Голова Державної судової адміністрації Зеновій ХОЛОДНЮК:

«Обсяг коштів, які можуть бути спрямовані на підвищення зарплати працівників апарату, прямо залежатиме від понадпланових надходжень від судового збору»

З огляду на кризу в економічній сфері чимало держслужбовців переймаються питанням про доцільність триматися за посади. Адже соцгарантії слабшають, заробітна плата не зростає, права обмежуються. Втім, із прийняттям закону «Про забезпечення права на справедливий суд» у працівників судової системи з’явилася слабка надія на реальне покращення становища. Зокрема, голова Державної судової адміністрації Зеновій ХОЛОДНЮК переконаний, що, незважаючи на традиційний дефіцит фінансування, право працівників апарату на гідну оплату праці цього року порушені не будуть.

«Судовим менеджером має бути мудра й виважена людина»

— Зеновію Васильовичу, чому виникла потреба в навчанні судового адміністрування? Хто став ініціатором такої ідеї та її інвестором?

— 8 квітня 2013 року в Києві дано старт першій в Україні пілотній програмі з питань судового адміністрування. Її впроваджувала Державна

судова адміністрація та Національна школа суддів за підтримки проекту USAID «Україна: справедливе правосуддя» у співпраці з Університетом штату Мічиган. Метою програми є покращення навичок судових менеджерів у сфері ефективного управління.

40 керівників апарату судів, їхніх заступників і працівників ДСАУ з усієї країни, відібраних на конкурсній основі, взяли участь у вказаній двотижневій програмі. Викладачі університету спільно з українськими колегами проводять навчання за такими курсами:

• лідерство;

• цілі та обов’язки судів;

• стратегічне бачення та планування;

• ресурси, бюджет, фінанси;

• управління проходженням справ;

• управління інформаційними технологіями;

• основні компоненти судів;

• управління кадровими ресурсами;

• освіта, навчання, підвищення кваліфікації;

• суди та зв’язки з громадськістю.

Питання судового адміністрування вперше постало в Україні в серпні 2002 року, коли відбулася знакова для вітчизняної Феміди подія: у неї з’явився менеджер — ДСАУ. Посада керівника апарату (завідувача секретаріату) була введена в українських судах у той же час відповідно до ст.130 закону «Про судоустрій України». Разом з тим у 2010 році, з набранням чинності законом «Про судоустрій і статус суддів», повноваження керівника апарату дещо змінені. До повноважень керівників апарату належить діяльність,

пов’язана не лише з організацією документообігу. Апарат здійснює належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу, кадрового та фінансового забезпечення, комунікацію судів з громадськістю тощо.

Досі вищі навчальні заклади готують працівників судів за юридичним напрямом. Проте робота судового менеджера є управлінською. Тому адміністратор має здобувати знання у сфері не тільки юриспруденції, а й управління.

— Необхідність у навчанні виникла через брак кваліфікованих керівників апарату чи невідповідність їхніх навичок сучасним реаліям?

— Для ефективного управління судом потрібно не тільки володіти навичками менеджера, лідера, а й уміти швидко знаходити спільну мову з колективом, громадянами, журналістами, використовувати сучасні інформаційні технології в забезпеченні судового процесу. Такої думки дійшли учасники міжнародної конференції «Інноваційні підходи в судовому адмініструванні», що відбулася в Києві 10—12 вересня 2012 року.

Саме таке розуміння судового адміністрування було закладено до Стратегічного плану розвитку судової системи на 2012—2015 роки, яким передбачалося впровадження ідеї професійного розвитку та навчання судових менеджерів. Як наслідок, виникла ідея запровадження нав­чального курсу із судового адміністрування, реалізована через спільну пілотну навчальну програму.

Навчальна програма для українських

керівників апарату судів побудована на основі сертифікованої програми навчання судових адміністраторів Університету штату Мічиган, проте спільно з фахівцями провідних українських вищих навчальних закладів адаптована до вітчизняної системи судоустрою. До цієї роботи долучилися: Націо­нальний університет «Юридична академія ім. Ярослава Мудрого», Національний університет «Одеська юридична академія», Львівський національний університет ім. І.Франка, Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна.

