Узагальнення судової практики застосування Бориспільським міськрайонним судом законодавства, що регулює набуття права власності на новостворене майно та об’єкти новоствореного будівництва

Узагальнення судової практики застосування Бориспільським міськрайонним судом законодавства, що регулює набуття права власності на новостворене майно та об’єкти новоствореного будівництва, а також визнання права власності в судовому порядку щодо нерухомого майна, за виключенням земельних ділянок за 2014 рік та І півріччя 2015 року  

На виконання листа Апеляційного суду Київської області від 10 серпня 2015 року №18059/07-16/15 Бориспільським міськрайонним судом проведено узагальнення судової практики застосування Бориспільським міськрайонним судом законодавства, що регулює набуття права власності на новостворене майно та об’єкти новоствореного будівництва (ст.331 ЦК України), а також визнання права власності в судовому порядку (ст.392 ЦК України) щодо нерухомого майна, за виключенням земельних ділянок за 2014 рік та І півріччя 2015 року.

Узагальнення судової практики вказаної категорії цивільних спорів проведено відповідно до наступного плану:

1.       Аналіз статистичних даних.

-         Аналіз статистичних даних за 2014 рік. За період 2014 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло 68 позовів про визнання права власності, з них за: ст.331 ЦК України – 9 справ, ст.392 ЦК України – 23 справи. 

-         Аналіз статистичних даних за 2015 рік. За період 2015 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло 35 позовів про визнання права власності, з них за: ст.331 ЦК України – 9 справ, ст.392 ЦК України – 14 справ. 

2.      Підсудність вказаних справ.

Розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ називається підсудністю.

У порядку цивільного судочинства Бориспільським міськрайонним судом Київської області розглядаються справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Розділ ІІІ глава 1 ЦПК України визначає правила підсудності цивільних справ.

Підсудність справ даної категорії визначається за правилом ст.114. виключна підсудність, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об’єкти нерухомості, об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.

При визначенні підсудності даної категорії справ у суддів Бориспільського міськрайонного суду проблемних та спірних питань не виникало.

3.      Особливості сплати судового збору.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір – збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, –  у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Судовий збір обраховується у гривнях та копійках.

Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв’язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Документ про сплату судового збору додається до позовної заяви, апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови суду, до інших заяв щодо здійснення судом певних дій, за які передбачено сплату судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Розмір судового збору з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна.

4.      Особи які приймають участь у розгляді справи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач, які беруть участь у справі і спір щодо цивільного суб’єктивного права чи охоронюваного законом інтересу який повинен вирішити суд.

Сторонами, згідно зі ст.30 ЦПК України, можуть бути фізичні, юридичні особи, а також держава.

Обидві сторони є суб’єктами спірних матеріальних правовідносин. Але оскільки суд лише в остаточному рішенні може дати обґрунтовану відповідь, то до моменту ухвалення рішення він допускає, що дані особи є суб’єктами спірних матеріальних цивільних правовідносин. Тому позивач і відповідач – це лише можливі суб’єкти оспорюваних прав і обов’язків.

Позивач – це одна зі сторін процесу, яка особисто або в її інтересах звернулася до суду з позовом, вважаючи, що її права порушені або оспорюються.

Відповідач – це інша сторона процесу, яка притягається судом до відповідальності за порушення або оспорювання ним права і охоронюваних законом інтересів за поданим позовом, так як на неї вказує позивач як на порушника свого права.

            Позивач у позові про визнання права власності – особа, яка вже є власником, часто позови про визнання права власності в порядку ст.392 ЦК подаються, коли особа не є власником, але бажає ним стати, наприклад, на безхазяйну річ, на об’єкт самочинного будівництва, за набувальною давністю, в порядку спадкування.

Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.

У разі втрати правовстановлюючого документа позивач звертається до суду, як правило, у зв’язку з неможливістю реалізації ним свого права власності.

З цього приводу суддями Бориспільського міськрайонного суду враховується, що:

-         відповідно до ЦПК сторонами в цивільному процесі з розгляду справ позовного провадження є позивач і відповідач і можливість звернення до суду з позовом, де відсутній конкретний відповідач, діючим законодавством не передбачено;

-         закон прямо вказує на те, що вимоги про визнання права власності розглядаються в позовному провадженні;

-         відповідачами у таких справах є особи, які не визнають належності на праві власності майна позивачу у зв’язку з відсутністю у нього відповідного документа.

5.      Спірні питання які виникають при розгляді вказаної категорії справ.

За результатами проведеного узагальнення судової практики застосування Бориспільським міськрайонним судом законодавства, що регулює набуття права власності на новостворене майно та об’єкти незавершеного будівництва, а також визнання права власності в судовому порядку, щодо нерухомого майна, за виключенням земельних ділянок, за 2014 рік та І півріччя 2015 року, слід зробити висновок, що судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області правильно застосовують вимоги чинного законодавства, щодо розгляду справ даної категорії та дотримуються норм матеріального та процесуального права.