ВССУ роз'яснив підстави компенсації судових витрат

Сама по собі подача заяви про залишення позову без розгляду не може свідчити про необґрунтовані дії позивача, які були б підставою для компенсації судових витрат.

До такого висновку прийшла колегія суддів ВССУ у справі №6-15926 св 15.

Як пояснили в суді, відповідно до ч. 3 ст. 89 ЦПК України у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Апеляційний суд, стягуючи судові витрати, понесені відповідачем за проведення судово-почеркознавчої експертизи, виходив з того, що позивач після проведення експертизи подав заяву про залишення його позову без розгляду, а, отже, здійснив необгрунтовані дії.

Колегія суддів ВССУ не погодилася з таким висновком суду, вказавши таке.

Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення справи без прийняття рішення. Зазначене процесуальна дія - це диспозитивні правопозивача, передбачене нормами ЦПК України.При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Отже, саме по собі уявлення заяви про залишення позову без розгляду не є необгрунтованими діями позивача, оскільки це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, не містить обмежень у його реалізації. Крім того, звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим ст. ст. 55, 124 Конституції України, і безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Таким чином, за змістом ч. 3 ст. 89 ЦПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і вказати про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним вчинені в ході розгляду справи, і в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно і пред'явив необгрунтований позов; або систематично протидіяв правильному і швидкому вирішенню спору;або недобросовісний позивач омели метою протівоправнуе мета - утиск прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні і яка ступінь його провини і чим це підтверджується.