У квітні 2013 року перші 40 осіб пройшли навчання, за результатами якого отримали сертифікат мічиганського університету. Більш як 20 випускників поповнили лави викладачів наступної навчальної програми із судового адміністрування.

— Які професійні та особисті якості мають бути притаманні судовому менеджеру?

— Судовим менеджером має бути мудра й виважена людина. Він передусім повинен бути лідером, уміти раціонально розподіляти ресурси організації, розв’язувати конфлікти, працювати з інформацією, вміти приймати нестандартні управлінські рішення, мати здатність вибрати потрібну альтернативу, іти на виправданий ризик і впровадження нововведень у своїй організації, розуміти позицію лідера та його роль в організації, вміти бачити те, як лідер впливає на організацію, мати хист установлювати й підтримувати систему відносин з рівними собі людьми.

Перелік та зміст повноважень судового адміністратора має бути основою для визначення освітньо-кваліфікаційних вимог до кандидатів на посади керівника апарату

суду та його заступника.

— Чи будуть залучатися до участі в програмі очільники судів? Чи потрібні їм знання з управління?

— Бажання вчитися часто пов’язане з питанням віку. Чим молодша людина, тим швидше вона засвоює знання. Проте всім відомі й інші факти, коли окремі люди вчаться все своє життя, здобувають інші навички, розвивають себе всебічно. Як правило, судді, а особливо ті, хто обіймає адміністративну посаду, мають трохи більший вік, хоча це не догма. Та й забрати голову суду на двотижневе навчання дещо складніше, адже він ще й здійснює правосуддя. За ініціативою ДСАУ проектом «Справедливе правосуддя» планується спільно з Національною школою суддів у жовтні поточного року провести короткострокове навчання для голів судів.

Ми спільно з партнерами вже провели два навчальні курси із судового адміністрування та дали знання 80 керівникам апарату судів. Це вже справжні управлінці, які мали бажання та здобули знання в цьому напрямку. А ось у жовтні буде новий навчальний етап для суддів, які обіймають адміністративні посади. Причому варто наголосити, що це будуть саме ті очільники, керівники апарату яких уже опанували навчальний курс із судового адміністрування.

Разом з тим і НШС готує навчальний курс із адміністрування для голів судів та їхніх заступників.

— Кого з нинішніх керівників апарату або голів судів ви могли б відзначити як справжнього лідера та управлінця?

— На сьогодні вже завершено 2-й раунд

навчальної програми. Серед викладачів 2-го навчального курсу є випускники 1-го курсу — керівники апарату судів із усієї України. Це і є лідери.

— Як відбувся добір слухачів 2-го кола програми? Які особливості цього туру програми? Чи існують якісь обмеження щодо учасників програми?

— Як я вже говорив, з метою подальшого підвищення професійного рівня судових адміністраторів вирішено провести ще один етап навчання. Загалом було подано 57 анкет. Загальна кількість учасників навчання, як і першого разу, становила 40 осіб. З них 28 — працівники апарату місцевих судів, 8 — апеляційних, 1 — Вищого адміністративного, 3 — працівники ДСАУ та її територіальних управлінь.

Відбір учасників здійснювала комісія з-поміж представників ДСАУ, НШС та проекту USAID «Справедливе правосуддя». Робилося це на підставі оцінки змісту аплікаційної форми та есе, поданих кандидатами.

Учасники програми після двотижневого навчання мають подати випускну роботу. За результатом нав­чання та в разі позитивної оцінки роботи випускники отримають відповідний сертифікат.

Цікавою тенденцією є те, що по закінченні 1-го раунду програми було прийнято рішення про залучення як викладачів у 2-му навчальному курсі випускників першої пілотної програми судового адміністрування. Адже чимало слухачів (23 із 40) 1-ї програми виявили таке бажання.

Таким чином, у 2-му раунді стало значно більше викладачів із практичним досвідом

управління судами, програма навчання набула прикладного характеру.

Серед випускників 2-го раунду, ми сподіваємося, викладачів буде ще більше.

«Низький рівень оплати праці завжди впливає на плинність кадрів»

— Зеновію Васильовичу,  чи буде участь у програмі запорукою просування в службовій діяльності в судовій системі? Або, можливо, це вплине на рівень заробітної плати адміністраторів?

