В И Т Я Г

                                                 з  Аналізу

 

причин зміни, скасування Київським апеляційним адміністративним судом судових рішень судів першої інстанції, переглянутих за квітень-червень 2015 року

 

 

 На виконання постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 12.09.2014 року №8 та плану роботи Київського апеляційного адміністративного суду здійснено вивчення та узагальнення причин зміни, скасування Київським апеляційним адміністративним судом судових рішень судів першої інстанції, переглянутих апеляційною інстанцією за квітень-червень 2015 року.

Предмет дослідження  в даному аналізу становлять причини скасування, кількість скасованих рішень судів першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку за квітень-червень 2015 року.

 Метою проведення узагальнення є вивчення причин зміни, скасування судових рішень, аналіз помилок, які найчастіше допускаються судами першої інстанції при вирішенні адміністративних спорів, виявлення проблемних питань судової практики вирішення адміністративних спорів, які призводять до скасування судових рішень Київським апеляційним адміністративним судом та надання пропозицій щодо заходів, які необхідно вжити для формування єдиної судової практики.

 

Основні питання, що підлягають з’ясуванню під час виконання даного узагальнення є:

1. Аналіз причин зміни, скасування судових рішень судів першої інстанції.

2. Заходи по усуненню причин зміни, скасування рішень судів першої інстанції Київським апеляційним адміністративним судом.

 

Територіальна юрисдикція Київського апеляційного адміністративного суду в 2015 році поширювалася на Київську, Черкаську, Чернігівську області та м. Київ.

Таким, чином до Київського апеляційного адміністративного округу належать наступні окружні адміністративні суди: Окружний адміністративний суд міста Києва, Київський окружний адміністративний суд, Черкаський окружний адміністративний суд, Чернігівський окружний адміністративний суд та місцеві загальні, як адміністративні,  суди м.Києва, Київської, Черкаської, Чернігівської областей.

 

Київський ААС, відповідно до своїх повноважень, є судом апеляційної інстанції і здійснює перегляд рішень в адміністративних справах в апеляційному порядку відповідно до процесуального закону.

 

Як вбачається з матеріалів статистичної звітності за ІІ квартал 2015 року на апеляційному перегляді перебувало усього 6294 справ.

Із 6294 справ, у яких закінчено апеляційний розгляд Київським ААС переглянуто 5351  постанов (або 85%)  та 943 ухвал (або 15%).

        З переглянутих Київським ААС за ІІ квартал 2015 року за апеляційними скаргами 5351 постанова суду першої інстанції (85% від загальної кількості розглянутих справ,  у яких  закінчено апеляційний розгляд.

- залишено без змін – 4073 (76,1 % від загальної кількості  переглянутих в апеляційному порядку постанов);

- змінено – 116 (2,2%) з них 114 – у тому числі з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права;

             - скасовано – 1162 (21,7%) з них: 29 постанов із закриттям провадження у справі (що складає 2,5%  від загальної кількості скасованих постанов), а саме: 19 - скасованих постанови у зв’язку з неналежністю розглядати справу в порядку адміністративного судочинства, 1 - відмовою позивача від адміністративного позову, 7 - наявністю таких, що набрали законної сили, постанови чи ухвали суду з того самого спору і між тими самими сторонами, 2  - примиренням сторін; 71 - із залишенням позовної заяви без розгляду (що складає 6,1% від загальної кількості скасованих постанов), а саме: 61 – за іншими підставами, 7 – надходженням клопотання позивача про відкликання позовної заяви, 1- у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та  у 1062 із прийняттям нової постанови (що складає 91,4%  від загальної кількості скасованих постанов), а саме: 129 - скасовано у зв’язку  з неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, 12 - скасовано у зв’язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, 49 - скасовано у зв’язку з недоведеністю висновків суду обставинам справи, 872 - скасовано у зв’язку з порушенням норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

 

Слід відзначити, що апеляційні скарги на постанову суду першої інстанції подано у справах  за наступними категоріями спорів:

● Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики – 2174 справ (40,6 % від загальної кількості справ, в яких переглянуто постанови судів першої інстанції).

