ВСУ зробив висновок про підстави закриття провадження у справі

На засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 22 квітня 2015 було розглянуто справу №6-79цс15 про поділ майна подружжя за заявою про неправильне застосування пункту 2 частини 1 ст. 205 ЦПК.

При перегляді ВСУ сформулював таку правову позицію. Роз'яснено, що відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 205ЦПК , провадження у цивільній справі може бути закрито на підставі наявності рішення по іншій справі, що набрало законної сили, у випадку, коли в обох справах тотожні одночасно боку, підстави і предмет позову .

Закриваючи провадження по переглядається справі, суд не звернув увагу на відмінність складу і вартості майна подружжя, про виділення з якого заявлено позов і на зміну підстав та предмету позову, що призвело до неправильного застосування цієї норми права.

Роз'яснено, що необхідність застосування пункту 2 частини першої ст. 205 ЦПК обумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні боку, предмет і підстави позову, і, по-друге, властивістю судового рішення, яке набрало законної сили (ст. 223 ЦПК).

У той же час прийняте на певних підставах судове рішення про відмову в позові за окремими категоріями справ при збереженні правовідносин, які спричинили звернення до суду, не є перешкодою для повторного звернення до суду зацікавлених осіб з метою вирішення спору.

У переглядається справі встановлено, що перша суперечка про поділ майна подружжя не було вирішене по суті - підставою для відмови в позові була відсутність згоди сторін в оцінці вартості однієї з квартир і нежитлових приміщень та неможливість проведення експертної оцінки цього майна через відсутність клопотання сторін.

У повторному позовній заяві йдеться про виділення частки подружжя в їх спільному сумісному майні, частково змінено склад цього майна і надані експертні висновки щодо вартості спірних об'єктів нерухомості.

ВСУ роз'яснив, що за змістом пункту 2 частини 1 ст. 205 ЦПК позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються боку, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду зацікавлених осіб по вирішенню спору. У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої він просить вжити судове рішення. У матеріальному сенсі предмет позову - це річ, про яку виникла суперечка.

Звертаючись до суду в перший раз, позивачка заявляла позов, предметом якого була матеріально-правова вимога про реальний поділ спільного майна подружжя, до складу якого входили дві квартири, два нежилих приміщення, два автомобілі і гараж (виключно на підставах, передбачених ст.ст. 69 - 71 СК ).

На відміну від цієї справи, в переглядається справі предметом позову є інше матеріально-правова вимога - розділ майна подружжя шляхом виділення часток із спільного майна подружжя (ст.ст. 364, 370 ЦК ), склад якого відрізняється.

Оскільки спір щодо спільного сумісного майна подружжя є матеріально-правовою вимогою про конкретний майні, яке має свої ознаки, розмір, вартість, стан, то в разі зміни певних ознак цього майна (наприклад реконструкція, перебудова) або його складу після розгляду справи судом повторне звернення в суд з приводу вирішення спору щодо такого майна не суперечить вимогам закону.