— Керівники апарату суду та їхні заступники потребують первинної спеціальної підготовки перед призначенням на посади або відразу після цього. Відповідно, необхідно створити систему підготовки судових менеджерів, затвердити навчальну програму, підібрати викладачів, визначитися з організацією, відповідальними за впровадження та проведення такої навчальної програми особами.

Програма не є навчальною. Вона швидше модельна, призначена для введення загальної навчальної програми з питань судового адміністрування. Така програма має розвиватися за двома інтегрованими напрямами: первинна підготовка судових менеджерів і підвищення кваліфікації судових адміністраторів. Так, первинна підготовка має давати базові знання відповідно до компетенції керівника апарату суду та його заступника й повинна стати обов’язковою перед призначенням на адміністративні посади в апараті судів або відразу після цього. В основу первинної програми може бути покладена навчальна програма, що наразі розвивається. Первинна програма має бути спрямована на надання знань, необхідних для

виконання обов’язків судового адміністратора. Програма підвищення кваліфікації повинна враховувати зміст програми первинної підготовки та бути спрямована на надання нових знань щодо змін у законодавстві, передового досвіду роботи судів, на розвиток навичок адміністратора.

Так, навчання судового адміністрування має бути не тільки запорукою кар’єрного зростання працівників апарату судів, а й основним чинником для заміщення керівних посад в апараті українських судів. До речі, одного з керівників апарату судів, випускника 1-ї навчальної програми, ми вже запросили на роботу до ДСАУ.

Дійсно, недостатньо високий рівень заробітної плати є характерним для апарату судів і безпосередньо впливає на зацікавленість молоді в такій роботі, спричиняє високу плинність кадрів. Відсутність бюджетних асигнувань на виплату заробітної плати працівникам апарату судів значно ускладнює процес організації діяльності, а отже, і негативно впливає на якість роботи. Надійним шляхом вирішення цього питання є закріплення рівня заробітної плати працівників апарату судів на законодавчому рівні.

— Чи припускаєте ви, що низький рівень оплати праці та відсутність таких елементарних соціальних гарантій, як довічне утримання суддів, спричинять масовий відплив кадрів із системи?

— Така ймовірність існує, адже низький рівень оплати праці зав­жди впливає на плинність кадрів. Сьогодні мусимо констатувати, що судова система фінансується на рівні лише 35% від потреби. І це надзвичайно мало, навіть

порівняно з попередніми роками, адже раніше цей показник становив трохи більше від 40%. ДСАУ й надалі вживатиме всіх можливих заходів для забезпечення суддів і працівників апарату судів на належному рівні, включаючи достатній рівень оплати роботи.

— Чим ДСАУ керуватиметься при нарахуванні заробітної плати працівникам судової системи починаючи з квітня цього року: постановою Кабінету Міністрів чи законом «Про забезпечення права на справедливий суд»?

— Як відомо, законом «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII внесено зміни до ч.1 ст.144 закону «Про судоустрій і статус суддів» шляхом її доповнення абз.2 щодо встановлення розмірів посадових окладів працівників апарату судів.

Нещодавно прийнятий Верхов­ною Радою закон «Про забезпечення права на справедливий суд», яким затверджено нову редакцію закону «Про судоустрій і статус суддів», також визначив, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до 6-ї категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30% посадового окладу судді місцевого суду. Оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.

При цьому згідно з пп.2 п.13 «Перехідних положень» закону «Про забезпечення права на справедливий суд» Кабінет Міністрів у 3-місячний строк з дня набрання чинності цим

законом має привести свої нормативно-правові акти у відповідність із ним.

ДСАУ в березні 2015 року направила до Міністерства соціальної політики проект постанови Уряду стосовно внесення змін до постанови КМ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 9.03.2006 №268 у частині встановлення нових посадових окладів працівників апарату судів.

— Чи плануєте ви нараховувати працівникам судів належну їм за законом заробітну плату в повному обсязі, незважаючи на дефіцит бюджетних коштів? Чи можна сказати, що ви погодилися з позицією Уряду стосовно неможливості втілення в життя фінансових сподівань володарів мантій та інших працівників системи?