Зі справ даної категорії найбільшу частку складають справи щодо загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звільнених з  публічної служби (військової служби) – 880 справи (16,4 % від загальної кількості справ, в яких переглянуто постанови судів першої інстанції) та справи щодо соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи – 648 (12,1 % від загальної кількості справ, в яких переглянуто постанови судів першої інстанції).

● Справи зі спорів з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства складають 1501 справ           (28 % від загальної кількості справ, в яких переглянуто постанови судів першої інстанції).

Зі справ даної категорії найбільшу частку складають справи зі спорів щодо адміністрування окремих податків, зборів та платежів – 1011 справ (або 18,9 % від загальної кількості справ, в яких переглянуто постанови судів першої інстанції), з них:

 633 (11,8 % від загальної кількості справ, в яких переглянуто постанови судів першої інстанції) справи зі спорів з приводу адміністрування податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість), 189 (3,5 % від загальної кількості справ, в яких переглянуто постанови судів першої інстанції) справ зі спорів з приводу адміністрування податку на прибуток.

● Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування складають 276 справ (5,2 % від загальної кількості справ, в яких переглянуто постанови судів першої інстанції).

● Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції складають 353 справ (або 6,6% від загальної кількості справ, в яких переглянуто постанови судів першої інстанції).

● Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки складають 264 справи (або 5 % від загальної кількості справ, в яких переглянуто постанови судів першої інстанції).

● Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики становлять 366 справ (або 6,8 % від загальної кількості справ, в яких переглянуто постанови судів першої інстанції).

● Справи зі спорів з відносин публічної служби становлять 210 справи (або 3,9 % від загальної кількості справ, в яких переглянуто постанови судів першої інстанції).

● Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України складають 107 справ (або 2 % від загальної кількості справ, в яких переглянуто постанови судів першої інстанції).

● Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів становлять 87 справи (або 1,6 % від загальної кількості справ, в яких переглянуто постанови судів першої інстанції).

Слід звернути увагу на інформацію щодо кількості переглянутих постанов деяких  місцевих адміністративних судів округу за ІІ квартал 2015 року (детальна інформація щодо перегляду судових рішень всіх судів Київського апеляційного адміністративного округу за         ІІ квартал 2015 року наведена у додатках до даного Аналізу)

 

 

Інформація

щодо кількості (якості) переглянутих постанов місцевих, як адміністративних судів Київського апеляційного адміністративного округу за ІІ квартал 2015 року

 

Перегляд постанов місцевих, як адміністративних судів Київської області

 за ІІ квартал 2015 року

 

 

 

Перегляд постанов місцевих, як адміністративних судів міста Києва

 за ІІ квартал 2015 року

 

 

 

 

Перегляд постанов місцевих, як адміністративних судів Черкаської  області                           за ІІ квартал 2015 року

 

 

 

 

Перегляд постанов місцевих, як адміністративних судів Чернігівської  області                           за ІІ квартал 2015 року

 

 

 

 

 

Найбільші показники переглянутих Київським ААС упродовж ІІ кварталу 2015 року постанов в адміністративних справах, постановлених місцевими загальними судами складають у наступних судах:

 

- Білоцерківського міськрайонного суду Київської області: переглянуто 272 постанов, з них: 137 (50,4 %) залишено без змін, скасовано 130 (47,8 %), змінено 5 (1,8%);

Значну кількість скасованих постанов Білоцерківського міськрайонного суду Київської області апеляційною інстанцією становлять спори за категорією: «загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звільнених з публічної служби (військової служби)», «соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

 

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року

у справі 357/17698/14-а апеляційну скаргу Коротун Матрони Іванівни – задоволено частково, постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 січня 2015 – скасовано.

