Спецконфіскація за всі злочини

Законопроект №2541а «Про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні» розширює межі застосування спеціальної конфіскації злочинних активів на всі умисні злочини.

У законопроекті пропонується внести зміни до ст. 96-1 і 96-2 КК, передбачивши можливість застосування спеціальної конфіскації як заходи кримінально-правового характеру за всі без винятку злочину. Крім того, проектом пропонується внести зміни до санкції ряду статей Особливої частини КК, згідно з якими конфіскація знарядь і предметів, здобутих злочинним шляхом, замінюється на спеціальну конфіскацію. Також у проекті пропонується внести зміни до ст. 330 «Набуття добросовісним набувачем права власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права» і ст. 354 «Конфіскація» Цивільного кодексу України, згідно з якими: 1) добросовісним набувачем не може бути визнано особа, яка набула майно і при цьому знала або повинна була знати, що таке майно придбано в результаті вчинення злочину; 2) конфіскація і спеціальна конфіскація можуть бути застосовані не тільки як санкція за вчинення певного правопорушення.

Головні зміни стосуються підставних власників злочинних активів, які більше не зможуть прикриватися титулом добросовісного набувача. Так, у разі ухвалення закону в Цивільному кодексі з'явиться нова норма про добросовісного набувача, де буде чітко вказано, що їм не може бути особа, яка набула майно і при цьому знало, що воно може бути злочинним активом.

При цьому законопроектом №2541а пропонується дозволити застосування спеціальної конфіскації до будь-якого злочину, а не тільки до злочинів, пов'язаних з хабарництвом. Крім того, суд зможе прийняти рішення про спеціальну конфіскацію незалежно від того, чи передбачена вона як санкція диспозицією відповідної статті КК.А в ряді статей таку санкцію пропонується прямо передбачити. Перелік таких статей явно несоразмерен санкції у вигляді спеціальної конфіскації, особливо враховуючи те, що вона може застосовувати не тільки до засудженого.

У висновку ГНЕУ зазначено, що якщо метою даного проекту є вдосконалення процедур здійснення конфіскації щоб уникнути корупційних ризиків (як це випливає з назви проекту), то правильним було б відносити спецконфіскацію до питань процесуального, а не матеріального кримінального права, у зв'язку з чим відповідні зміни було вносити в КПК, а не в КК, який не призначений для регулювання відповідних суспільних відносин.

У проекті також пропонується виключити з санкцій статей Особливої частини КК (ст. 176, 177, 201, 203-1 та ін.) Положення про конфіскацію предметів, знарядь, засобів вчинення злочинів, замінивши її «спеціальної конфіскацією». У разі прийняття цих положень у поєднанні з положеннями законопроекту спеціальну конфіскацію можна буде застосовувати за вчинення будь-якого злочину, передбаченого Особливою частиною КК, в т. Ч. Злочини невеликої або середньої тяжкості, що означає введення явно надмірною кримінальної репресії. Системний аналіз змісту проекту дозволяє зробити висновок, що його ініціатори фактично пропонують застосовувати спеціальну конфіскацію у випадках, коли гроші, цінності чи інше майно були предметом злочину або використовувалися як засоби чи знаряддя вчинення злочину, що в поєднанні з запропонованими змінами до ГК створює передумови для порушення майнових прав фізичних та юридичних осіб.