— ДСАУ у зв’язку зі змінами в законодавстві в умовах обмежених обсягів фінансових ресурсів та до вирішення питання щодо збільшення асигнувань на оплату праці за рахунок спеціального фонду державного бюджету рекомендувала судам у порядку, передбаченому ст.48 Бюджетного кодексу, брати зобов’язання на оплату праці в межах річних обсягів бюджетних асигнувань за загальним фондом бюджету, встановлених кош­торисами, та у відповідності до вимог ст.51 БК утримувати чисельність працівників і здійснювати фактичні видатки на заробітну плату, включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, в межах фонду заробітної плати, затвердженого для кожної окремої бюджетної установи.

Таким чином, права суддів і працівників

апарату щодо належного забезпечення на рівні, встановленому законодавством, порушені не будуть.

— На які потреби використовуватимуться кошти спецфонду? Чи підуть вони на виплату суддівської винагороди чи заробітної плати працівникам апарату?

— За рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету ДСАУ планує збільшувати асигнування, зокрема й на оплату праці у 2015 році, з урахуванням фактичних обсягів надходжень від сплати судового збору порівняно з плановими показниками, а також залишку відкритих асигнувань за спеціальним фондом державного бюджету станом на кінець 2014 року. ДСАУ матиме можливість здійснювати додаткові призначення щодо фонду оплати праці, поступово збільшуючи стимулюючі виплати працівникам апарату судів.

Обсяг коштів, які можуть бути спрямовані на підвищення розміру заробітної плати працівників апарату судів, прямо залежатиме від обсягу понадпланових надходжень від сплати судового збору.

«Безпідставно скорочувати когось ми не маємо права»

— Як відомо, ДСАУ набула повноважень уносити пропозиції щодо ліквідації та реорганізації судів. Чи плануєте ви користатися ними? Яких судів, на вашу думку, держава могла б безболісно позбутися?

— Рада суддів констатувала, що належний захист прав і свобод людини можливий за наявності не тільки досконалого процесуального законодавства, а й належної

організації роботи судової системи. Показники статистики є необхідними для прий­няття обгрунтованих управлінських рішень та інформування про стан здійснення правосуддя в Україні. Ці дані використовуються під час узагальнення судової практики, а також за необхідності є підставою для внесення змін до законодавства. З метою визначення ефективності роботи суду аналізується низка показників, зокрема:

• питома вага розглянутих справ від справ, що надійшли у звітному періоді;

• середньомісячне надходження справ на одного суддю;

• час перебування справ у провадженні;

• кількість нерозглянутих справ;

• кількість розглянутих справ на одного суддю;

• витрати на одиницю справи.

Аналіз цих даних дозволить оптимізувати видатки державного бюджету, стане можливим перерозподіл кількісного складу судів загальної юрисдикції.

РСУ наголосила на необхідності вивчення питання щодо розроблення науково обгрунтованих нормативів навантаження на суддів та нормативів співвідношення між чисельністю суддів і працівників апарату (рішення від 12.03.2015 №15), можливого перерозподілу кількості посад у судах залежно від навантаження, кількості справ. Адже виглядає нелогічним, коли одні судді розглядають 8—10 справ на місяць, а інші — понад 200. Сьогодні, як ніколи, з урахуванням економічної ситуації в державі необхідно раціонально використовувати наявні ресурси, зокрема й фінансові, але й безпідставно

скорочувати когось ми не маємо права.

Аби зважено підійти до вирішення питання, ДСАУ ініціювала створення робочої групи для відбору підрядної організації та підготовки відповідного технічного завдання для напрацювання нормативів навантаження на суддів за участю Міністерства фінансів та інших зацікавлених органів. Також ми звернулися по допомогу до наших давніх партнерів — міжнародних організацій.

— Які ваші прогнози щодо втілення в життя судової реформи? Чи здатна Україна водночас позбутися старих принципів і підходів у роботі й обзавестися в короткий термін справедливим судом?

— Ми раді, що реформування розпочалося саме із судової системи. Верховна Рада прийняла закон «Про забезпечення права на справедливий суд», яким визначено, що ДСАУ є органом у системі судової влади, котрий здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, установлених законом.

На мій погляд, судова система є консервативною, і це правильно. Впевнений, що вона здатна самоочиститися, головне, аби не заважали.