Колегією суддів встановлено, що пенсія, передбачена приписами ст. ст. 39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, має щомісячний характер, то позивач повинен був дізнатися про виплату йому державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у менших розмірах, ще з січня 2014 року.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідача в частині проведення у 2014 році виплат державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, меншому, ніж передбачено ст. 39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 29.05.2014.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року у справі № 357/18214/14-а апеляційну скаргу Балацького Івана Петровича – задоволено частково, постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2015  – скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог за період з 29.05.2014 по 03.08.2014.

Судом першої інстанцій встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером, особою, яка проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Згідно до ч. 2 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.

Починаючи з 01.01.2014 року, Закон України “Про державний бюджет України на 2014 рік” від 16.01.2014 року в редакції Закону України від 06.07.2014 року №1534-18 не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування положень Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Разом з тим, Законом України “Про державний бюджет України на 2014 рік” від 16.01.2014 року в редакції Закону України від 03.08.2014 року №1622-18, встановлено, що норми і положення ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Колегія суддів вважала за необхідне звернути увагу на те, що вказана норма діє з 03.08.2014 року.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на підвищення пенсії, як непрацюючий пенсіонер, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, згідно ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 28.05.2014 по 03.08.2014.

- Броварського міськрайонного суду Київської області: переглянуто 54 постанов, з них: 38 (70,4 %) залишено без змін, скасовано 14 (5,9 %) та змінено 2 (3,7 %) постанов;

До числа скасованих постанов Броварського міськрайонного суду Київської області апеляційною інстанцією входять справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема:адвокатури.

  Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року  у справі № 361/9208/14-а апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області – задоволено частково, постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 3 лютого 2015 року  – скасовано.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції погодився з доводами позивача, при цьому виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду не погодилась з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважала, що знайшли підтвердження висновки відповідача про порушення позивачем присяги адвоката, що відобразилось, зокрема, у численних порушеннях вимог Правил адвокатської етики, а також стосовно обов’язку чесно і сумлінно забезпечувати право на захист, оскільки в даному конкретному випадку, в ході розгляду цивільної справи судом першої інстанції, у судовому засіданні інтереси клієнта адвоката Оснач С.А. ніким, в тому числі адвокатом, не відстоювалися, касаційну скаргу на рішення судів, які були не на користь клієнта, адвокатом подано не було, в той час, коли діяв Договір про правову допомогу, що на думку колегії суддів, свідчить про недобросовісне виконання адвокатом її професійних обов’язків і мало негативні наслідки для клієнта.

Таким чином, вказаними діями Оснач С.А. свідомо грубо порушила Присягу адвоката, що в свою чергу є підставою для накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю згідно з п.1 ч. 2 ст. 32 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

За таких обставин, колегія суддів погодилась з доводами відповідача про неналежне ставлення адвоката до виконання професійних обов’язків та неналежне ставлення до виконання умов договору між адвокатом та клієнтом, тобто вчинення дисциплінарних проступків, порушення присяги адвоката і  Правил адвокатської етики, та, як наслідок обґрунтованість оскаржуваного у даній справі рішення відповідача.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважала обґрунтованим прийняте відповідачем рішення, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, який ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Також до числа скасованих справ Броварського міськрайонного суду Київської області відносяться спори за категорією: соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року

у справі № 361/225/15-а апеляційну скаргу Управлення Пенсійного фонду в м. Броварах та Броварському районі Київської області – задоволено частково, постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2015 року   – скасовано.

Колегія суддів встановила, що позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату основної державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до статей 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та державної соціальної надбавки до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підлягають задоволенню за період з 13.07.2014 року по 02.08.2014 року, оскільки суд першої інстанції допустився помилки вказавши кінцеву дату перерахунку 16 серпня 2014 року.       

 

 

- Деснянський районний суд міста Києва: переглянуто 63 постанов, з них: 51   (81 %) залишено без змін, скасовано 12 (19 %) постанов;

Чималу кількість скасованих постанов Деснянського районного суду міста Києва апеляційною інстанцією становлять спори за категорією: «загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звільнених з публічної служби (військової служби)».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від  26 травня 2015 року  

у справі № 754/2929/15 апеляційну скаргу Мірошнікова Володимира Ілліча– задоволено, постанову Деснянського районного суду м. Києва від 25 березня 2015 року  – скасовано.

