну шкоду в розмірі 50000 євро, що є еквівалентом 2060500 гривень.
Також на користь держави Україна стягнуто з відповідача судовий збір в розмірі 15140 гривень.
З повним текстом судового рішення можна ознайомитися в ЄДРСР за № 359/663/24
_03_03.png)
