В провадженні суду перебували 3 матеріали про адміністративні правопорушення відносно гр. Г. за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП (Невиконання водіями вимог про зупинку) ,ч. 1 ст. 130 (Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції) та ст. 173 (Дрібне хуліганство) КУпАП.
Так як вказані матеріали стосуються однієї події, суд об’єднав справи в одне провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.05.2025 о 00 год 08 хв водій Г., керуючи автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT, з явними ознаками алкогольного сп’яніння ( від проходження огляду на стан сп’яніння, у встановленому законом порядку відмовився), не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою увімкненого проблискового маячка червоного, синього кольору та спеціального звукового сигналу та був зупинений шляхом переслідування на службовому автомобілі. Після зупинки правопорушник Г. в громадському місці, вчинив хуліганські дії, а саме висловлювався нецензурною лайкою в бік лейтенанта поліції та ніяк не реагував на його зауваження про припинення своїх дій.
Постановою суду від 15.06.2025 гр. Г. визнано винним та накладено стягнення:
- за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 9 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 гривні;
- за ст. 173 у виді штрафу в розмірі 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 гривень;
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік;
На підставі ст. 36 КУпАП остаточно накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Не погодившись із прийнятим рішенням, правопорушник Г. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги та доповненнях до неї зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються доказами.
Під час апеляційного розгляду гр. Г. пояснив, що він відпочивав з друзями, спиртних напоїв не вживав, йому стало погано, він пішов відпочивати у свій автомобіль, залишивши ключі від замка запалення на столі, у автомобілі заснув і прокинувся лише тоді , коли його розбудили працівники поліції неподалік від місця проживання його сестри. Яким чином там опинився автомобіль, йому не відомо.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, покази свідка, дослідивши матеріали справи та відеозапис події з відеокамери поліцейського, суддя дійшов до висновку про наявність у діях гр. Г. складів адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Оскільки доказів про те, що мотивами хуліганських дій гр. Г. є порушення громадського порядку і спокою, а не особисті неприязні стосунки з поліцейським матеріали справи не містять, тому постановою судді Київського апеляційного суду від 06.02.2026 апеляційну скаргу гр. Г. задоволено частково.
Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.06, 2025 року в частині притягнення до адміністративної відповідальності гр. Г. за ст. 173 КУпАП скасувати, а провадження закрити у зв’язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. В іншій частині постанову залишено без зміни.
З повним текстом постанов Бориспільського міськрайонного суду Київської області та Київського апеляційного суду можна ознайомитися в ЄДРСР № 359/5551/25
_03_03.png)