Дослідивши обставини справи,  колегія суддів зазначила, що надана відповідачу довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідає вимогам передбаченими вищевказаним Порядком та підписана уповноваженою особою, керуючим санацією, Стадником Д.В..

Крім того, в матеріалах справи наявна довіреність ВАТ “Радикал”, якою ВАТ “Радикал” в особі керуючого санацією Стадника Д.В. уповноважує Вороніну З.Т., зокрема видавати та підписувати довідки від імені товариства, що спростовує висновки суду першої інстанції про правомірність відмови відповідача, оскільки надані документи було підписано не уповноваженою на це особою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважала безпідставною відмову Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва  у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 1 на підставі наданих позивачем документів, оскільки останні відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року та підтверджують наявність необхідного стажу для її призначення.

Таким чином, висновки Деснянського районного суду м. Києва про правомірність відмови відповідача не відповідають обставинам справи, постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню з постановленням нової про задоволення позову.

- Деснянський районний суд міста Чернігова: переглянуто 127 постанов, з них: 84   (66,1 %) залишено без змін, скасовано 42 (33,1 %) та змінено 1 (0,8 %) постанов;

Значну кількість скасованих постанов Деснянського районного суду міста Чернігова апеляційною інстанцією становлять справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері: виконавчої служби та виконавчого провадження.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від  21 травня 2015 року у справі № 750/1525/15-а апеляційну скаргу Управління  праці та соціального захисту населення Деснянської  районної  у місті Чернігові ради – задоволено, постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 20 березня 2015 року – скасовано.

Колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача, оскільки постанови відповідача від 05.02.2015 про накладення штрафу, про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 42443142 з виконання виконавчого листа № 2-а/2506/14532/11, прийняті відповідачем протиправно.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, який прийняв рішення з порушенням норм матеріального права.

- Дніпровський районний суд міста Києва : переглянуто 43 постанов, з них: 31 (72,1 %) залишено без змін, скасовано 9 (20,9 %) та змінено 3 (7 %) постанова;

Велику кількість скасованих постанов Дніпровського районного суду міста Києва апеляційною інстанцією становлять спори за категорією: «управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування», «загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звільнених з публічної служби (військової служби)», «соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від  28 квітня 2015 року  у справі № 755/4194/15-а  апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві – задоволено частково, постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 24.03.15р. – скасовано.

Задовольняючи адміністративний позов у вказаній частині, суд першої інстанції виходив з того, що наказ Міністра оборони України про встановлення розміру окладів є підставою для проведення перерахунку пенсій відповідним військовослужбовцям, у зв’язку з делегуванням Кабінетом Міністрів України такого права, зокрема, Міністру оборони України.

Разом з тим, колегія суддів встановила, що не підлягає до задоволення позовна вимога в частині врахування при перерахунку пенсії премії – 90% - 2 223 грн., з огляду на те, що премія, про яку йдеться у наказах Міністра оборони України про бюджетну політику Міністерства оборони України на відповідний рік, підлягає виплаті лише протягом встановленого проміжку часу,      а тому не має постійного характеру і включення її розміру до грошового забезпечення при обчисленні пенсії не є можливим.

Такий висновок узгоджується з постановою Верховного Суду України від 26 лютого 2013 року у справі № 21-5а13.     

За правилами частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Приймаючи до уваги те, що у постанові суду першої інстанції помилковими є лише деякі з його висновків, а інші висновки є законними і обґрунтованими, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про скасування судового рішення у частині (щодо неправильно вирішеної частини позовних вимог) та ухвалення у цій частині нового судового рішення.

