Правові позиції

Винесення постанов у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122 КУпАП (перевищення встановлених обмежень швидкості руху, порушення інших правил дорожнього руху), уповноваженими на те особами відразу після складання протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення є неправомірним.

Таке положення містить висновок Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді, який опублікований на сайті ВАС.

Згідно з висновком випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженими законом особами розглядати справу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення визначені частинами першою і другою статті 258 КУпАП, в інших випадках справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем скоєння правопорушення відповідно до частини першої статті 276 КпАП.

Нижче пропонуємо ознайомитися з висновком НКС при ВАС та окремими висновками членів Ради.

НАУКОВО-КОНСУЛЬТАТИВНА РАДА

ПРИ ВИЩОМУ АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДІ УКРАЇНИ

УЗАГАЛЬНЕНИЙ

НАУКОВО-КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ВИСНОВОК

1.    Проблема правозастосування

У судовій практиці виникло проблемне питання щодо застосування судами положень статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) під час вирішення справ про оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених статтею 122 КУпАП.

Проблемне питання полягає щодо неоднакового вирішення адміністративними судами питання про правомірність винесення уповноваженими законом особами розглядати справу про адміністративне правопорушення постанов про притягнення до адміністративної відповідальності одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення.

Розбіжності в застосуванні законодавства судами виникли через різне розуміння змісту словосполучення «на місці вчинення правопорушення», використане в статті 258 КУпАП, якою встановлено випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення, та словосполучення «за місцем його вчинення», вжитого в частині першій статті 276 цього Кодексу, яка визначає місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Для вирішення окресленого питання членам Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України (далі – НКР

при ВАСУ) було запропоновано дослідити його та надати відповідні наукові висновки.

Правові позиції з цього питання висловили члени НРК при ВАСУ Базов В.П., Бевзенко В.М., Голосніченко І.П., Лютіков П.С., Перепелюк В.Г., Прудивус О.В., Усенко Є.А. 

2.    Узагальнене обґрунтування науково-консультативного висновку

2.1. Стаття 258 КУпАП визначає випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Відповідно до частини першої цієї статті протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238), частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3 цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення (частина друга статті 258КУпАП).

Відповідно до частини третьої статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частиною

першою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Також відповідно до положень частини четвертої цієї статті, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (частина п’ята статті 258 КУпАП).

Аналіз положень частин першої та другої статті 258 КУпАП дозволяє дійти висновку, що їх дія поширюється:

1) на правопорушення, визначені в частині першій цієї статті;

2) на випадки, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

Отже, перелік адміністративних правопорушень, визначених частиною першою статті 258, за які адміністративне стягнення накладається та стягується на місці вчинення правопорушення є вичерпним і може бути

змінений лише законом.

Статтею122 КУпАП передбачено адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті, на які накладаються адміністративні стягнення, зокрема про перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху.

Частина перша статті 258 КУпАП не містить посилання на статтю 122 КУпАП. Відповідно на ці правовідносини не поширюється положення частини третьої статті 258 КУпАП, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

2.2. За загальним правилом відповідно до статті 254 КУпАП фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до частини третьої цієї статті протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Отже, під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 122 КУпАП, обов’язково складається протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 276

КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121–126, 1271–129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників (частина друга статті 276 КУпАП).

Таким чином, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122 КУпАП, можуть розглядатися:

1) за місцем вчинення правопорушення;

2) за місцем обліку транспортних засобів;

3) за місцем проживання порушників.

Статтею 222 КУпАП визначено підвідомчість справ про адміністративні правопорушення органам внутрішніх справ (міліції).

Зокрема, в частині першій цієї статті за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 122 цього Кодексу, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, які мають спеціальні звання.

Таким чином, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122 КУпАП, розглядаються у судовому порядку та працівниками відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, які мають спеціальні звання.

Випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженими на те особами на місці вчинення правопорушення визначені статтею 258 КУпАП, в інших випадках справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем вчинення правопорушення, відповідно до статті 276 КУпАП.

Отже, на справи про адміністративні правопорушення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 122 КУпАП, дія положень статті 258 КУпАП не поширюється.

Тому, винесення постанов у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122 КУпАП, уповноваженими на те особами одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення є неправомірним і призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП, зокрема право користуватися юридичною допомогою адвоката, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо.

Словосполучення «на місці вчинення правопорушення», яке містяться у статті 258 Кодексу та словосполучення«за місцем вчинення правопорушення», вжитого  у статті 276 Кодексу мають різний правовий зміст.

Зазначену проблему аналізував Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У пункті 2.4 мотивувальної частини цього рішення зазначено, що підстав для

ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення «за місцем його вчинення», яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

3.    Висновок

3.1. Під час вирішення справ про оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених статтею 122 КУпАП, положення статті 258 КУпАП не застосовуються.

3.2. Винесення постанов у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122 КУпАП, уповноваженими на те особами одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення є неправомірним.

3.3. Випадки розгляду справ про

адміністративні правопорушення уповноваженими законом особами розглядати справу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення визначені частинами першою та другою статті 258 КУпАП, в інших випадках справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем вчинення правопорушення відповідно до частини першої статті 276 КУпАП.

3.4. Розгляд справ про адміністративні правопорушення за місцем вчинення правопорушення в контексті частини першої статті 276 КУпАП необхідно розуміти як розгляд справ за місцем знаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення, юрисдикція якого поширюється на відповідну адміністративно-територіальну одиницю.

Вчений секретар НКР при ВАСУ М.І.Смоковіч

Учений секретар секції загальної теорії

адміністративної юстиції НКР при ВАСУ                   Н.Є.Маринчак

Учений секретар секції

адміністративного права НКР при ВАСУ                   Є.А.Усенко

Учений секретар секції

адміністративного процесу НКР при ВАСУ                 Т.А.Чумаченко

Окремі висновки членів НКР при ВАСУ

Правова позиція Базова В. П.

Правова позиція Бевзенка В. М.

Правова позиція Голосніченка І. П.

Правова позиція Лютікова П. С.

Правова позиція Перепелюка В. Г.

Правова позиція Прудивуса О. В.

Правова позиція Усенко Є.А.