 

- Дарницький районний суд міста Києва: переглянуто 48 постанов, з них: 33    (68,8%) залишено без змін, скасовано 14 (29,1 %) та змінено 1 (2,1 %) постанов;

Значну кількість скасованих постанов Дарницького районного суду міста Києва апеляційною інстанцією становлять спори за категорією: «загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звільнених з публічної служби (військової служби)», «соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від  02 червня 2015 року 

у справі № 2а-2401/10 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва – задоволено, постанову Дарницького районного суду м. Києва від 22 листопада 2010 року – скасовано.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії за віком згідно ст.ст. 40, 42 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” із застосування показника середньої заробітної плати працівників в галузях національної економіки за 2009 рік.

Колегія суддів прийшла до висновку про те, що показник “середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії” застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”.

За таких обставин колегія суддів не вбачала підстав для задоволення адміністративного позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові та є підставами для її скасування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність задоволення позовних вимог чим порушив норми матеріального та процесуального права.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від   09 червня 2015 року у справі № 2-а-1050/2010 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва– задоволено частково, постанову Дарницького районного суду м. Києва від 29 квітня 2010 року– скасовано.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що право позивача на отримання виплат основної і додаткової пенсії у розмірі, встановленому Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, підлягає поновленню з 01 січня 2004 року.

Однак, колегія суддів не може погодитись з висновком суду про зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії за період з 01 січня 2004 року, з огляду на наступне.

Зазначені основна і додаткова пенсії є регулярними щомісячними виплатами.

Відповідно до положень статті 99 КАС України, в редакції, чинній на час звернення позивача до суду, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами вказаної норми початком перебігу вищевказаного строку звернення до суду визнається день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів зауважує, що позивач про порушення своїх прав з боку відповідача мав дізнатись у момент отримання відповідних виплат у меншому ніж встановлено законом розмірі та не був позбавлений можливості своєчасно звернутись із відповідним позовом до суду за захистом своїх прав. 

Оскільки позивач звернувся до суду лише 21 березня 2010 року, колегія суддів доходить висновку, що в частині вимог за період з 01 січня 2004 року по 20 березня 2009 року включно позивачем пропущено встановлений строк звернення до суду.

Положеннями частини 1 статті 100 КАС України, в редакції, чинній на час звернення позивача до суду, встановлено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Враховуючи, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач звертав увагу на дотримання позивачем строків звернення до суду, і те, що позивачем не обґрунтовано поважність причин пропущення цього строку, у задоволенні адміністративного позову в частині вимог позивача за період з 01 січня 2004 року по 20 березня 2009 року слід відмовити.

При цьому, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції, розглянувши адміністративний позов та задовольнивши його за період з 01 січня 2004 року помилково керувався приписами статті 268 Цивільного кодексу України, відповідно до яких позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я та статті 99 КАС України, яка допускає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами, адже під словосполученням “іншими законами” не можуть розумітися положення глави 19 Цивільного кодексу України, в тому числі статті 268 цього Кодексу, позаяк позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах. Виходячи зі змісту статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, інші закони - це закони, які встановлюють строки звернення до адміністративного суду з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Аналогічна правова позиція щодо застосування правил позовної давності в адміністративному судочинстві висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 травня 2011 року у справі №21-29а11.

Відтак, суд першої інстанції помилково застосував норми процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у відповідності до ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01 січня 2004 року по 20 березня 2009 року підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення – про відмову в задоволенні позову. У решті постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

 

- Обухівський районний суд Київської області: переглянуто 40 постанов, з них: 15 (37,5 %) залишено без змін, скасовано 24 (60 %) та змінено 1 (2,5 %) постанов;

Значну кількість скасованих постанов Обухівського районного суду Київської області апеляційною інстанцією становлять спори за категорією: «загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звільнених з публічної служби (військової служби)», «соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від  14 травня 2015 року у справі № 2-а-7068/11 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Обухів та Обухівському районі Київської області – задоволено, постанову Обухівського районного суду Київської області від 20 червня 2011 року – скасовано.

Колегією суддів встановлено, що під час перерахунку пенсії враховується та величина середньої заробітної плати (доходу), яка використовувалась під час призначення пенсії.

Правова позиція по даному питанню висловлена Вищим адміністративним судом України в Інформаційному Листі від 19.07.2011 року №1049/11/13-11.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення даного позову є невірним та таким, що не відповідає чинному законодавству України.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення суду першої інстанції – скасуванню.

 

 

Упродовж ІІ кварталу 2015 року Київським ААС в апеляційному порядку переглянуто 943 ухвали, що становить 15% від загальної кількості справ у яких закінчено апеляційний розгляд.

       

 

Інформація

щодо кількості (якості) переглянутих ухвал місцевих, як адміністративних судів   Київського апеляційного адміністративного округу за ІІ квартал 2015 року

 

Перегляд ухвал  місцевих, як адміністративних судів Київської області                         

 за ІІ квартал 2015 року

 

 

 

Перегляд ухвал  місцевих, як адміністративних судів міста Києва                                             за ІІ квартал 2015 року

 

 

 

Перегляд ухвал  місцевих, як адміністративних судів Черкаської  області

 за ІІ квартал 2015 року

 

 

 

Перегляд ухвал  місцевих, як адміністративних судів Чернігівської  області                           за ІІ квартал 2015 року

 

 

 

 

 

Слід звернути увагу на причини скасування Київським апеляційним адміністративним  судом ухвал місцевих адміністративних судів округу.

 

Так, відповідно ухвалу Дарницького районного суду м. Києва у справі № 753/3627/15-а  від 21 квітня 2015 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Приходячи до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги Чістякова Ю.В., колегія суддів зазначила про передчасність висновків суду першої інстанції за відсутності аналізу доводів, що наведені позивачем в заяві – клопотанні про поновлення строку, в обґрунтування свого твердження про звернення до суду в межах строків, визначених статтею 99 КАС України.

Таким чином, колегія суддів вважала, що суд першої інстанції передчасно залишив адміністративний позов в частині позовних вимог без розгляду та прийняв необґрунтоване рішення.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали в частині залишення без розгляду позовних вимог за період з 23.07.2011 р. по 18.08.2014р. та направлення справи для продовження розгляду.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі № 362/187/15-а   від 09 квітня 2015 року скасовано.

Колегія суддів зазначила, що відповідач в справі є суб’єктом владних повноважень, предметом розгляду справи є оскарження рішення вказаного суб’єкта, то колегія суддів встановила, що даний спір підпадає під ознаки адміністративно-правового спору.

За таких обставин колегія суддів вважає неправильним висновок судді суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за даним позовом.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/1115/15-а від 14 квітня 2015 року скасовано.

Колегія суддів встановила, що суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку, що позовні вимоги за період з 01.01.2014 року по 28.07.2014 року включно підлягають залишенню без розгляду, оскільки з даним позовом позивач звернувся 04 грудня 2014 року, тобто в межах встановленого законом строку звернення до суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погодилась з доводами апелянта про незаконність оскаржуваної ухвали, вважає, що апеляційна скарга Совгири Ніни Тимофіївни на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2015 року - підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції – скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/3260/15-а  від 14 квітня 2015 року  скасовано.

Колегія суддів прийшла до висновку, що вказані докази того, що позивач звертався до суду з аналогічним позовом, а судом було прийнято відповідне рішення у справі за позовом Яценко Й.В. про визнання протиправними дії відповідача та зобов'язання вчинити відповідні дії щодо призначення та виплати пенсії з 23.07.2011 року довічно виходячи із розміру грошового забезпечення за останній місяць служби за займаною штатною посадою перед звільненням - березень 2011 року.

Отже, висновки суду першої інстанції про те, що аналогічні позовні вимоги вже були пдедметом розгляду є помилковими.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду та направленням справи для продовження розгляду.

Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 07 квітня 2015 року у справі № 758/14919/14-а  скасовано.

Судом першої інстанції було помилково прийнято рішення про залишення без розгляду даного адміністративного позову повністю, оскільки позивачем не було пропущено шестимісячного строку звернення до суду за захистом своїх прав в частині позовних вимог за період з 09 червня 2014 року по 09 грудня 2014 року.

Апеляційна інстанція встановила, що при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було не в повній мірі з’ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи.

 Ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 14 травня 2015 року у справі № 750/2243/15-а скасовано.

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що висновок Деснянського районного суду м. Чернігова про необхідність сплати судового збору у розмірі 146 грн. 16 коп. є передчасним та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства України.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції прийшла до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, оскаржувану ухвалу постановлено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання по суті.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 11 червня 2015 року у справі № 752/2045/14-а скасовано.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем не було пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом. Адміністративний позов Лаппою Ю.В. було подано в межах шестимісячного строку, передбаченого ст. 99 КАС України, що, в свою чергу, підтверджується матеріалами справи.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 04 червня 2015 року у справі № 759/3100/15-а скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції залишив адміністративний позов без розгляду, враховуючи той факт, що адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, та суд першої інстанції на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Колегія суддів не погодилась з висновком суду першої інстанції про залишення адміністративного позову без розгляду, виходячи з наступного.

Колегія суддів не погодилась з позицією суду першої інстанції про те, що днем, коли позивач дізнався про можливе порушення з боку Управління його прав, є день отримання ним відмови у призначенні пенсії, яка була оформлена листом від 17 червня 2014 року. Усі наступні листи-відповіді Управління про відмову у призначенні позивачеві пільгової пенсії не є підставою для обрахування початку перебігу строку позовної давності із дати їх отримання позивачем.

Колегія суддів встановила, що суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права, неповно з'ясував обставини справи, у зв'язку з чим ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нової про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалу Тетіївського районного суду Київської області від 23 квітня 2015 року у справі № 380/286/15-а скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції посилався на те, що позивач звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату йому такої допомоги за 2014 рік, яка була нарахована 04.03.2014 року та виплачена йому 14.04.2014 року в сумі 100 гривень, тобто Поліщук С.Я. дізнався про своє порушене право в момент виплати йому щорічної допомоги.

При цьому, доказів отримання позивачем щорічної допомоги саме 14.04.2014 року в матеріалах справи не міститься, лист УПСЗН Тетіївської районної державної адміністрації Київської області  судова колегія, як належний доказ не розцінює.

Слід звернути увагу і на той факт, що офіційна  відмова в здійсненні перерахунку та виплати щорічної допомоги датована 27.01.2015 року, а до суду позивач звернувся 09.02.2015 року, тобто в межах строку для звернення до адміністративного суду.

Таким чином, судова колегія прийшла до висновку, що ухвала про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі прийнята з порушенням норм процесуального законодавства.

За таких обставин колегія суддів вважала, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу направленно до того ж суду для продовження розгляду.

 

Проведений аналіз засвідчив про значну кількість скасованих справ за IІ квартал 2015 року, що надійшли до Київського ААС, тому необхідно звернути увагу на характерні помилки у правозастосуванні, з метою уникнення проблемних питань при прийнятті в подальшому судового рішення.

 

                                              

Висновки:

 

Колізії та проблемні питання, що виникають при застосуванні норм матеріального та процесуального права в судовій діяльності заслуговують значної уваги, а успішне вирішення проблем є можливим, лише за умов законодавчого врегулювання всіх спірних (проблемних) питань.

Проте, з метою нагального формування єдиної судової практики необхідно запровадити наступні заходи:

- проведення семінарів за участю суддів на підставі попередньо підготовлених проблемних питань, що виникають при розв’язанні спорів тієї чи іншої категорії;

-  своєчасне та оперативне надання судами вищих інстанцій відповідних роз'яснень з питань застосування законодавства;

-  звернення  до судів вищої інстанції за відповідними роз’ясненнями при виникненні питань щодо вирішення окремих категорій спорів.

Зазначені заходи у своїй сукупності позитивним чином вплинули на ефективність здійснення правосуддя та його доступність для громадян і юридичних осіб.

 

 

 

 

Заступник голови

Київського апеляційного

адміністративного суду                                                   В. Ю. Ключкович

 

23.07.2015р.

 

Виконавець : Глазачева  Я.А.

Т.0937015316